Ухвала

від 29.11.2016 по справі 807/1935/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/1935/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви Хустської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ЛІС-МД» про стягнення коштів з рахунків,-

ВСТАНОВИВ:

Хустське ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ЛІС-МД», яким просить прийняти рішення про погашення за рахунок стягнення коштів з рахунків, готівкових коштів ТОВ «ЕКО-ЛІС-МД» податковий борг.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: згідно ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України - до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Одночасно в прохальній частині позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору, а у разі неможливості звільнення від сплати судового збору відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі. Дане клопотання позивач обґрунтовує тим, що позивач фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України та в нього відсутні інші джерела фінансування. Як наголошує позивач, виходячи зі змісту ст.ст. 55, 129 Конституції України, оскільки право на оскарження судових рішень, як конституційна засада судочинства, становить невід'ємну складову права на судовий захист, яке не може бути обмежене.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України В«Про судовий збірВ» № 3674-VI. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до Прикінцевих положеннях Закону України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового зборуВ» , Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

Разом з тим, суд вважає, що наведені позивачем обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору, та зауважує, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна позиція висвітлена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2, за змістом якої обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.

Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, враховуючи, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, суддя приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, звільнення від сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.

Відтак, суд приходить висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України для звільнення позивача від сплати судового збору за подання ним позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати такого на строк до ухвалення судового рішення у справі слід відмовити.

У відповідності до пп. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами і доповненнями внесеними 16.07.2015 року) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову, а саме: 1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відтак, розмір необхідної до сплати позивачем суб'єктом владних повноважень судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а саме: 1378,00 грн.

Таким чином, позивачеві слід подати до суду доказ про сплату судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Також, позивачу необхідно уточнити розмір податкового боргу відповідача, оскільки в тексті позовної заяви позивач зазначає, що станом на 22.11.2016 року у відповідача наявний борг у розмірі 9790,29 грн., в той же час додає до позовної заяви довідку від 22.11.2016 року за №296, в якій зазначено, що податкова заборгованість по ТОВ «ЕКО-ЛІС-МД» складає 17708,44 грн.

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин, згідно ч.1 ст.108 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків (шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 1378,00 грн. та уточнення розміру податкового боргу відповідача).

Керуючись статтями ст.ст. 9, 10, 88, 106, 108, 160, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Хустської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області про звільнення від сплати судового збору, відстрочку або розстрочку сплати судового збору - відмовити .

2. Позовну заяву Хустської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ЛІС-МД» про стягнення коштів з рахунків - залишити без руху .

3. Надати Хустській ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області строк до 12 грудня 2016 року для усунення вищезазначених недоліків.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

5. Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

6. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя ОСОБА_1