Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13022/16-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2016 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
представника ТОВ «ГУДФУД» - адвоката ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУДФУД» про скасування арешту (в порядку статті 174 КПК України),-
В С Т А Н О В И В :
25.10.2016 року ТОВ «ГУДФУД» звернулось до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_5 у справі №758/10276/16-к від 18 серпня 2016 року накладено арешту на майно - банківські рахунки ТОВ «ГУДФУД» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 , які відкриті в АТ «ОТП Банк» на суму забезпечення кримінального провадження - 8 172 045 грн.
Зазначають, що ТОВ «ГУДФУД» є володільцем майна, а саме вказаних грошових коштів на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 , які відкриті в АТ «ОТП Банк» і вважають, що станом на день подачі клопотання у застосуванні арешту на банківські рахунки відпала потреба, оскільки під час розгляду клопотання, слідчим та прокурором не було повідомлено слідчого суддю про те, що станом на 18.08.2016 року сума податкових зобов`язань була неузгодженою, оскільки тривало судове оспорювання податкових повідомлень-рішень, виданих на підставі Акту перевірки.
Також посилаються на те, що в матеріалах, доданих до клопотання про зупинення видаткових операцій по банківських рахунках та накладення арешту від 18.08.2016 року відсутні процесуальні джерела доказів, які б підтверджували висновки викладені в ухвалі слідчого судді.
Крім того, обґрунтовуючи своє клопотання вказують на те, що згідно витягу з кримінального провадження ТОВ «ГУДФУД» не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження і цивільний позов до ТОВ «ГУДФУД» не пред`явлено.
Враховуючи вищевикладене, вважають, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту на майно - банківські рахунки, які відкриті в АТ «ОТП Банк». У зв`язку з чим звертаються з даним клопотанням до слідчого судді.
Представник ТОВ «ГУДФУД» - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить слідчого суддю його задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні заперечує проти клопотання про скасування арешту, обґрунтувавши запереченнями, просить слідчого суддю відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення представника ТОВ «ГУДФУД», слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що воно (клопотання) не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за № 32015100070000109 від 19.10.2015 року, за фактом ухилення службовими особами ТОВ «ГУДФУД» (код ЄДРПОУ 37392286), від сплати податків, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
18.08.2016 року слідчий СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «ГУДФУД» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 , які відкриті в АТ «ОТП Банк» на суму забезпечення кримінального провадження - 8 172 045 грн.
18.08.2016 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно - банківські рахунки ТОВ «ГУДФУД» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 , які відкриті в АТ «ОТП Банк» на суму забезпечення кримінального провадження - 8 172 045 грн., а також заборонено розпоряджатись вказаними коштами за винятком операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством України з метою досягнення дієвості кримінального провадження передбачено заходи його забезпечення.
Так відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади; 5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Згідно статті 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що метою накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «ГУДФУД» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 , які відкриті в АТ «ОТП Банк» на суму забезпечення кримінального провадження - 8 172 045 грн., було збереження вказаних грошових коштів як речових доказів по кримінальному провадженню, оскільки на них було спрямоване кримінальне провадження, а також з метою забезпечення можливої конфіскації, оскільки санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає такий вид покарання.
Стаття 174 КПК України визначає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту вказаної норми КПК України вбачається, що законодавцем дійсно надано право підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику, законному представнику, іншому власнику або володільцю майна, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна подати клопотання про скасування арешту. Єдиними ж підставами для скасування арешту є доведеність вказаними особами того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Особа, яка звертається із клопотанням про скасування арешту з майна в порядку визначеному ст. 174 КПК України повинна достовірно довести наявність в неї суб`єктивного права вимоги на пред`явлення вказаного клопотання, а також те, що відпала потреба в подальшому його застосуванні або те, що арешт накладено необґрунтовано, надавши в підтвердження зазначених обставин належні та допустимі докази. І лише за наявності в сукупності вказаних обставин, слідчий суддя може скасувати арешт із майна.
Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
За приписами статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Слідчим суддею встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм чинного кримінально-процесуального законодавства України ТОВ «ГУДФУД» не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження наявності в нього суб`єктивного права на пред`явлення клопотання про скасування арешту майна, а саме того, що ТОВ «ГУДФУД» дійсно є власником або законним володільцем арештованого майна, а саме грошових коштів в сумі 8 172 045 грн., а також не доведено того, що арешт накладено необґрунтовано або того, що відпала потреба в подальшому його застосуванні.
Посилання заявника про необґрунтованість накладення арешту викладені ним в клопотанні про його скасування, носять суб`єктивний характер, ґрунтуються на перекручуванні фактичних обставин справи та трактуванні норм закону на власну користь і об`єктивно спростовуються наданими слідчим матеріалами кримінального провадження, зокрема слідчим суддею встановлено, що при накладенні арешту на майно слідчим суддею було враховано необхідність такого арешту (збереження речових доказів, забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи), наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (можливість зникнення майна), а також враховано обставини, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України, а саме можливість використання майна як доказу вчинення кримінальних правопорушень.
З врахуванням вищевикладеного, підстави вважати, що арешт на майно накладений необґрунтовано, відсутні, а вказані ТОВ «ГУДФУД» обставини на які воно посилається як на підставу для скасування арешту майна, підлягають з`ясуванню органом досудового розслідування під час здійснення ним досудового розслідування по кримінальному провадженню і можуть бути підставою для його закриття, відповідно до вимог ст. 284 КПК України, а не підставою для скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Зі змісту статей 26, 94 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, а також встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя оцінивши надані сторонами докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку між собою приходить до висновку, що клопотання ТОВ «ГУДФУД» не знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 23, 26, 84, 93, 94, 131, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУДФУД» про скасування арешту (в порядку статті 174 КПК України) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2016 |
Оприлюднено | 16.03.2023 |
Номер документу | 63029394 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Декаленко В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні