Вирок

від 29.11.2016 по справі 755/17064/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17064/16-к

1кп/755/1043/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42016101040000068 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бровари Київської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, працюючої касиром в магазині «Бджілка», незаміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.205-1 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 приблизно в січні 2016 року в денний час доби, перебуваючи у місті Києві, поблизу Дарницької площі, на майданчику ресторану «МакДональдс», який розташований за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна 2-а, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, усвідомлюючи, що її дії будуть мати злочинний характер, з метою отримання грошової винагороди в розмірі 500 гривень, вступила в злочинну змову з невстановленою слідством особою, дії якої були направлені на досягнення злочинного умислу, а саме: внесення в документи, які подаються для проведення реєстрації юридичної особи, а саме: ТОВ «Сантіо» завідомо неправдивих відомостей та з подальшим використанням статутних та реєстраційних даних з метою ведення незаконної фінансово-господарської діяльності. Бажаючи отримати в якості винагороди запропоновані грошові кошти, ОСОБА_5 погодилась на пропозицію невстановленої слідством особи та з метою підготовки реєстраційних документів ТОВ «Сантіо» передав їй копію паспорту громадянина України та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру. Після цього, ОСОБА_5 в січні 2016 року, заздалегідь усвідомлюючи, що ТОВ «Сантіо», реєструється на її ім`я, з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність передбачену протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Сантіо» від 25.01.2016 року (відповідно модельного статуту, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року № 1182 на підставі ч. 4, 5 ст. 56 ГК України), реєстраційною карткою на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом перереєстрування юридичної особи ТОВ «Сантіо», внесла завідомо неправдиві відомості щодо перереєстрації на своє ім`я підприємства ТОВ «Сантіо», внесення до статутного капіталу товариства грошових коштів в сумі 400 000 грн., призначення на посаду директора ОСОБА_5 , місцезнаходження, мети та видів діяльності Товариства, після чого передала вказані документи невстановленій слідством особі. 27.01.2016 року на підставі підписаних ОСОБА_5 документів, зареєстровано ТОВ «Сантіо» у реєстраційній службі Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 13391070001011518. Водночас, ОСОБА_5 підписала протокол № 2 загальних зборів часників ТОВ «Сантіо» від 25.01.2016 року, яким остання обрала себе директором ТОВ «Сантіо» та зобов`язала виконувати обов`язки по веденню бухгалтерського обліку, заздалегідь усвідомлюючи про відсутність навиків та досвіду для ведення бухгалтерського обліку і зайняття підприємницькою діяльністю, власним підписом засвідчила відомості щодо мети та предмету діяльності товариства відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Сантіо», а саме: оптова торгівля напоями, оптова торгівля фруктами й овочами, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля кавою та чаєм, какао та прянощами, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, надання інших допоміжних комерційних послуг, реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом перереєстрації юридичної особи ТОВ «Сантіо» від 26.01.2016 року, засвідчила завідомо неправдиві відомості в документах, які в подальшому були подані для проведення державної перереєстрації юридичної особи ТОВ «Сантіо» і код ЄДРПОУ 39983295. Таким чином, ОСОБА_5 вчинила всі необхідні дії щодо державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності та відповідно стала засновником юридичної особи ТОВ «Сантіо» шляхом подачі державному реєстратору документів, в яких містилися завідомо неправдиві відомості та які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи.Так, після проведення державної реєстрації, ОСОБА_5 отримала фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Сантіо», здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, але не мала наміру на його використання, оскільки зареєструвала вказане підприємство на прохання невстановленої особи та за грошову винагороду підписала документи, які стали підставою для проведення державної реєстрації ТОВ «Сантіо». Водночас, ОСОБА_5 , діючи як службова особа та засновник ТОВ «Сантіо» у відповідності до ст. 67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 16, 47, 168 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), Закону України від 15.05.2003 № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», будучи уповноваженим виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, виступила власником та директором ТОВ «Сантіо» згідно реєстраційних документів.

Дії обвинуваченоїОСОБА_5 за ч. 1 ст.205-1 КК України, як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, кваліфіковані правильно.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

16 листопада 2016 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_5 беззастережно визнала свою винуватість за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.205-1 КК України.

Сторони узгодили покарання, а саме: за ч. 1 ст. 205-1 КК України, у виді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.

В статті 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості.

Згідно вимог ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинуваченої ОСОБА_5 та її захисника, які підтримали думку прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з`ясувавши у обвинуваченої ОСОБА_5 , що вона розуміє викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що вона має право на те, що прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують та має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне винести у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_5 , яким затвердити угоду про визнання нею винуватості, визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч. 1 ст. 205-1 КК України.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_5 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати не понесені.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 листопада 2016 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42016101040000068.

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання обвинуваченому.

Суддя: