Рішення

від 25.11.2016 по справі 904/8811/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.2016 Справа № 904/8811/16

За позовом Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Департаменту з гуманітарних питань Кам'янської міської ради, м. Кам'янське Дніпропетровської області

позивача-2: Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради, м. Кам'янське Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янське Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальний заклад «Санаторний дошкільний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради», м. Кам'янське Дніпропетровської області

про визнання недійним договору оренди та зобов'язання повернути комунальне майно

Суддя Загинайко Т.В.

Представники:

від прокуратури: Шустова В.А. - прокурор відділу, службове посвідчення від 20.07.2015р. №034470, дов. від1012.2015р. №08-941вих-154;

від позивача-1: ОСОБА_3 - представник, дов. від 17.10.2016р. №01-16/13;

від позивача-2: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від відповідача : не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від третьої особи: Ковтун О.О. - керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці від 19.03.2012р. №228279.

СУТЬ СПОРУ :

Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів-1,-2 просить визнати недійсним договір оренди від 10.09.2015р. комунального майна територіальної громади м. Кам'янського, укладеного між третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та відповідачем; зобов'язати відповідача повернути третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приміщення не житлової будівлі дошкільного закладу площею 110,4 кв. м., вартістю 241 551 грн. 00 коп., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 яке передано за актом прийому-передачі від 21.08.2015р.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що: - передання приміщень дошкільного навчального закладу у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності, не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонено законом; - спірний договір оренди комунального майна від 10.09.2015р. укладено з порушенням чинного законодавства; - вказане приміщення дошкільного навчального закладу надано в оренду відповідачу для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку і ця підприємницька діяльність не пов'язана з навчально-виховним процесом ; - таке використання приміщення дошкільного навчального закладу суперечить інтересам держави у сфері освіти, оскільки на черзі до влаштування у дитячі садочки міста перебуває 1067 дітей, які фактично позбавлені можливості отримувати дошкільну освіту у зв'язку перенаповненістю груп.

Позивач-1 у відзиві на позовну заяву (вх. №71789/16 від 22.11.2016р.) просить відмовити у позові прокурора в повному обсязі, посилаючись на те, що: - на теперішній час будівля дитячого садку №43 не використовується за функціональним призначенням у зв'язку з необхідністю проведення її повно реконструкції, про що свідчить рішення міської ради від 29.02.2016р. №387-20УІ «Про внесення змін до рішення міської ради від 28.12.2011 №284-17/УІ», однак кошти на зазначені цілі станом на 2016р. бюджетом не передбачені; - у статистичній звітності, яку подає третя особа як балансоутримувач цього приміщення, дошкільний заклад зазначається як недіючий; - відповідно до частин 1,5 та 7 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою забезпечення збереження майна недіючого дитсадка та його ефективного використання частина приміщення передана в оренду для здійснення як підприємницької, так і непідприємницької діяльності; всі договори, у тому числі і з відповідачем, укладені терміном на 1 рік, але не довше, ніж до початку проведення реконструкції; - порушення законодавства при укладенні договору оренди від 10.09.2015р. між відповідачем та третьою особою допущено не було.

Крім того, позивач-1 у заяві (вх. №72195/16 від 23.11.2016р.) відмовляється від позову та просить суд прийняти його відмову від позову.

В обґрунтування заяви про відмову від позову наведено ті ж самі доводи, що й у відзиві на позовну заяву (вх. №71789/16 від 22.11.2016р.), а також зазначено, що Фондом державного майна України, позивача у відповідь на звернення від 20.09.2016р. №01-14/160 проінформовано, зокрема з посиланням на статтю 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», про те, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів, приймають рішення про подальше використання майна, та надають згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна.

Позивач-2 витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом документів не надав, в судове засідання не з'явився; поштове повідомлення суду про час і місце судового засідання, спрямоване на адресу відповідача, було повернено відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 18-21).

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як вбачається згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.11.2016р. місцезнаходженням відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_2; таку саму адресу було вказано і у позовній заяві.

Третя особа у поясненнях (вх.№69187/16 від 10.11.2016р.) зазначає те, що: - передача частини приміщення дошкільного закладу приватному підприємцеві була зумовлена необхідністю збереження майна дитячого садочка на час, доки його не буде реконструйовано та введено в експлуатацію; - на час укладення договору оренди навчально-виховний процес у дошкільному закладі не здійснювався; - протягом строку дії договору оренди орендатором сумлінно виконувались умови договору оренди, а саме своєчасно та в повному обсязі здійснювались орендні платежі, у належному стані зберігалося приміщення дошкільного закладу та територія, прилегла до нього; - підстав для розірвання договору оренди з причин його невиконання орендарем не було; - станом на 09.09.2016р. строк дії договору з відповідачем закінчився, пролонгацію договору не здійснено у зв'язку із необхідністю проведення процедури узгодження укладення нового договору з позивачем-2; - відповідач фактично продовжує орендувати частину приміщення дошкільного закладу на тих же умовах оренди, що відображені у договорі оренди від 10.09.2015р., продовжує платити орендну плату в тому ж розмірі; - станом на 18.10.2016р. орендна частина приміщення третьої особи за актом приймання-передачі від відповідача не поверталася.

Позивач-1 у клопотанні (вх. 72196 від 23.11.2016р.) просить у відповідності до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову з метою збереження майна до початку реконструкції відстрочити виконання рішення щодо зобов'язання відповідача повернути третій особі приміщення будівлі дитячого садка загальною площею 110,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 строком на 6 місяців з моменту винесення рішення.

Представники прокурора та третьої особи у судовому засіданні проти відстрочки виконання рішення господарського суду не заперечували.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача-1 та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

10.09.2015р. між третьою особою - Комунальним закладом «Санаторний дошкільний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради, як орендодавцем» та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпродзержинська (надалі - Договір), згідно пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування комунальне нерухоме майно (далі - майно) нежитлове вбудоване приміщення площею 110,4 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_3 що перебуває на балансі комунального закладу «Санаторний дошкільний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить 241 551 грн. 00 коп.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що майно передається в оренду з метою: розміщення суб'єкту господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (майстерня по ремонту столярних виробів).

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене приміщення було передано третьою особою у тимчасове користування відповідачу згідно акту приймання-передачі від 21.08.2015р. (а.с. 57).

Цей договір укладено до моменту початку реконструкції, але не більше ніж на один рік, що діє з 10.09.2015р. до 09.09.2016р. Сторони користуються правом, наданим їм частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України та частино 7 статті 180 Господарського кодексу України домовилися, що всі умови розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 21.08.2015р. (пункт 10.1. Договору).

Відповідно до пункту 10.4 Договору орендар, який належним чином виконував обов'язки за договором оренди має право на продовження терміну його дії.

З матеріалів справи вбачається, що Договір та розрахунок орендної плати було узгоджено Департаментом комунальної власності та земельних відносин міської ради, про що свідчить лист департаменту від 10.09.2015р. №02-09/2454 (а.с. 24).

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно із частиною 2 статті 18 Закону України «Про освіту» навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 вказаного Закону встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Частиною 1 статті 63 Закону України «Про освіту» встановлено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

У відповідності до частини 5 статті 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Як зазначено вище, приміщення за адресою: 51922, АДРЕСА_3 перебувають на балансі третьої особи - Комунального закладу «Санаторний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради, який є комунальним унітарним закладом освіти, створеним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (пункт 1.1 Статуту Комунального закладу «Санаторний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради, затвердженого рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.02.2012р. №404-20/VI).

Відповідно до пункту 1.2 Статуту Комунального закладу «Санаторний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради його власником та засновником є територіальна громада м. Дніпродзержинська в особі Дніпродзержинської міської ради.

Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України і складається із Закону України "Про освіту", цього Закону, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 1 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Положеннями статті 4 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що дошкільна освіта є с обов'язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні, і представляє собою цілісний процес, спрямований на: - забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; - формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

У відповідності до статті 5 Закону України «Про дошкільну освіту» систему дошкільної освіти становлять: дошкільні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; наукові і методичні установи; органи управління освітою; освіта та виховання в сім'ї.

Згідно зі статтею 38 Закону України «Про дошкільну освіту» матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Вимоги до матеріально-технічної бази дошкільного навчального закладу визначаються відповідними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також Типовим переліком обов'язкового обладнання дошкільного навчального закладу, у тому числі корекційного, навчально-наочних посібників, іграшок, навчально-методичної, художньої та іншої літератури.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, адміністрації навчально-виховних закладів, які організовують або забезпечують навчальний та виховний процеси зобов'язані забезпечити при цьому умови, які відповідають вимогам санітарних норм.

Положеннями Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2013р. № 678 (надалі - Санітарні правила), які були чинним на момент укладення Договору, встановлені основні вимоги щодо утримання приміщень дошкільних навчальних закладів.

Згідно з пунктом 1.12 Санітарних правил, здача в оренду територій, будинків, приміщень, будівель, обладнання дошкільних навчальних закладів іншим юридичним та фізичним особам для використання в цілях, що не пов'язано з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

Зазначені Санітарні правила є обов'язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами, діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом, реконструкцією, експлуатацією та утриманням дошкільних навчальних закладів.

Статтею 50 Закону України «Про освіту» визначено, що учасниками навчально-виховного процесу є представники підприємств, установ, кооперативних, громадських організацій, які беруть участь у навчально-виховній роботі.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.55-56) видами економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: штукатурні роботи, установлення столярних виробів, покриття підлоги й облицювання стін, малярні роботи та скління, інші роботи із завершення будівництва, надання ландшафтних послуг, інша діяльність у сфері спорту, ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку, діяльність із забезпечення фізичного комфорту (основний), діяльність у сфері права, неспеціалізована діяльність із дизайну.

Оскільки, економічна діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не передбачає надання послуг у галузі освіти, приміщення Комунального закладу «Санаторний дошкільний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради» загальною площею 110,4 кв.м., розташоване за адресою: 51922, АДРЕСА_3, не може бути об'єктом оренди для використання його у підприємницькій діяльності відповідача.

Отже, суд вважає, що Договір оренди не відповідає актам цивільного законодавства, а тому є недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення.

Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності право чину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, нежитлове вбудоване приміщення площею 110,4 кв.м по вул. Кіма, 28 (вул. Дмитра Яворницького, 28) у м. Кам'янське підлягає поверненню третій особі.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити рішення.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача-1 та з метою збереження майна до початку реконструкції відстрочити повернення відповідачем третій особі нежитлового вбудованого приміщення площею 110,4 кв.м по АДРЕСА_3; представник прокурора у судовому засіданні не заперечував проти відстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 10.09.2015р. оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпродзержинська, укладений між Комунальним закладом «Санаторний дошкільний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради (ідентифікаційний код 38028572) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (51921, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Комунальному закладу «Санаторний дошкільний заклад (ясла-садок) №43 «Зоренька» Дніпродзержинської міської ради (51922, АДРЕСА_3; ідентифікаційний код 38028572) нежитлове вбудоване приміщення площею 110,4 кв.м по АДРЕСА_3

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (51921, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (49044, АДРЕСА_3; ідентифікаційний код 02909938) 5 001 грн. 27 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

« 28» листопада 2016р .