Рішення

від 29.11.2016 по справі 923/1187/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року Справа № 923/1187/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "ТК КРЕДИТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР СОЛАР ЕНЕРГО"

про стягнення 11658,15 грн,

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (представника за дорученням),

відповідача - не з'явився,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення заборгованості в розмірі 11658,15 грн, з яких: 4207,25 грн основної заборгованості, 3928,15 грн пені, 306,09 грн річних та 3216,63 грн інфляційних. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов'язань за договором банківського рахунку № 7836 від 15.09.2012 щодо своєчасної сплати вартості наданих послуг.

Відповідачем відзив не наданий та в судове засідання він свого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду, а тому справа розглянута без його участі.

Крім викладеного судом встановлено, що 15.09.2012 між Публічним акціонерним товариством ОСОБА_1 банк «ТК Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Солар Енерго» укладений договір банківського рахунку № 7836, за умовами якого позивач відкрив відповідачу три рахунки у банку та зобов'язався проводити операції по ним, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, визначеними в додатку № 1 до договору.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу відповідні послуги, проте останнім вони своєчасно та у повному обсязі не сплачені, у зв'язку з чим станом на 15.09.2016 виникла заборгованість в розмірі 4207,25 грн.

З аналізу договірних зобов'язань слідує, що за своєю юридичною природою укладений між сторонами договір є договором банківського рахунка, за яким відповідно до приписів статті 1066 Цивільного кодексу України банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої.

В даному контексті суд також зазначає, що у відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а за частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

За таких обставин, несплата відповідачем вартості наданих послуг є порушенням взятих ним на себе зобов'язань за договором, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасну сплату наданих послуг позивачем на підставі пункту 4.3. договору нарахована пеня в розмірі 3928,18 грн за період з 30.09.2013 по 15.09.2016.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також в ч. 1 статті 611, ч. 2-4 статті 612, ч. 1, 2 статті 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 статті 549 ЦК України).

Умовами пункту 4.3. договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення відповідачем строків сплати вартості послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від простроченої суми.

Суд констатує про правомірність нарахування пені у вказаний період та сумі, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Також через невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу інфляційні та річні за період з 30.09.2013 по 15.09.2016 в сумі 3216,63 грн та 306,09 грн відповідно.

Вирішуючи спір в цій частині суд зазначає, що статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за частиною 2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних.

За змістом пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Судом перевірені розрахунки інфляційних та річних, які додані до матеріалів справи, та констатується їх правомірність, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та обґрунтованість позовних вимог, судовий збір в розмірі 1378 грн покладається на відповідача відповідно до приписів статті 49 ГПК України.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Солар Енерго» (адреса: 73000, м. Херсон, вул. Червонофлотська, буд. 17, оф. 504; ідентифікаційний код 37840242) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ТК Кредит» (адреса: 01054 м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24; ідентифікаційний код 20050951) - 4207,25 грн основної заборгованості, 3928,15 грн пені, 306,09 грн річних, 3216,63 грн інфляційних та 1378 грн компенсації по сплаті судового збору.

Дата підпису рішення - 29.11.2016

Суддя М.К. Закурін