11/656-А
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.04.07 р. № 11/656-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Цененко К.С., дов. № 15 від 27.02.2007р.
відповідача: Марченко С.І., дов. № 1895/9/10-110 від 19.12.2006р.
Стеблівський Т.В., дов. № 140/9/10-110 від 01.02.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Києві
на постанову Господарського суду м.Києва від 15.01.2007
у справі № 11/656-А
за позовом Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності (ДПЗД) "Укрінтеренерго"
до Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Києві
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м. Києва від 15.01.2007р. у справі № 11/656-А позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві від 30.10.2006р. № 0000481640/0.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує та вважає, що постанова є законною та обґрунтованою, а тому просить суд постанову місцевого суду залишити в силі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві: податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2006 року; податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2006 року із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2006 року у розмірі 23.961.768,00 грн. та розрахунком відповідної суми бюджетного відшкодування.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт “Про результати виїзної позапланової перевірки Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код за ЄДРПОУ 19480600) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006 року" від 18.09.2006 № 609/1640/19480600.
В акті перевірки зазначено, що ДПЗД "Укрінтеренерго" у червні 2006 року в порушення вимог пп. 7.4.4. п.7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зі змінами та доповненнями, включило до складу податкового кредиту червня 2006 року суму ПДВ у розмірі 68.853,40 грн. і тим самим завищило на 68.853,40 грн. суму податкового кредиту червня 2006 року, що привело до порушення вимог пп. 7.7.1 п.7.7 статті 7 вказаного Закону України, результатом чого виникло завищення суми від'ємного значення податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2006 року.
В подальшому Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт „Про результати виїзної позапланової перевірки Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код за ЄДРПОУ 19480600) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2006 року" від 17.10.2006 № 673/1640/18480600 (далі - акт перевірки).
На підставі акта перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2006 № 0000481640/0, яким позивачу згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року у розмірі 68.853,00 грн.
В акті перевірки від 17.10.2006 № 673/1640/18480600 зазначено, що з урахуванням даних перевірки показників податкової декларації з ПДВ за червень 2006 року, що відображені в акті від 18.09.2006 № 609/1640/19480600, позивачем завищено заявлену до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за липень 2006 року на суму 68.853,00 грн., а сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, що заявлена позивачем у податковій декларації з ПДВ за липень 2006 року, підтверджена у розмірі 23.892.915,00 грн.
В пп. 3.2.2 п. 3.2 акта перевірки від 18.09.2006 № 609/1640/19480600 (с. 8. абз. 3) відображені показники податкового кредиту за податковою декларацією позивача за червень 2006 року, а саме 24.155.845 грн., та дані перевірки, відповідно до яких податковий кредит позивача у червні 2006 року склав 24.086.992 грн. Відхилення зазначених показників за даними відповідача становить 68.853,00 грн.
В обґрунтування цього відхилення в акті зазначено, що при проведенні фінансово-господарської діяльності підприємство ДПЗД „Укрінтеренерго" понесло витрати по забезпеченню ведення господарської діяльності, результатом якої є реалізація товарів (робіт, послуг). В результаті своєї фінансово-господарської діяльності підприємство ДПЗД "Укрінтеренерго" у червні 2006 року забезпечило реалізацію товарів (робіт, послуг) на загальну суму 124.001.575 грн. (рядок 5, колонка А податкової декларації з ДПВ за червень 2006 року), що є базою для оподаткування ПДВ, в тому числі від продажу електроенергії на експорт валові доходи червня 2006 року склали 120.691.702 грн.
В акті перевірки вказано, що витрати, понесені позивачем у зв'язку з забезпеченням ведення господарської діяльності ДПЗД "Укрінтеренерго" у червні 2006 року, становлять 718.354,01 грн. і складаються з витрат на оплату праці - 465.612,00 грн., сум страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування -- 159.749,67 грн., сум податків, зборів (обов'язкових платежів), крім визначених у рядку 04.4. - 3.246,67 грн. та амортизаційних відрахувань - 89.745,67 грн. Ці суми, як зазначається в акті перевірки, є розрахунковими і одержані за результатами декларування позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток за І квартал 2006 року та за І півріччя 2006 року (дані І півріччя 2006 року - дані І кварталу 2006 року) і розраховані на основі даних рядків 04.3., 04.4., 04.6. та 07, відповідно Декларації з податку на прибуток підприємства за вказані періоди.
Крім того, в акті перевірки зазначається, що розмір прибутковості кожної з операцій реалізації електроенергії на експорт слід розраховувати з врахуванням всіх витрат, понесених підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг). Так, при реалізації електроенергії на експорт підприємство ДПЗД "Укрінтеренерго" понесло витрати по придбанню електроенергії у ДП "Енергоринок", яку придбали у об'ємі 843.890.184 кВтг на загальну суму 115.302.986,96 грн., та витрати на забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства при здійсненні експортних операцій по продажу електроенергії за експортними контрактами, які становлять 695.366,68 грн.
Сума 695.366,68 грн. розрахована виходячи з того, що процентне співвідношення валових витрат, понесених при реалізації на експорт електроенергії до загальної суми валових витрат, та становить 96,80% (115206508,51 / 119013468,00 грн.* 100=96,80%), а відповідно сума валових витрат на забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємства при здійсненні експортних операцій по продажу електроенергії за експортними контрактами становить 695.366,68 грн. (718354,01 * 96,80% = 695.366,68грн.).
В акті перевірки на підставі наведеної вище формули (методики) перевіряючим обраховуються результати фінансово-господарської діяльності позивача від реалізації електроенергії на експорт у червні 2006 року по кожному зовнішньоекономічному контракту. ДПЗД "Укрінтеренерго" у червні 2006 року отримало збиток по кільком наступним зовнішньоекономічним контрактам:
- по з/е контракту від 09.08.2002 № 44/4-163 - збиток у розмірі 9153,10 грн. Сума 9153,10 грн. - це вартість електроенергії, придбаної у ДП "Енергоринок" і віднесена підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" до складу валових витрат за підсумками II кварталу 2006 р., а сума ПДВ - 1830,62 грн. по податковій накладній від 30.06.2006 № 586 віднесена до складу податкового кредиту червня 2006 р.
- по з/е контракту від 14.06.1996 № 44/2-382 - збиток у розмірі50929,41 грн. Сума 50929,41 грн. - це вартість електроенергії, придбаної у ДП "Енергоринок" і віднесена підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" до складу валових витрат за підсумками II кварталу 2006 року, а сума ПДВ - 10185,88 грн. по податковій накладній від 30.06.2006 № 586 віднесена до складу податкового кредиту червня 2006 року.
- по з/е контракту від 15.12.2005 № 44/1-133/36д-26/06 - збиток у розмірі 131406,67 грн.. Сума 131406,67 грн. - це вартість електроенергії, придбаної у ДП "Енергоринок" і віднесена підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" до складу валових витрат за підсумками II кварталу 2006 року, а сума ПДВ - 26281,33 грн. по податковій накладній від 30.06.2006 №585 віднесена до складу податкового кредиту червня 2006 року.
- по з/е контракту від 20.05.2005 № 44/1-65 - збиток у розмірі 152777,84 грн. Сума 152777,84 грн. - це вартість електроенергії, придбаної у ДП "Енергоринок" і віднесена підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" до складу валових витрат за підсумками II кварталу 2006 року, а сума ПДВ - 30555,57 грн. по податковій накладній від 30.06.2006 № 587 віднесена до складу податкового кредиту червня 2006 року.
З урахуванням наведеного у акті перевірки зазначено, що від здійснення операцій з придбання в ДП "Енергоринок" електроенергії на суму 344.267,02 грн. (розмір збитку), яка в подальшому була продана за межі митної території України згідно з контрактами від 09.08.2002 № 44/4-163, від 14.06.1996 № 44/2-382, від 15.12.2005 № 44/1-133/36д-26/06 та від 20.05.2005 № 44/1-65 ДПЗД "Укрінтеренерго" у червні 2006 року доходу не отримало, що, за висновком відповідача, суперечить п. 1.32 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що господарська діяльність - діяльність, направлена на отримання доходу.
Перевіркою встановлено, що ДПЗД "Укрінтеренерго" у II кварталі 2006 року в порушення вимог п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не врахувавши положення статті 1.32. статті 1 вказаного Закону, включило до складу валових витрат витрати на придбання у червні 2006 року електроенергії (яка була продана без одержання доходу) на суму 344.267,02 грн., що є витратами, не пов'язаними з веденням підприємством господарської діяльності і не повинні включатися до валових витрат.
Судом встановлено, що позивач у червні 2006 року з метою експорту за укладеними зовнішньоекономічними контрактами придбав у ДП «Енергоринок» електроенергію в обсязі 84.489.876 кВт вартістю 115.302.986,96 грн.
ДПЗД "Укрінтеренерго" у червні 2006 року здійснив експорт електроенергії до Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі, Білорусі, Молдови в загальному обсязі 843.890.184 кВт вартістю 120.074.063,50 грн.
Розбіжність в обсягах придбання-експорту електроенергії в об'ємі 599.692 кВт виникла при технологічному переміщенні електроенергії при її експорті в країни Західної Європи, що здійснюється з «острова Бурштинської ТЕС», що підключений на паралельну роботу з енергетичними об'єднаннями європейських країн. Визначення місячних обсягів експортованої електроенергії розраховується як сума узгоджених графіків за нормами і правилами роботи енергосистем європейських країн. Таким чином, розбіжності, що виникають при технологічному переміщенні електроенергії - це розбіжності між графіком поставок та фактичними даними системи приладів обліку. Позивачем контролюються розбіжності, що виникають при технологічному переміщенні електроенергії, що обліковуються на позабалансовому рахунку 041.
Обсяги придбання-продажу позивачем електроенергії у червні 2006 року також відображені відповідачем у акті перевірки від 18.09.2006 № 609/1640/19480600. Порушень позивачем порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку зазначених операцій у червні 2006 року відповідачем не виявлено.
Обсяги придбання-продажу позивачем електроенергії у липні 2006 року є наступними.
Позивач у липні 2006 року з метою експорту за укладеними зовнішньоекономічними контрактами придбав у ДП «Енергоринок» електроенергію в обсязі 814.194.780 кВт вартістю 112.944.569,23грн.
Позивач у липні 2006 року здійснив експорт електроенергії до Угорщини, Словаччини, Польщі, Білорусі, Молдови в загальному обсязі 813.602.699 кВт вартістю 114.800.377,12 грн.
Розбіжність в обсягах придбання-експорту електроенергії в об'ємі 592.081 кВт виникла при технологічному переміщенні електроенергії при її експорті в країни Західної Європи, що здійснюється з «острова Бурштинської ТЕС», що підключений на паралельну роботу з енергетичними об'єднаннями європейських країн. Обсяги придбання-продажу позивачем електроенергії у липні 2006 року також відображені відповідачем у акті перевірки від 17.10.2006 № 673/1640/19480600. Порушень позивачем порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку зазначених операцій у липні 2006 відповідачем не встановлено.
Закон України "Про ціни та ціноутворення", Господарський кодекс України надають суб'єктам підприємницької діяльності гарантії і свободи при здійсненні на власний ризик господарської діяльності, в тому числі і можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається до продажу, та містять заборону державним органам втручатись в господарську діяльність підприємства, крім випадків, передбачених законодавчими актами.
Жодним законодавчим актом не заборонений продаж товарів за ціною, нижчою від закупівельної, у т.ч. електроенергії.
Як передбачено ст. ст. 6, 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення", в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Відповідачем не надано доказів того, що на товари, реалізацію яких здійснював позивач, встановлене державне регулювання цін, в т. ч. при їх реалізації не експорт.
Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п.1.31 ст. 1) визначено, що продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договором купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Згідно п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній території так і за їх межами.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону до складу валових доходів входять загальні доходи від продажу товарів (послуг).
Згідно з пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка із подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Враховуючи вимоги положень пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по проведеній операції з купівлі-продажу електроенергії по факту передачі електроенергії у позивача виник валовий дохід, який підлягав відображенню в декларації про прибуток підприємства в розмірі 120.691.702,00 грн.
Таким чином, вищезазначені доходи правомірно враховані позивачем у складі валових доходів за II квартал 2006 року та відображені в декларації про прибуток підприємства за звітний період.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються, виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Свобода підприємницької діяльності, регулювання розміру власних доходів та витрат є правом суб'єкта підприємницької діяльності, яке випливає із положень ст. 6 Господарського кодексу України та гарантоване Конституцією України (ст.42).
Як пояснив позивач, у зв'язку наявністю на час придбання товарів кредиторської заборгованості та з метою недопущення отримання збитків від порушення зобов'язань та втрат електроенергії, позивач був вимушений провести реалізацію придбаних товарів у найбільш коротші строки з урахуванням специфіки товару - електричної енергії.
Проведення позивачем декількох операцій з продажу електроенергії за цінами, нижчими ціни придбання, не відобразилось на прибутковості господарської діяльності позивача. Діяльність позивача за підсумками II кварталу 2006 року була прибутковою, що підтверджується даними його податкових декларацій.
Придбану позивачем електроенергію були використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом їх подальшої реалізації контрагентам. В усіх господарських операціях діяльність позивача була направлена на отримання прибутку та є господарською в розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Абзацом 4 пп. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією цей Закону називає дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Всі первинні документи, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначених господарських операцій, є в матеріалах справи та оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, що також не заперечується відповідачами та підтверджується висновками судово - бухгалтерської експертизи.
Згідно з абз.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижче за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
З аналізу даної норми вбачається, що Законом встановлено лише одне обмеження щодо не віднесення до складу валових витрат сум, пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижче за звичайні, - у разі продажу товарів за цінами нижчими звичайних пов'язаним особам.
Крім цього, пп. 5.9.1 п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що уцінка запасів, проведена за правилами бухгалтерського обліку, не змінює балансової вартості запасів у податковому обліку та валового доходу або валових витрат платника податку.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснені позивачем витрати на придбання електроенергії правомірно включені до складу валових витрат підприємства та в подальшому використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.
Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, всі суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів або послуг, які подальшому використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, відносяться до податкового кредиту.
Колегія суддів вважає, що використання позивачем придбаної електроенергії у межах своєї господарської діяльності, то ПДВ, сплачений у складі вартості цих витрат, віднесений до податкового кредиту позивачем правомірно. Відтак, висновки відповідача щодо порушення позивачем пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та завищення податкового кредиту є необгрунтованими.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату, товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Перелік обов'язкових реквізитів передбачений п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Факт отримання податкових накладних від продавців електроенергії позивачем, як і факт відповідності цих податкових накладних вимогам чинного законодавства, відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ у розмірі 68.853,00 грн., сплачена позивачем в результаті купівлі у ДП "Енергоринок" електроенергії за договорами від 05.04.2002 № 44/1-85/1032/01, від 28.12.2005 №'44/2-140/3120/01, від 31.10.2002 № 344/1-184/1191/01, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними від 30.06.2006 № 585. 586, 587, що у актах перевірки не заперечується. Окрім того, зазначена сума ПДВ фактично сплачена позивачем ДП "Енергоринок", що засвідчується даними акта перевірки від 18.09.2006 та платіжними дорученнями.
Таким чином, позивачем на підставі отриманих від постачальників податкових накладних обґрунтовано віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 68.853,00 у червні 2006 року.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість").
Об'єкти оподаткування, що визначені ст. 3 цього Закону, за винятком операцій, що звільнені від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг.) (п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6).
Продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (п. 7.1 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість").
Згідно п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Отже, податкові зобов'язання складаються із сум податків, одержаних (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг). Суми податку на додану вартість включаються до податкових зобов'язань по першій з подій. В момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна. Тому позивачем в червні та липні 2006, у відповідності до вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", обґрунтовано включено до складу податкового зобов'язання та податкового кредиту відповідні суми ПДВ за операціями з купівлі та продажу електроенергії.
Судом також враховується, що відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Коригування податкового кредиту за товарами, продаж яких здійснюється за цінами, нижчими ніж ціна придбання, чинним законодавством не передбачено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року у розмірі 68.853,00 грн. відповідач здійснив необґрунтовано.
Відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві задоволенню не підлягає, а постанова Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. у справі № 11/656-А не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198, п.4 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві залишити без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 15.01.2007р. № 11/656-А залишити без змін.
2. Матеріали справи № 11/656-А повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 630430 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Мартюк А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні