Рішення

від 28.11.2016 по справі 707/717/15-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/717/15-ц

2/707/7/16

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2016 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Василенка В.В.

при секретарі Костроміній Л.В., Кикоть А.О., Литвин Л.В.

ОСОБА_1, ОСОБА_2

прокурора Пітюренка М.В.

з участю представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

представників третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом прокурора Черкаського району до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, публічного акціонерного товариства «ОСОБА_11 та Кредит», публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, про визнання рішення незаконним в частині та його скасування, визнання недійсним договору, визнання недійсними державних актів та свідоцтв, витребування земельних ділянок ,-

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з позовом до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання незаконним та скасування п.3 рішення від 03 серпня 2007 року № 12-3 « Про затвердження висновку державної експертизи землевпорядної документації та надання дозволу ВАТ «Черкаське хімволокно» на викуп земельної ділянки під розміщення існуючої бази відпочинку «Хімік»;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 8 4398 кв.м розташованої в межах с.Свидівок Черкаського району укладеного 17 серпня 2007 року між Свидівоцькою сільською радою та ВАТ «Черкаське хімволокно»;

- визнання недійсними державних актів серії ЯМ №428096 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №428097 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428099 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428100 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428101 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428102 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428103 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428104 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «ОСОБА_11 «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428105 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428106 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯЛ 3638923 від 09 березня 2011 року,що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_6, ЯЛ 3638925, від 05 серпня 2011 року, що посвідчує право власності що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_15, ЯК №242000 від 5 серпня 2011 року,що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_13, ЯК №241997 від 5 серпня 2011 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_8, ЯК №241995 від 5 вересня 2011 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_7, ЯК 3241999 від 5 вересня 2011 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку заЛавренком ОСОБА_16, ЯЛ № :№*(«( від 9 березня 2011 року, посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_8 та свідоцтва право власності на нерухоме майно серії САЕ №989180 від 29 вересня 2013 року видане ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега», САЕ №989882 від 22 жовтня 2013 року виданого ПАТ « Акціонерна страхова компанія «Омега», САЕ №989179 від 26 вересня 2013 року виданого ПАТ «Акціонарна страхова компанія «Омега», САЕ №989883 від 22 жовтня 2013 року виданого ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега», САЕ №989880 від 22 жовтня 2013 року виданого ПАТ «Страхова компанія «Омега» та САЕ №9879881 від 22 жовтня 2013 року виданого ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега»;

- витребувати на користь територіальної громади с.Свидівок Черкаського району від ПАТ «ОСОБА_11 та Кредит» земельні ділянки за кадастровими номерами: 7124986000:007:0068 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0069 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0070 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0071 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0072 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0073 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0074 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0075 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0076 площею 0,0404 га,7124986000:04:007:0077 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0078 площею 0,0404 га розташовані в межах с.Свидівок Черкаського району Черкаської області;

- витребувати від ПАТ «Акціонерна компанія «Омега» земельні ділянки за кадастровими номерами: 7124986000:04: 007 :0080 площею 0,6336 га ; 7124986000:04: 007 :0081 площею 1,2933 га, 7124986000:04: 007 :0082 площею 0,9107 га, 7124986000:04: 007 :0083 площею 1,3351 га, 7124986000:04: 007 :0084 площею 1,4009 га, 7124986000:04: 007 :0085 площею 1,806 га розташовані в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області;

- витребувати від ОСОБА_6 земельні ділянки за кадастровими номерами : НОМЕР_1 : 04 :007 :0021 площею 0,3246 га, НОМЕР_1 : 04 :007 :0023 площею 0,0552 га, НОМЕР_1 : 04 :007 :0027 площею 0,0919 га розташовані в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області;

- витребувати у ОСОБА_13 Миколаєвича земельну ділянки за кадастровими номерами :

7124986000:04:007:0024 площею 0,0819 га, 7124986000:04:007:0028 площею 0,0651 га розташовані в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області;

-витребувати у ОСОБА_8 земельні ділянки за кадастровими номерами: - НОМЕР_1 :04 6 007: 0025 площею 0,0865 га, - НОМЕР_1 :04 6 007: 0029 площею 0,0606 га розташовані в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області;

-витребувати від ОСОБА_7 земельну ділянку кадастровим номером 7124986000:04:007:0026 площею 0,0869 га розташовану в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області;

-витребувати від ОСОБА_14 земельну ділянку кадастровим номером 7124986000:04:007:0022 площею 0,0603 га розташовану в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області.

Свої позовні вимоги прокурор мотивував тим, що Свидівоцькою сільською радою Черкаської області в порушення норм Земельного та Водного законодавства при прийнятті рішення про надання дозволу ВАТ «Черкаське хімволокно» на викуп земельної ділянки під розміщення існуючи бази відпочинку «Хімік» загальною площею 84 398,00 м 2 були допущені такі порушення:

-протиправно зменшено ширину нормативно встановленої ПЗС для водосховищ на великих річках;

-передано у приватну власність частину ПЗС без дотримання процедури затвердження її меж окремим проектом із землеустрою;

-передано у приватну власність землю, що на момент прийняття оскаржуваного рішення не була сформована як земельна ділянка і не набула статусу об'єкта нерухомого майна;

-ділянку, визначену оскаржуваним рішенням як прибережна захисна смуга, надано в користування не як землі водного фонду, а як землі рекреаційного призначення.

Прокурор також зазначає, що згідно з Земельним Кодексом України ПЗС встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) для великих річок, водосховищ на них та озер шириною 100 м;

-частиною 3 ст. 60 Земельного Кодексу України вказано, що межі та ширина ПЗС в межах населених пунктів встановлюється з урахуванням містобудівної документації;

-для Кременчуцького водосховища, в силу його штучного створення, не є характерним меженний період;

-розробник технічної документації, не врахував норми ч. 3 ст. 60 ЗК України та п. 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1996 №486, за якими на землях міст і селищ міського типу розмір ПЗС встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови, а врахуванню також підлягає відповідна містобудівна документація;

-в матеріалах технічної документації щодо визначення меж ПЗС та технічної документації по виготовленню державного акту на право власності відсутні посилання на вид містобудівної документації с. Свидівок, де визначена поточна забудова земельної ділянки. І на даний час генеральний план с. Свидівок не розроблений та у встановленому законодавством порядку не затверджений;

-актом обстеження ділянки берегової зони Кременчуцького водосховища на земельній ділянці бази відпочинку «Хімік» ВАТ «Черкаське хімволокно» від 15.06.2007 встановлено наявність 5 капітальних споруд. Обґрунтувань їх місця розташування з точки зору можливості зменшення ширини ПЗС в документації не наведено.

З урахуванням вказаних порушень просить скасувати п.3 спірного рішення та визнати недійсними договір купівлі-продажу і державні акти, що посвідчують право власності, витребувати з незаконного володіння відповідачів відповідні земельні ділянки.

В судовому засіданні прокурор підтримав свої позовні вимоги.

Представник Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області позов визнав повністю.

Відповідачі в поданих письмових запереченнях проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, в тому числі з підстав пропуску позивачем позовної давності на звернення до суду, про що ними подані відповідні заяви і в судовому засіданні дали слідуючі пояснення, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень Свидівоцької сільської ради, не порушує норми Земельного та Водного законодавства, чинного на момент його винесення, вказаним рішенням не порушено прав та законних інтересів територіальної громади села Свидівок Черкаської області, ширину ПЗС в розмірі 20 м встановлено у відповідності до чинного законодавства, а відтак відсутні підстави для позбавлення їх законного права власності на земельні ділянки. Також, стверджують, що позов заявлено не належним позивачем, оскільки відсутні підстави для заявлення вказаного позову саме прокурором при наявності органу державної влади, уповноваженого на представництво інтересів держави у відносинах щодо порушень водного законодавства. Також, заявляють про порушення прокурором правил підвідомчості і об'єднання різних вимог.

Суд заслухавши сторони, дослідивши подані документи та матеріали справи, , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що позов не підлягає до задоволення..

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного право у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Рішенням Свидівоцької сільської рад від 24.04.2002року №12ВАТ «Черкаське хімволокно» було надано у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 10,6га під розміщення існуючої бази відпочинку «Хімік» відповідно до розробленого проекту відведення земельної ділянки.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 27.08.2006року №4-39 надано дозвіл на укладення між Свидівоцькою сільрадою та ВАТ «Черкаське хімволокно» укладено новий договір оренди цієї земельної ділянки (площею 10,1798га з урахуванням перенесення в натуру меж на підставі технічного звіту) строком на 49 років.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 19.05.2006року №2-15 ВАТ «Черкаське хімволокно» надано дозвіл на внесення змін до робочого проекту «Водоохоронна зона Кременчуцького водосховища на території Свидівоцької сільської ради» на земельній ділянці бази відпочинку «Хімік».

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 22.06.2007року №11-49 затверджено технічну документацію, якою внесено зміни до робочого проекту «Водоохоронна зона Кременчуцького водосховища на території Свидівоцької сільської ради».

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 03.08.2007року №12-3 «Про затвердження висновку державної експертизи землевпорядної документації та надання дозволу ВАТ «Черкаське хімволокно» на викуп земельної ділянки під розміщення існуючої бази відпочинку «Хімік»», зокрема його п. 3, 17.08.2007року між Свидівоцькою сільською радою та ВАТ «Черкаське хімволокно» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 84 398,00 м 2 .

ВАТ «Черкаське хімволокно» здійснено дії з визначення меж цієї земельної ділянки з урахуванням меж прибережної захисної смуги на території водоохоронної зони з обмеженим режимом користування Кременчуцького водосховища (далі - ПЗС) та присвоєно останнім кадастрові номери (7124986000:04:007:0005 земельній ділянці площею 8,4398га, 7124986000:04:0007:0006 земельній ділянці площею 1,74га (безпосередньо ПЗС)).

07 вересня 2007 року між ВАТ «Черкаське хімволокно» та ТОВ «Тренд» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення. Відповідно до п.1 зазначеного договору його предметом виступає земельна ділянка загальною площею 84398,0 м 2за кадастровим номером 7124986000:04:007:0005.

На підтвердження права власності на земельну ділянку ТОВ «ТРЕНД» видано державний акт серії ЯЕ №143459 від 21 вересня 2007 року.

Договором про задоволення вимог іпотеко держателя від 04 грудня 2009 року, укладеного між ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит» ТОВ «ТРЕНД», здійснено досудове стягнення майна, серед якого, зокрема, і земельна ділянка загальноюплощею 8,4398 га за кадастровим номером 7124986000:04:007:0005.

В подальшому ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит» на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2010 року продано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку площею 0,9130 га (за кадастровим номером 7124986000:04:007:0018).

В свою чергу право власності ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит» на новосформовану ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:007:0017 загальною площею 7,5268 посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №849829 від 22 березня 2010 року.

В подальшому ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит» в межах земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:007:0017 було сформовано земельні ділянки за кадастровими номерами 7124986000:04:007:0067 площею 7,0542 га, 7124986000:04:007:0068 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0069 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0070 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0071площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0072 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0073 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0074 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0075 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0075 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0076 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0077 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0078 площею 0,0404 га.

Права на вказані земельні ділянки посвідчено ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит» державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №428096 від 20 липня 2012 року, ЯМ №428097 від 20 липня 2012 року, ЯМ №428098 від 20 липня 2012 року, ЯМ №428099 від 20 липня 2012 року, ЯМ №428100 від20 липня 2012 року, №428101 від 20 липня 2012 року, №428102 від 20 липня 2012 року, №428103 від 20 липня 2012 року, №428104 від 20 липня 2012 року, №428105 від 20 липня 2012 року, №428106 від 20 липня 2012 року та №428107 від 20 липня 2012 року відповідно.

В свою чергу, ОСОБА_6 в межах належно їй земельної ділянки площею 0,9130 га за кадастровим номером 7124986000:04:007:0018 сформовано земельн ділянки за кадастровими номерами 7124986000:04:007:0021 площею 0,3246 га 7124986000:04:007:0022 площею 0,0603 га, 7124986000:04:007:0023 площею 0,0552 га, 7124986000:04:007:0024 площею 0,0819 га, 7124986000:04:007:0025 площею 0,0865 га, 7124986000:04:007:0026 площею 0,0869 га, 7124986000:04:007:0027 площею 0,0919 га, 7124986000:04:007:0028 площею 0,0651 га, 7124986000:04:007:0029 площею 0,0606 га.

Речові права на вказані ділянки підтверджені державними актами на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №638923 від 09 березня 2011 року, ЯЛ №638924 від 09 березня 2011 року (право власності в подальшому набуто ОСОБА_14 на підставі договору дарування земельної ділянки від 27 квітня 2011 року, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241996 від 05 серпня 2011 року), ЯЛ №638925 від 09 березня 2011 року, ЯЛ №638926 від 09 березня 2011 року (право власності в подальшому набуто ОСОБА_13 МиколоюМиколайовичем на підставі укладеного між останнім та ОСОБА_6 договору купівлі продажу земельної ділянки від 27 квітня 2011 року, що посвідченодержавним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №242000 від 05 серпня 2011 року), ЯЛ №638927 від 09 березня 2011 року (право власності в подальшому набуто ОСОБА_17 на підставі укладеного між останнім та ОСОБА_6 договору купівлі продажу земельноїділянки від 15 квітня 2011 року, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241997 від 05 серпня 2011 року), ЯЛ №638928 від 09 березня 2011 року (право власності в подальшому набуто ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 27 квітня 2011 року, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241995 від 05 серпня 2011 року), ЯЛ №638929 від 09 березня 2011 року, ЯЛ №638930 від 09 березня 2011 року (право власності в подальшому набуто ОСОБА_13 МиколоюМиколайовичем на підставі укладеного між останнім та ОСОБА_6 договору купівлі продажу земельної ділянки від 27 квітня 2011 року, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241999 від 05 серпня 2011 року), ЯЛ №638931 від 09 березня 2011 року (право власності в подальшому набуто ОСОБА_17 на підставі укладеного між останнім та ОСОБА_6 договору купівлі продажу земельної ділянки від 15 квітня 2011 року, що посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №241998 від 05 серпня 2011 року).

26 червня 2013 року між ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит» та ПАТ «Акціонера страхова компанія «Омега»» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 7,0542 га за кадастровим номером 7124986000:04:007:0067.

Вказану земельну ділянку площею 7,0542 га за кадастровим номером 7124986000:04:007:0067 розділено на шість нових ділянок. Так на ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега»» оформлено речові права на наступні земельні ділянки: 7124986000:04:007:0080 площею 0,6336 га на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 26 вересня 2013 року за №6236855 (право власності товариства засвідчено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серії САЕ №989180 від 26 вересня 2013 року); 7124986000:04:007:0081 площею 1,2933 га на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 22 жовтня 2013 року за №7036808 (право власності товариства засвідчено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серії САЕ №989882 від 22 жовтня 2013 року); 7124986000:04:007:0082 площею 0,9107 га на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 26 вересня 2013 року за №6232160 (право власності товариства засвідчено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серії САЕ №989179 від 26 вересня 2013 року); 7124986000:04:007:0083 площею 1,3351 га на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 22 жовтня 2013 року за №7036145 (право власності товариства засвідчено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серії САЕ №989883 від 22 жовтня 2013 року); 7124986000:04:007:0084 площею 1,4009 га на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 22 жовтня 2013 року за №7035583 (право власності товариства засвідчено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серії САЕ №989880 від 22 жовтня 2013 року); 7124986000:04:007:0085 площею 1,4806 га на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 22 жовтня 2013 року за №7036482 (право власності товариства засвідчено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серії САЕ №989881 від 22 жовтня 2013 року);

Крім того, рішенням Свидівоцької сільської ради від 18 листопада 2011 року №13-12 затверджено технічну документацію та надано в довгостроковуоренду ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит» земельну ділянку площею 1,5815 га за кадастровим номером 7124986000:04:007:0030, котра утворена із земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:007:0006 площею 1,74 га, що позначала прибережну захисну смугу Кременчуцького водосховища. На підставі вказаного рішення 13 грудня 2011 року між Свидівоцькою сільською радою та ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 18 листопада 2011 року №13- 13 затверджено технічну документацію та надано в довгострокову оренду обслуговуючому кооперативу «Вишня-2009» земельну ділянку площею 0,1585 га за кадастровим номером 7124986000:04:007:0031, яка утворена із земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:007:0006 площею 1,74 га, що позначала прибережну захисну смугуКременчуцького водосховища. На підставі вказаного рішення 13 грудня 2011 року між Свидівоцькою сільською радою та обслуговуючим кооперативом «Вишня- 2009» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції що діяла на момент прийняття спірного рішення, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів,крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Земельна ділянка площею 10,6 га., надавалась за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів, та згідно з рішенням Черкаської обласної ради від 14.08.2001року №21-20 передана до земель загального користування Свидівоцької сільської ради, а рішенням Черкаської обласної ради від 13.04.2005року №31-17/IV затверджено зміну меж села Свидівок та селища Сокирно Черкаського району загальною площею 310,78 га. Спірні земельні ділянки розташовані в межах села Свидівок.

Як вбачається з проекту відведення земельної ділянки ВАТ «Черкаське хімволокно» площею 10,6 га., із рішень Свидівоцької сільської ради від 24.04.2002р № 12 та від 22.08.2006. №4-39 та п.4 та 13 договору оренди землі від 27 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_18 та зареєстрованого у Черкаському районному відділі регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» цільове призначення земельної ділянки визначене як землі рекреаційного призначення.

Проте враховуючи, що зазначені рішення Свидівоцької сільської ради не скасовані, не визнані в установленому порядку недійсними у зв'язку із неправомірною зміною цільового призначення земель водного фонду на землі іншого призначення, то у данному випадку немає підстав стверджувати, що земельна ділянка площею 10,6 га відносить до земель водного фонду.

Згідно ч.2 ст.58 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин , для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

У ч. 1 ст.60 Земельного кодексу України зазначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Встановлення водоохоронних зон для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення, тощо вздовж річок і інших водойм передбачено ст. 87 Водного кодексу України. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Порядок визначення розміру і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановленийпостановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996року №486 (далі - Порядок №486). За приписами даної постанови у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88 - 91 Водного кодексу України.

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища, що визначено ч.8 статті 87 Водного кодексу України.

Пунктами 14 та 15 Порядку №486 на виконавчі комітети місцевих Рад покладається здійснення контролю за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг та додержання режиму їх використання.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 12 (ч.1 п.п. «а, б, в, є») Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування і земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного і екологічного законодавства. Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Черкаською районною радою 15.10.2004року надано дозвіл №254/01-09 Черкаському регіональному управлінню водних ресурсів на внесення змін до проекту встановлення прибережної смуги Кременчуцького водосховища в межах сіл Сокирно та Свидівок в адмін. межах Свидівоцької сільської ради.

За змістом частини четвертої статті 88 Водного Кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися. Такий жеправовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 3 листопада 2015 року у справі № 21-2008а15.

Позивач у позовній заяві помилково вказує на вимогу ст. 88 Водного Кодексу України щодо необхідності встановлення прибережної захисної смуги за окремим проектом землеустрою, оскільки така вимога ст. 88 ВК України у 2007 році була відсутня, як і у п.10 Порядку №486.Вказана норма була змінена Законом України №2740-VI від 02.12.2010 року, тобто набагато пізніше дати виникнення спірних правовідносин.

Натомість чинне на момент виникнення спірних правовідносин передбачало, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися (ст.. 88 Водного Кодексу України).

Аналогічна норма містилась п. 10 Порядку №486, а саме на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Доказом в матеріалах справи, який би свідчив про наявність на момент первинного відчуження земельної ділянки із власності громади села Свидівок Черкаського району, обставин, які змусили встановити ширину ПЗС в розмірі 20 м. є Технічна документація «Прибережна захисна смуга на території водоохоронної зони з обмеженим режимом користування Кременчуцького водосховища в адмінмежах с. Свидівок Черкаського району на земельній ділянці бази відпочинку «Хімік» ВАТ «Черкаське Хімволокно» 31-05 ІМВ, виготовлена Відкритим акціонерним товариством «Черкасиводпроект» в 2007 році. В розділі 2 Книги 1 «Пояснювальна записка, Креслення» зазначено, що «Зовнішня межа прибережної захисної смуги встановлена виходячи з урахуванням конкретних умов, що склалися (ст.. 88 Водного кодексу)», а саме:

- нестійкості зволоження водосховища, вегетаційного періоду, снігового покриву, рівневого режиму, площі дзеркала, повного об'єму, відмітки НПР щодо фізичних показників водосховища, перспективи розвитку населеного пункту згідно з генеральним планом;

- на підставі акту обстеження ділянки берегової зони Кременчуцького водосховища від 15.06.2007року, складеного постійно діючою комісією з визначення прибережної захисної смуги в межах населеного пункту (склад якої затверджено рішенням Свидівоцької сільської ради №6-31 від 15.12.2006року) за участю начальника Черкаського регіонального управління водних ресурсів, Голови правління та головного інженера проекту ВАТ«Черкасиводпроект» з додаванням генерального плану б/в «Хімік».

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. Рішенням Свидівоцької сільської ради №11-49 від 22 червня 2007року вказану документацію було затверджено. При цьому, позов не містить вимоги про визнання даного рішення незаконним, а отже технічна документація із встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги в межах земельної ділянки бази відпочинку «Хімік» ВАТ «Черкаське хімволокно» затверджена в установленому порядку і є дійсною.

Також, як вбачається із експлікації території бази відпочинку «Хімік», яка є додатком до Технічної документації, на території бази відпочинку наявна забудова, яка вважається умовами, що склалися при розробці проекту встановлення меж ПЗС.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки на момент виникнення спірних правовідносин знаходились в адмінмежах села Свидівок Черкаського району, а тому зв'язку із цим на спірну земельні ділянки поширюються ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджені Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури №44 від 17.04.1992 року (надалі - ОСОБА_19).

Відповідно до пункту 10.17 ОСОБА_19 берегів водойм прибережні смуги установлюються завширшки не менше 20 м від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми.

Таким чином, вбачається, що чинне на той момент законодавство, за виняткових умов, таких як наявність забудови або інших обставин що склались, дозволяло встановлювати ширину ПЗС не менше 20 м від урізу води.

У спірних правовідносинах, що склались, ширина ПЗС на земельній ділянці загальною площею 1,74 га встановлена завширшки 20 м.

Також, судом встановлено, що Технічна документація із встановлення розмірів і меж прибережної захисної смуги на земельній ділянці бази відпочинку «Хімік» ВАТ «Черкаське хімволокно»була розроблена без зміни розмірів та меж водоохоронної зони (Преамбула Технічної документації «метою технічної документації є встановлення розмірів і меж прибережної захисної смуги без зміни зміни розмірів та меж водоохоронної зони»).

Відповідно до ч.1 ст.87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Ст.. 88 Водного кодексу України визначено поняття ПЗС - З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Суд приходить до висновку, що прибережні захисні смуги встановлюються завжди в межах водоохоронних зон, які за своєю суттю та займаним простором є ширшими, ніж ПЗС.

Пунктом 5 Порядку №486 встановлено обов'язок визначення розмірів і меж водоохоронних зон проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Разом з тим, суд не може погодитись із твердженням позивача про необхідність розробки окремого Проекту землеустрою із встановлення прибережної захисної смуги на території водоохоронної зони з обмеженим режимом користування Кременчуцького водосховища в адмінмежах с. Свидівок Черкаського району на земельній ділянці бази відпочинку «Хімік» ВАТ «Черкаське Хімволокно», оскільки чинне на той момент законодавство передбачало необхідність розробки проекту виключно для встановлення водоохоронних зон.

Рішенням Сводівоцької сільської ради від 22.06.2007р. №11-49 Затверджено технічну документацію пзс на території водоохоронної зони з обмеженим режимом користування Кременчуцького водосховища на земельній ділянці бази відпочинку «Хімік» ВАТ «Черкаське хімволокно». Позивачем дане рішення не оскаржується і в установленому порядку не скасоване.

Відповідно до п.4 Положення про Державний комітет України по водному господарству, затвердженого Указом Президента України від 14 липня 2000року №898/2000 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин),ДержводгоспУкраїни відповідно до покладених на нього завдань: здійснює контроль за додержанням режиму роботи водосховищ комплексного призначення, водогосподарських систем і каналів, використання прибережних захисних смуг, достовірністю державного обліку водокористування та технічним станом гідротехнічних споруд підприємств, установ і організацій, що перебувають у сфері його управління.

Матеріали справи містять докази тощо, що Черкаським регіональним управлінням водних ресурсів було здійснено перевірку стану дотримання вимог водного законодавства, про що складений акт від 30червня 2010року, за змістом якого перевіряючим особам була надана наявна документація, в тому числі і щодо встановлення меж ПЗС. При перевірці не виявлено недоліків, не встановлено порушень водного законодавства, норм і правил використання та охорони водних ресурсів.

Об'єктом права власності на землю є земельна ділянка. Земельна ділянка- це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Визначення земельної ділянки надано в ч. 1 ст.79 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), зі змісту якої до ознак земельної ділянки, як об'єкта права власності, можна віднести: (1) межі земельної ділянки, які повинні існувати в натурі (на місцевості), (2) визначене місце розташування земельної ділянки та (3) встановлені права щодо земельної ділянки .

Невід'ємним атрибутом земельної ділянки, який відокремлює її від інших частин земної поверхні, є її межа. Межа - це умовна лінія, яка відокремлює територію земельної ділянки від іншої частини земної поверхні. Межа може проходити у створі спеціально встановлених межових знаків або через природні лінії і предмети місцевості. Але, враховуючи правову норму статті 79 Земельного кодексу України, що право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд, під межею слід розуміти прямовисну площину, яка проходить через розмежувальні знаки двох суміжних ділянок. Така площинна межа, проходячи через границі ділянки, визначає однорідне правове поле для реалізації прав і обов'язків власника чи користувача цієї ділянки.

Встановлення меж земельної ділянки забезпечується проведенням комплексу польових і камеральних робіт кадастрових зйомок, у процесі яких вимірюються лінійні і кутові розміри меж, проводиться їх погодження із суміжними власниками землі і землекористувачами, обчислення координат межових точок, складання проекту зовнішніх меж земельної ділянки та перенесення їх в натуру. Межа чітко фіксується як на місцевості, так і у відповідних правовстановлювальних документах. Зі встановленням межі земельної ділянки виникає інша невід'ємна її ознака - місце розташування. Система координат встановлених меж забезпечує просторову визначеність земельної ділянки і дозволяє розпізнавати її серед інших. Таким чином, на момент прийняття спірного рішення та укладання першого договору купівлі-продажу земельної ділянки вона була повністю сформована, оскільки був затверджений проект відведення земельної ділянки ВАТ «Черкаське хімволокно» площею 10,6 га під розміщення існуючої бази відпочинку «Хімік» за рахунок земель Свидівоцької сільради, наявний акт погодження меж зазначеної земельної ділянки та акт про перенесення в натуру проекту відведення земель від 2002року. Також була розроблена технічна документація «Прибережна захисна смуга на території водоохоронної зони з обмеженим режимом користування Кременчуцького водосховища в адмінмежах с.Свидівок на земельній ділянці бази відпочинку «Хімік» ВАТ «Черкаське хімволокно».Даноютехнічною документацієюбуло встановлено розміри та межі прибережної захисної смуги в межах земельної ділянки бази відпочинку «Хімік». Отже, межі і розмір земельної ділянки, що відповідно до діючого законодавства могла бути відчужена та підлягала продажу, були чітко визначені.

Окрім цього, суд не погоджується із тлумаченням позивачем норм ст. 79 ЗК України, ст.ст. 655, 656 ЦК України як підтвердження вчинення першого договору купівлі-продажу до моменту набуття землею статусу та ознак земельної ділянки, оскільки вимога про істотну умову такого договору - кадастровий номер земельної ділянки з'явилася у ст. 120 ЗК України після набрання чинності Законом України від 05.11.2009року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю», тобто з 10.12.2009року, тобто після укладення спірного правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, доводи позивач про грубе порушення Свидівоцькою сільською радою при прийнятті п.3 рішення від 03.08.2007року № 12-3 «Про надання дозволу ВАТ «Черкаське хімволокно» на викуп земельної ділянки площею 84 398,0 м 2 під розміщення існуючої бази відпочинку «Хімік»» норм земельного та водного законодавства спростовуються наявними в справі матеріалами, а отже не є недоведеними.

Приймаючи до уваги позицію прокурора, викладену у додаткових поясненнях до позову, яка базується на рішеннях Європейського суду з прав людини і стосується необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (у справі «Спорронг і Льоннрот проти ОСОБА_10» від 23.09.1982, «Федоренко проти України» від 01.06.2006), але із зауваженням, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986), а отже створена Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує, як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів для усунення несправедливості внаслідок незаперечності рівняння «правильне застосування законодавства» становить «суспільний інтерес» (рішення у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004), суд зауважує таке.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Наведене прокурором твердження, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес»», є правовою аксіомою, яка,як і будь-які аксіоми, має досвідне походження. Вона набула значення самоочевидної істини, яка приймається без доказів і здобула офіційне закріплення, передусім у Конституції України.

Разом з тим, п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» сформульований таким чином: «Уряд навів два виправдання втручання у майнові права заявника: оскільки Уряд вважає, що таке втручання було спрямоване на правильне застосування законодавства, то Суд зауважує, що цей аргумент аналогічний тим, які були наведені Урядом згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції. Визнавши порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції, Суд робить висновок, що хоча правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес", але, виходячи із обставин цієї справи, цей інтерес мав на меті порушення основних принципів правової певності та доступу до суду. Тому цей аргумент має бути відхилений…».

Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на п. 53 зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, яким Суд надав оцінку діям Уряду (України) та який викладений таким чином: «Суд повторює, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, interalia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар"».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 26.03.2013 року у справі «Рисовський проти України» зазначив, що потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки"). Тож державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "ОСОБА_2 проти Хорватії" п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" п. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" п. 38).

Крім того, виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 року, майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду з прав людини в зазначеній справі «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном» та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Таким чином, навіть не враховуючи вищезазначені вимоги норм матеріального права, виконання яких при зверненні до суду є так само обов'язковим для позивача, як і для відповідачів, рівно як і вимоги процесуального права щодо неможливості базування доказування на припущеннях, самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання їх рішень недійсними, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самої фізичної особи. Вказана правова позиція викладена і у ПостановіВерховного Суду України від 14.03.2007 року у справі №21-8во07.

Крім того, відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Пунктом 3 частини 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Майно може бути повернуте за позовом власника про витребування майна на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України, якщо позивач надасть докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених цими статтями, тому що вони встановлюють спеціальні правила для захисту такого права.

При цьому за змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Виходячи зі змісту п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, власник зобов'язаний довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їх волі.

Відповідно до ч.5. ст.12 ЦК добросовісність набувача презюмується.

Такий висновок зроблено з врахуванням правового висновку викладеному в постанові Верховного суду України від 01 липня 2015 року (справа №6/619цс15).

Згідно із позовною заявою прокурор звернувся до суду в порядку ч. 2 ст. 45 ЦПК України і, враховуючи «… що орган, який уповноважений здійснювати повноваження у спірних правовідносинах відсутній», зазначив, що має статус позивача у справі.

Одночасно у позовній заяві прокурор неодноразово вказав, що «позов… спрямований на захист права власності територіальної громади…», «захист порушених прав територіальної громади… можливий виключно шляхом скасування судом рішень про державну реєстрацію права власності…», «про порушення інтересів територіальної громади прокуратурі Черкаського району стало відомо 10 лютого 2015 року - з моменту отримання від правоохоронних органів відповідних матеріалів, дослідженням змісту яких було встановлено всі обставини порушень».

У додаткових поясненнях до позову прокурор, спираючись на ч.4 ст. 13, ч. 4 ст. 41, ст. 142, ст. 143 Конституції України, ч. 2 ст. 2, ст. 318 ЦК України, зазначив, що «від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв'язку із цим обмежувати право на судовий захист. Держава, в особі її органів, є таким же учасником цивільних правовідносин, як і інші учасники цивільного права. Про порушення інтересів держави прокурор довідався 06 лютого 2015 року».

Суд зауважує, що визначення статусу прокурора у справі має першочергове значення для встановлення наявності права на звернення до суду за захистом порушених прав та свобод як такого, а також, враховуючи дефініцію позовної давності, наведену у ст. 256 ЦК України, дляобчислення строку позовної давності для такого звернення.

Згідно з ч. 2 ст. 30 ЦПК України позивачем у справі можуть бути фізичні, юридичні особи, а також держава.

Державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель щодо встановлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також щодо додержання режиму використання їх територій, покладений на Державну екологічну інспекцію України (абз. 8 пп. «б» п. 2 ч. 4 Положення про державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011 (далі - Положення про Держекоінспекцію)).

Згідно з п. 18 ч. 6 Положення про Держекоінспекцію остання наділена правом виступати позивачем та відповідачем у судах.

За змістом застосованої прокурором частини 2 ст. 45 ЦПК України у разі звернення до суду в інтересах держави прокурор зобов'язаний, окрім визначення в чому саме полягає порушення інтересів держави та обґрунтування необхідності їх захисту, зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а отже і виступитив інтересах держави в особі такого органу, причому за наявності підстав для здійснення такого представництва.

Водночас матеріали справи не містять доказівнаявності підстав для представництва інтересів держави в особі визначеного законодавством конкретного органу.

Визначення «територіальної громади» встановлює п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України від 21.05.1997 №280-97 «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280): це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Відповідно до положень ч. 1 ст. 10 Закону №280 особою, уповноваженою представляти інтереси територіальної громади, визначена відповідна сільська рада.

Доказів наявності у прокурора повноважень на представництво територіальної громади матеріали справи не містять. Подання до судового розгляду позову в інтересах територіальної громади до сільської ради, яка в силу закону є представником такої громади, процесуально створює конфлікт інтересів представництва в суді.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Тобто, за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України, для визначення перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому, норма частини 1 ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Аналіз змісту статей 256, 257, 261, 267 ЦК України дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ЦПК України органи та інші особи, які відповідно до ст. 45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

Прокурор, який бере участь у справі, має обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, щоположення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові від 1 липня 2015 року №6-178цс15, яка згідно зі ст. 360 7 ЦПК України є обов'язковою для судів, яка у подальшому була підтримана іншими судовими рішеннями і не змінювалась.

Таким чином, виходячи з обов'язку суду спрямувати організацію роботи на усунення надмірних правових ускладнень під час звернення позивачів за судовим захистом, суд, враховуючи заяви відповідачів у справі про застосування строку позовної давності, приходить до висновку, що при визначенні прокурора, як такого, що виступає в інтересах держави в особі вищевказаного іншого державного органу,рівно як такого, що виступає в інтересах територіальної громади, у разі доведення під час судового розгляду обґрунтованості позиції прокурора, підлягав би застосуванню сплив строку позовної давності.

Разом з тим, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, що при зверненні із позовом у даній справі прокурор реалізував власну компетенцію, як суб'єкт владних повноважень.

Виходячи з наведеного, доводи позивача щодо протиправності п. 3 спірного рішення Свидівоцької сільської ради від 03.08.2007року №12-3, а також договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, укладеного 17.08.2007року між Свидівоцькою сільською радою та ВАТ «Черкаське хімволокно», не відповідають вимогам чинних на момент виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів та не знайшли належного документального підтвердження.

Оскільки інші вимоги позивача є похідними від зазначених вище вимог, такі вимоги також не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 208, 213-215 ЦПК України, ст..ст. 321,386 ЦК України, ст.ст. 50,53.140, 143, 152, 153 ЗК України рішенням Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року суд, -

у х в а л и в:

В позові прокурора Черкаського району до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання незаконним та скасування п.3 рішення від 03 серпня 2007 року № 12-3 « Про затвердження висновку державної експертизи землевпорядної документації та надання дозволу ВАТ «Черкаське хімволокно» на викуп земельної ділянки під розміщення існуючої бази відпочинку «Хімік» визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки 8 4398 кв.м розташованої в межах с.Свидівок Черкаського району укладеного 17 серпня 2007 року між Свидівоцькою сільською радою та ВАТ «Черкаське хімволокно» визнання недійсними державних актів серії ЯМ №428096 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №428097 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428099 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428100 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428101 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428102 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428103 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428104 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428105 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯМ №;428106 від 20 липня 2012 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ПАТ «Банк «ОСОБА_11 та Кредит», ЯЛ 3638923 від 09 березня 2011 року,що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_6, ЯЛ 3638925, від 05 серпня 2011 року, що посвідчує право власності що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_15, ЯК №242000 від 5 серпня 2011 року,що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_13, ЯК №241997 від 5 серпня 2011 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_8, ЯК №241995 від 5 вересня 2011 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_7, ЯК 3241999 від 5 вересня 2011 року, що посвідчує право власності на земельну ділянку заЛавренком ОСОБА_16, ЯЛ № :№*(«( від 9 березня 2011 року, посвідчує право власності на земельну ділянку за ОСОБА_8 та свідоцтва право власності на нерухоме майно серії САЕ №989180 від 29 вересня 2013 року видане ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега», САЕ №989882 від 22 жовтня 2013 року виданого ПАТ « Акціонерна страхова компанія «Омега», САЕ №989179 від 26 вересня 2013 року виданого ПАТ «Акціонарна страхова компанія «Омега», САЕ №989883 від 22 жовтня 2013 року виданого ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега», САЕ №989880 від 22 жовтня 2013 року виданого ПАТ «Страхова компанія «Омега» та САЕ №9879881 від 22 жовтня 2013 року виданого ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» та витребовуванні на користь територіальної громади с.Свидівок Черкаського району від ПАТ «ОСОБА_11 та Кредит» земельних ділянок за кадастровими номерами: 7124986000:007:0068 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0069 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0070 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0071 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0072 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0073 площею 0,0451 га, 7124986000:04:007:0074 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0075 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0076 площею 0,0404 га,7124986000:04:007:0077 площею 0,0404 га, 7124986000:04:007:0078 площею 0,0404 га, від ПАТ «Акціонерна компанія «Омега» земельних ділянок за кадастровими номерами: 7124986000:04: 007 :0080 площею 0,6336 га ; 7124986000:04: 007 :0081 площею 1,2933 га, 7124986000:04: 007 :0082 площею 0,9107 га, 7124986000:04: 007 :0083 площею 1,3351 га, 7124986000:04: 007 :0084 площею 1,4009 га, 7124986000:04: 007 :0085 площею 1,806 га від ОСОБА_6 земельних ділянок за кадастровими номерами : НОМЕР_1 : 04 :007 :0021 площею 0,3246 га, НОМЕР_1 : 04 :007 :0023 площею 0,0552 га, НОМЕР_1 : 04 :007 :0027 площею 0,0919 га, від ОСОБА_13 земельних ділянок за кадастровими номерами 7124986000:04:007:0024 площею 0,0819 га, 7124986000:04:007:0028 площею 0,0651 га, від ОСОБА_8 земельних ділянок за кадастровими номерами: - НОМЕР_1 :04 6 007: 0025 площею 0,0865 га, - НОМЕР_1 :04 6 007: 0029 площею 0,0606 га, від ОСОБА_7 земельної ділянки кадастровим номером 7124986000:04:007:0026 площею 0,0869 га та від ОСОБА_14 земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0.0603 розташованих в межах с. Свидівок Черкаського району Черкаської області - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_20