Ухвала

від 29.11.2016 по справі 569/385/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Максимчук З.М., Шеремет А.М.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

за участі: сторін та представника стягувача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду від 10 жовтня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Рівненського міського суду від 10 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження залишено без задоволення.

У поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликалась на її незаконність і необґрунтованість, що полягають у порушенні судом норм процесуального та матеріального права.

На її обґрунтування зазначала, що Відокремлений підрозділ "Санаторій-профілакторій "Полісся" Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (далі - ВП "Санаторій-профілакторій "Полісся") не є юридичною особою, а є лише відокремленим підрозділом юридичної особи - Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. За дії та рішення відокремленого підрозділу відповідальність покладається на юридичну особу, яка створила своїм рішенням підрозділ, незалежно від того чи має відокремлений підрозділ свій банківський рахунок, печатку та фірмовий бланк. Тобто юридична особа несе повну юридичну відповідальність за зобов'язаннями, що виникають з діяльності її відокремленого підрозділу. В разі недостатності у державної установи (організації) коштів відповідальність за її зобов'язання несе власник. Крім того, судом не враховано, що відповідно до витягу з наказу № 1 від 05.01.2006 року "Про прийняття на роботу по переведенню з ВП "Санаторій-профілакторій "Полісся", її переведення здійснювалося на підставі наказу № 89 від 08.10.2004 року Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

При примусовому виконанні рішення суду державним виконавцем було з'ясовано, що боржник - ВП "Санаторій-профілакторій "Полісся" не має майна, на яке може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувача.

З цих підстав просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановивши нову, якою заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

У запереченнях на апеляційну скаргу Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, вважаючи оскаржувану ухвалу законним і обґрунтованим, просив залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь в справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи й доводи стягувача, колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції правильно виходив з того, що заявником не було надано достовірних доказів про вибуття боржника - ВП "Санаторій-профілакторій "Полісся" як сторони виконавчого провадження, а тому в даних правовідносинах відсутнє правонаступництво між боржниками.

Як убачається з матеріалів справи, на виконанні Рівненського міського відділу державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження, яке складається з виконавчого листа від 22 квітня 2014 року про стягнення з ВП "Санаторій-профілакторій "Полісся" на користь ОСОБА_1 за невикористану щорічну відпустку за 21 календарний день у розмірі 983, 23 гривень та виконавчого листа від 1 серпня 2013 року про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 грудня 2012 року по 25 липня 2013 року в розмірі 8 362 гривень і 1 000 гривень моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Такі ж самі норми містяться і в ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час звернення заявника).

Тобто під правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Так, підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Між тим, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що ВП "Санаторій-профілакторій "Полісся" не вибував зі складу учасників (сторін) виконавчого провадження, а переходу прав і обов'язків від правопопередника, яким повинен був би бути відповідно до доводів заявника ВП "Санаторій-профілакторій "Полісся", до правонаступника, якого немає, не відбувалося.

Таким чином, підстав здійснювати заміну боржника у виконавчому провадженні не встановлено.

Крім того, 5 листопада 2014 року Рівненським міським судом вже постановлялася ухвала, якою відмовлено в задоволенні подання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про заміну сторони виконавчого провадження. Апеляційним судом Рівненської області 27 листопада 2014 року дану ухвалу суду залишено без змін. Ухвалою ж Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2015 року у відкритті касаційного провадження було відмовлено.

З огляду на наведені обставини доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної ухвали на увагу не заслуговують і спростовуються правильністю висновків суду.

Сама по собі відсутність майна у ВП "Санаторій-профілакторій "Полісся" не є спонуканням для задоволення заяви ОСОБА_1

Підставами для залишення оскаржуваної ухвали без змін відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України є додержання судом першої інстанції при її постановленні вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Рівненського міського суду від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: