Ухвала

від 28.11.2016 по справі 757/10951/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10951/14-ц

У Х В А Л А

28 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Цокол Л.І. ,

при секретарі - Сторожук Є. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 4" на постанову ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016р. у виконавчому провадженні №51076254,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Рада4» звернулось до суді із скаргою на постанову ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21.06.2016р. у виконавчого провадженні №51076254, яку просить скасувати.

В судове засідання представник стягувача не з'явився, подав заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги підтримав, просив їх задовольнити з наведених скарзі обставин.

Відділ державної виконавчої служби Печерського РУЮ в м. Києві в судове засідання представника не направив, пояснень та доказів на спростування доводів стягувача не надав.

Встановлено, що Відділом державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві 13.05.2016року на виконання виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва у справі №757/10951/14-ц, який набрав законної сили 25.11.2014року, було відкрито виконавче провадження №51076254 про примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 7809,96грн. на користь ТОВ «Рада 4» (надалі - «Скаржник»).

Постановою державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, від 21.06.16р. Заєць Т.М виконавчий лист по справі №757/10951/14-ц був повернутий Скаржнику у відповідності до положень п.2, ч.І, ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Стягувач вважає, що вказана постанова прийнята з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», порушує права Скаржника, а дії державного виконавця підлягають визнанню неправомірними виходячи з наступного.

Згідно ч. 1,2, ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.1 ч.І ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно п.4, 5, ч. 3 ст. ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Частиною 5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на - яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Проте, в порушення вищезазначених положень статей ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем не проведено жодних дій, які б свідчили про те, що останнім вжито всіх заходів направлених на виконання рішення, зокрема, не здійснено вихід за місцем знаходження квартири боржника за адресою: АДРЕСА_1, з метою опису та накладення арешту на майно останнього.

Згідно п.18 ч. 3 ст. ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи.

Втім, державним виконавцем за умов не виконання боржником рішення суду, було проігноровано право у відповідності до вищевказаної статті звернутись до суду з поданням за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника.

Згідно ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, з огляду на викладене стягувачем та відсутність заперечень державної виконавчої служби слід визнати те, що державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, за умов чітко визначених законом заходів впливу на боржника, направлених на примусове виконання рішення, не вжито всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження», направлених на виконання останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 12, 32, 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 383 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В :

скаргу задовольнити. Визнати постанову державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м.Києві від 21.06.2016р. у виконавчому провадженні № 51076254 про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірною та скасувати її, зобов'язати державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ в м. Києві Заєць Т.І. усунути порушені права Стягувача шляхом виконання всіх передбачених примусових заходів Законом України «Про виконавче провадження», направлених на виконання виконавчого листа у справі №757/10951/14-ц, виданий 25.12.2014року Печерським районним судом міста Києва. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Цокол Л.І.