Рішення

від 22.11.2016 по справі 922/3665/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2016 р.Справа № 922/3665/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Надія", смт. Пісочин до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків про стягнення 114 099,82 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №2 від 17.02.2016 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №01-16юр/3214 від 25.04.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Завод "Надія" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Акціонерної компанії "Харківобленерго" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 114 099,82 грн. за договором №3/01/11 про спільне використання технологічних електричних мереж від 02.12.2009 р. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні просить позов задовольнити. Подав до суду заяву (вх. № 39528 від 21.11.2016 р.) про долучення картки рахунку 361 щодо розрахунку суми боргу АК "Харківобленерго" перед ПАТ "Завод "Надія" за період з 01.06.2015 р. по 31.08.2016 р. в розмірі 114 099,82 грн. та копії рахунків, виставлених до оплати за вказаний період на загальну суму 114 099,82 грн. При цьому позивач у заяві зазначив, що зазначені рахунки надавались відповідачеві кур'єром щомісячно одночасно з актами виконаних робіт.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (а.с. 50-52) просить в позові відмовити. Наполягає на тому, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення за договором №3/01/11 про спільне використання технологічних електричних мереж від 02.12.2009 р. Вважає, що несвоєчасні розрахунки за договором виникли не з вини відповідача, а у зв'язку з порушенням зобов'язань контрагентами відповідача (найбільшим боржником протягом 2011-2016 р.р. є КП "Харківводоканал" (більше 1 146 015 975,86 грн.) та у зв'язку з відсутністю у відповідача коштів для здійснення оплат Державному підприємству "Енергоринок" та іншим контрагентам. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на положення ст. 218 ГК України.

У судовому засіданні 15.11.2016 р. оголошено перерву до 22.11.2016 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2009 р. між позивачем (власник мереж) та відповідачем (користувач) був укладений договір про спільне використання технологічних електричних мереж №3/02/11 (далі - договір).

Даний договір пролонгований на 2016 р. (п. 10.4. договору).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язався забезпечувати технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати вартість наданих послуг позивачем з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги, відповідно до умов цього договору.

Під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.4 договору позивач зобов'язався протягом 3 робочих днів, наступних за розрахунковим періодом, надавати відповідачу рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж, два примірники "ОСОБА_2 про обсяги переданої електричної енергії", два примірники "ОСОБА_2 прийому-здачі виконаних робіт", оформлені позивачем та належним чином оформлені податкові накладні з ПДВ за отримані послуги.

За умовами п. 3.1. договору позивач має право на отримання від відповідача плати за спільне використання технологічних електричних мереж, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 року №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 р. за №732/15423.

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за використання електричних мереж позивача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж позивача здійснюється згідно з додатками "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж".

Згідно з п. 7.1.-7.3. договору розрахунковим вважається період з 01 числа розрахункового місяця до також ж самого числа наступного місяця. Вартість наданих послуг позивачем з утримання технологічних електричних мереж спеціального використання визначається згідно з додатками "Кошторис обґрунтованих витрат" та "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж", розробленим відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 р. №691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 р. за №732/15423. Оплата відповідачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжними дорученнями, на підставі виставленого позивачем рахунка та оформленого "ОСОБА_2 прийому-здачі виконаних робіт", у десятиденний термін з дати отримання рахунка.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання на загальну суму 114 099,82 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками ОСОБА_2 прийому-здачі виконаних робіт за червень 2015 р. на суму 6 700,45 грн., за липень 2015 р. на суму 6 673,76 грн., за серпень 2015 р. на суму 6 650,23 грн., за вересень 2015 р. на суму 6 642,19 грн., за жовтень 2015 р. на суму 6 046,27 грн., за листопад 2015 р. на суму 6 620,27 грн., за грудень 2015 р. на суму 6 693,97 грн., за січень 2016 р. на суму 8 500,19 грн., за лютий 2016 р. на суму 8 484,06 грн., за березень 2016 р. на суму 8 469,25 грн., за квітень 2016 р. на суму 8 716,78 грн., за травень 2016 р. на суму 8 506,31 грн., за червень 2016 р. на суму 8 453,47 грн., за липень 2016 р. на суму 8 441,07 грн. та за серпень 2016 р. на суму 8 501,55 грн. (а.с. 29-43).

Позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання на загальну суму 114 099,82 грн. (а.с. 63-77), які відповідач не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за договором №3/01/11 про спільне використання технологічних електричних мереж від 02.12.2009 р. в розмірі 114 099,82 грн., яка залишається непогашеною.

Відповідач, в свою чергу, наполягає на тому, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення за договором №3/01/11 про спільне використання технологічних електричних мереж від 02.12.2009 р. Стверджує, що несвоєчасні розрахунки за договором виникли не з вини відповідача, а у зв'язку з порушенням зобов'язань контрагентами відповідача та у зв'язку з відсутністю у відповідача коштів для здійснення оплат Державному підприємству "Енергоринок" та іншим контрагентам. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на положення ст. 218 ГК України.

Проаналізувавши дані доводи відповідача суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) врегульовано Правилами користування електричною енергією (далі - Правила), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) № 28 від 31.07.1996 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.081996 року за № 417/1442, дія яких поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до п. 5.15. ПКЕЕ відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

Згідно з п. 1.2. ПКЕЕ договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 4 ст. 14 ЦК України передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання тільки у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 218 ГК України, на яку посилається відповідач у своїх заперечення проти позову, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються надзвичайними та невідворотними обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи те, що наведені відповідачем обставини щодо неможливості ним виконання договірних зобов'язань за договором №3/01/11 про спільне використання технологічних електричних мереж від 02.12.2009 р., зокрема, порушення зобов'язань контрагентами відповідача, відсутність у відповідача необхідних коштів, не вважаються надзвичайними та невідворотними обставинами відповідно до положень ч. 2 ст. 218 ГК України, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності його вини у виникненні заборгованості за вказаним договором в розмірі 114 099,82 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №3/01/11 про спільне використання технологічних електричних мереж від 02.12.2009 р. в розмірі 114 099,82 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Правилами користування електричною енергією, ст. ст. 218, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 14, 509, 525, 526, 530, 599, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ "Базіс" м. Харків, МФО 351599) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Надія" (вул. Крупської, 15-а, смт. Пісочин, Харківська область, 62416, код ЄДРПОУ 04543542, п/р 26004497490400 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) заборгованість в розмірі 114 099,82 грн. та судовий збір в розмірі 1 711,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.11.2016 р.

Суддя ОСОБА_3