Постанова

від 26.04.2007 по справі 2/321-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/321-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 26.04.07 р.          № 2/321-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Хасін І.Б. (дов. № 39/1 від 04.12.2006 р.)

від відповідача  -                    Фатова І.А. (дов. № 225-кр-305 від 12.03.2007 р.)

від третьої особи 1 -               Юхимчик В.Є. (дов. б/н від 12.03.2007 р.)

                                                  Брін С.О. (дов. б/н від  12.03.2007 р.)

від третьої особи 2 -               не з'явився  

від третьої особи 3 -               не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України)

 на ухвалу та постанову Господарського суду м.Києва від 20.12.2006  

 у справі № 2/321-А  

 за позовом                               Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України)

 до                                                   Київської міської Ради

 треті особи           1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Житло Будівництво Інвестиції"

          2) Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

          3) Колективне підприємство "Київський обласний спортивно-технічний клуб ТСО України"

 про                                                  визнання права та припинення дій, що створюють загрозу порушенню права

ВСТАНОВИВ:

 Київська обласна організація Товариства сприяння обороні України (ТСО України) звернулась до суду з позовною заявою про зобов'язання Київської міської Ради оформити право користування земельною ділянкою Київській обласній організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України), скасування Рішення Київської міської Ради від 19.07.2005р. № 884/3459 та зобов'язання Київську міську Раду оформити право постійного користування земельною ділянкою Київській обласній організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2006р. у справі № 2/321-А закрито провадження в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача оформити право користування земельною ділянкою Київській обласній організації (ТСО України) та зобов'язання відповідача оформити право постійного користування земельною ділянкою Київській обласній організації (ТСО України).

Постановою господарського суду м. Києва від 20.12.2006р. в задоволенні позову Київській обласній організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою та постановою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

В апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.12.2006р. у справі № 2/321-А позивач просить оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі щодо позовних вимог про зобов'язання вчинити дії скасувати та розглянути ці позовні вимоги по суті, задовольнивши їх в повному обсязі. При цьому позивач зазначає, що судом на підставі заяви позивача було закрито провадження у справі щодо частини позовних вимог, але не щодо тих вимог, від яких відмовився позивач, а щодо інших, від яких позивач не відмовлявся, наслідком чого, на думку позивача, стало порушення його права на судовий захист, оскільки судом не було розглянуто всі позовні вимоги.

В апеляційній скарзі на постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2006р. у справі № 2/321-А та в додаткових поясненнях до неї позивач просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинами справи. При цьому позивач посилається на те, що рішенням Київської міської ради від 19.07.2005р. № 884/3459, яке є предметом спору, позивача було незаконно позбавлено права користування земельною ділянкою, переданою йому в 1974 році, на якій розташовані належні йому об'єкти нерухомого майна, без дотримання процедури вилучення земельної ділянки, встановленої земельним законодавством, та без вирішення з позивачем майнових питань, пов'язаних із знесенням об'єктів нерухомості, що перебувають у нього на балансі та розташовані на земельній ділянці.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційні скарги підтримав.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу на постанову, а також його представник у судовому засіданні апеляційної інстанції, проти вимог апеляційних скарг заперечували і просили залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувані ухвалу і постанову суду – без змін, вважаючи ухвалу і постанову законними та обґрунтованими.

Третя особа-1 у письмовому запереченні на апеляційну скаргу, а також її представники в судовому засідання апеляційної інстанції, проти вимог апеляційної скарги заперечували і просили залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову – без змін.

Третя особа-3 у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу задовольнити, вважаючи її обґрунтованою.

Третя особа-2 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

В судове засіданні апеляційної інстанції треті особи 2 та 3 своїх представників не направили. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами справи, без участі представників третіх осіб 2 та 3.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Заявою від 07.12.2006р. позивач в суді першої інстанції уточнив свої позовні вимоги та відмовився від частини позовних вимог, а саме - від позовних вимог про визнання права на спірну земельну ділянку, оскільки спори про визнання права розглядаються за правилами ГПК України і їх спільний розгляд з іншими позовними вимогами за правилами КАС України є неможливим.

Ухвалою від 20.12.2006р. було закрито провадження в частині позовних вимог у справі № 2/321-А з посиланням на заяву позивача від 07.12.2006р. про відмову від частини позовних вимог.

Як вбачається зі змісту заяви від 07.12.2006р., позивач відмовився саме від позовних вимог в частині визнання права на спірну земельну ділянку. Про це зазначено і в мотивувальній частині ухвали від 20.12.2006р. про закриття провадження щодо частини позовних вимог. Підставою для цієї відмови стало те, що зазначені позовні вимоги є цивільно-правовими і не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Проте, ухвала про закриття провадження стосується інших вимог, а саме вимог про оформлення права користування земельною ділянкою, від яких позивач не відмовлявся і які можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, оскільки стосуються зобов'язання органу місцевого самоврядування до вчинення дій.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали правильно визначив від яких саме вимог відмовився позивач (абз. 1 стор. 3 ухвали). Але, в резолютивній частині ухвали суд закрив провадження у справі щодо іншої частини вимог, а саме - щодо зобов'язання відповідача вчинити дії з оформлення права користування позивача на спірну земельну ділянку.

Отже, суд при винесенні ухвали безпідставно закрив провадження у справі щодо частини позовних вимог, від яких позивач не відмовлявся, тим самим фактично відмовивши позивачу в судовому захисті щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії.

У зв'язку з викладеним, оскаржувана ухвала підлягає зміні з закриттям провадження у справі в частині визнання права на земельну ділянку, а позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача оформити право користування земельною ділянкою підлягають розгляду по суті.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 7 січня 1974 року Київському обласному комітету ДТСААФ,   правонаступником   якого   є   Позивач    (копія   належним   чином

засвідчених   статутних   документів   міститься   в   матеріалах   справи)   було “дозволено по домовленості з Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій влаштувати тимчасовий спортсектор по Моторному провулку № 3”.

Відповідно до Акту від 05.04.1974р., Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій було передано на баланс позивачу “дім / спортивний зал /” по провулку Моторному, 11, “на виконання протоколу від 14.03.1974р. по виконанню рішення Виконкому Київської Міськради № 45 від 7 січня 1974 року”.

Відповідно до другого Акту від 05.04.1974р. Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій було передано “в оренду футбольне поле та волейбольну площадку ... по провулку Моторному” (номер не вказано).

Відповідно до ст. 16 ЗК Української РСР, надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Відведення земельних ділянок здійснюється на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Відповідно до ст. 20 ЗК Української РСР та відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік, право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 884/3459 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „Житло Будівництво Інвестиції” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі м. Києва” передано товариству з обмеженою  відповідальністю  „Житло Будівництво Інвестиції” в довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,99 га у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Частиною 10 цієї статті встановлено в імперативному порядку, що у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу УРСР, на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

Оскільки позивач є балансоутримачем та власником об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, яка є предметом спору (докази цього додано до позовної заяви), він є користувачем земельної ділянки, на якій розташовано ці об'єкти, а також земельної ділянки, призначеної для їх обслуговування в силу приписів зазначених вище статей Земельного кодексу УРСР 1970 року та ст. 30 Земельного кодексу України 1990 року.

Згідно з ч. 5 ст. 120 чинного Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда, тобто права на земельну ділянку, розташовану безпосередньо під будівлею переходять навіть до осіб, які не можуть мати земельну ділянку за законом, але придбали цю будівлю.

Враховуючи вищевикладені обставини та наведені норми законодавства, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування Рішення Київської міської Ради від 19.07.2005 р. № 884/3459 та безпідставність позовних вимог в іншій частині позову.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, оскаржувана ухвала підлягає зміні, а оскаржувана постанова суду першої інстанції – скасуванню в частині відмови в задоволенні

позовних вимог про скасування Рішення Київської міської Ради від 19.07.2005р. № 884/3459  з прийняттям нового рішення про задоволення позову в цій частині, і залишенням в решті постанови без змін.

Судові витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2,55 грн. (1,70 + 0,85) покладаються частково на позивача відповідно до задоволених позовних вимог та частково підлягають стягненню з Київського міського бюджету, у відповідності до ч.1,3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 94, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 2 ст. 199, ст. 201, п.п. 3,  4 ч.1 ст. 202, п. 2 ч. 1, ч. 2 205 КАС України, Київський апеляційний господарський суд  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційні скарги Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.12.2006р. у справі № 2/321-А змінити, виклавши абзац перший  резолютивної частини ухвали в такій редакції:

“Закрити провадження у справі в частині визнання права на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, пров. Моторний, 11”.

Постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2006 р. у справі № 2/321-А скасувати частково і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Рішення Київської міської Ради від 19.07.2005р. № 884/3459 “Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю “Житло Будівництво Інвестиції” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у провулку Моторному, 11, у Голосіївському районі м. Києва” скасувати.

В решті постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2006 р. у справі № 2/321-А залишити без мін.

Стягнути з Київського міського бюджету на користь Київської обласної організації Товариства сприяння обороні України (ТСО України) (інд. 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 21, код ЄДРПОУ 05507815) 2 (дві) грн. 55 коп. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.           

Матеріали справи № 2/321-А повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набуває законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя          

 Судді