Рішення

від 25.11.2016 по справі 908/3032/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 29/52/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2016 Справа № 908/3032/16

м. Запоріжжя

Позивач - Приватне підприємство «Паритет-Агро», код з ЄДР-33513212 (71200 Запорізька область смт. Чернігівка вул. Репіна, 29 ) в особі ліквідатора-арбітражного керуючого ОСОБА_1 (69035 м.Запоріжжя а/с-7575)

Відповідач - Приватне підприємство «Діабаз-2007», код з ЄДР-35553757 (69006 м. Запоріжжя вул. Північне шосе, 9)

про стягнення збитків у розмірі - 2.522.722 грн.

Суддя В.А. Кричмаржевський

За участю представників :

- позивача - ОСОБА_2

- відповідача - ОСОБА_3

До господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство «Паритет-Агро», код з ЄДР-33513212, смт.Чернігівка Запорізької області, в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1, з позовом до Приватного підприємства «Діабаз-2007», код з ЄДР-35553757, м. Запоріжжя, про стягнення збитків у розмірі - 2.522.722грн., які виникли з виконання договору відповідального зберігання майна від 30.09.2013р., укладеного сторонами у справі.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2016р. порушено провадження у цій справі, судове засідання призначене на 25.11.2016р. о 09-30 год.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить на підставі статей 11, 22, 936, 938, 942, 950, 1166 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України стягнути з відповідача - 2.522.722 грн. збитків.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечила проти позову, пояснивши суду, що майно зникло саме тоді, коли воно було під охороною відповідача, про причини такого відношення посадових осіб відповідача до виконання умов договору пояснити не змогла.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні, що відбулося 25.11.2016р., прийнято і оголошено на підставі статті 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши діюче законодавство, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

Установив:

Між ПП В«Паритет-АгроВ» та ПП В«Діабаз-2007В» 30.09.2013р. укладено договір відповідального зберігання майна, відповідно до умов якого ПП В«Діабаз-2007В» прийняв, а ПП В«Паритет-АгроВ» передав на відповідальне зберігання нерухоме майно, що визначено в акті прийманні-передачі майна, що є невід'ємною частиною договору, а саме: майновий комплекс, розташований за адресою: смт. Чернігівка Запорізької області вул. Рєпіна, 29 (п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору), у зв'язку з чим 30.09.2013р. ПП В«Паритет-АгроВ» та ПП В«Діабаз-2007В» підписано акт приймання-передачі майна № 01.

Строк дії договору відповідального зберігання майна від 30.09.2013р. встановлений пунктом 7.2 договору та закінчується 30.09.2016р.

Відповідно до пункту 2.1.1 договору зберігач зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання.

Пунктом 2.1.2 договору встановлено, що зберігач зобов'язується зберігати майно з дотриманням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна поклажодавця.

Згідно з пунктом 2.1.3 договору зберігач зобов'язується нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, переданого на зберігання зберігачеві, його комплектність у відповідності із цим договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від поклажодавця та до моменту його повернення поклажодавцеві.

Пунктом 2.2 договору встановлено, якщо при прийманні зберігачем майна виявляться пошкодження або недоліки, зберігач зобов'язаний письмово повідомити поклажодавця про такі порушення. Якщо зберігач своєчасно не повідомить про це поклажодавця, він несе відповідальність за збитки, спричинені поклажодавцеві через таке неповідомлення.

ПП В«Діабаз-2007В» прийнято наказ № 2 від 30.09.2013р. про прийняття майна на відповідальне зберігання та зафіксовано його технічний стан і вичерпний перелік недоліків, що мало нерухоме майно на дату його передачі на відповідальне зберігання.

Приватним підприємством В«Консалтингова фірма В«ЕкспокомВ» 10.09.2014р. здійснено оцінку нерухомого майна - майнового комплексу, розташованого за адресою:, смт. Чернігівка Запорізької області вул. Рєпіна, 29 (звіт №98-13 від 10.09.2014р.), відповідно до якої вартість майна становить - 3.155.329 грн. (без ПДВ).

Згідно з актом огляду заставного майна від 03.06.2015р. ліквідатором ПП В«Паритет-АгроВ» та представником ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО - ОСОБА_4» здійснено огляд майнового комплексу, розташованого за адресою:, смт. Чернігівка Запорізької області вул. Рєпіна, 29.

За результатами огляду майна ПП В«Паритет-АгроВ» виявлено значні пошкодження цілісного майнового комплексу, що знаходиться за вказаною адресою, що полягає у руйнуванні, псуванні нерухомості та розкраданні будівельних матеріалів.

В зазначеному вище акті відображено, що на території об'єкту знаходився охоронець, який забезпечував доступ до майна.

За фактом розкрадання та псування майна невідомими особами Чернігівським районним відділом ГУ МВС України в Запорізькій області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за номером - 12015080360000177. Особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені.

Згідно із звітом ПП В«Консалтингова фірма В«ЕкспокомВ» № 54-15 від 17.07.2015р. про оцінку об'єкта нерухомості - майнового комплексу, розташованого за адресою:, смт. Чернігівка Запорізької області вул. Рєпіна, 29, вартість майна становить - 632.607 грн. (без ПДВ).

Отже, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок невиконання останнім умов договору відповідального зберігання від 30.09.2013р.

Проаналізувавши цивільне та господарське законодавство, оцінивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Договірні зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Господарським та Цивільним кодексами України з урахуванням особливостей.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, в силу частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В частинах 1, 2 статті 949 Цивільного кодексу України закріплено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до статті 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Враховуючи викладені вимоги закону, основним зобов'язанням зберігача є прийняття на зберігання, вчинення заходів для забезпечення схоронності майна та повернення майна зі зберігання у відповідній кількості речей, того самого роду та такій саме кількості, що визначені умовами договору.

Згідно зі статтею 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач посилається на втрату майна, переданого на зберігання, тобто, предметом позову є стягнення саме збитків, завданих поклажодавцю, виходячи з приписів статті 951 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, завданих порушенням договірного зобов'язання, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

Таким чином. зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві майно, яке було прийняте на зберігання, а відшкодувати збитки зобов'язаний лише у випадку втрати (нестачі) або його пошкодження за наявності складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв'язок), передбаченого статтею 614 ЦК України.

При цьому, враховуючи положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та положення статті 614 Цивільного кодексу України, яка встановлює презумпцію вини порушника зобов'язання, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а відповідач - відсутність своєї вини у заподіянні збитків.

Положеннями частини 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, в розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до вимог закону та договору, а в разі відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому необхідно зазначити, що у спірних зобов'язальних правовідносинах сторін визначальним для понесення позивачем збитків є не сам по собі факт втрати чи знищення переданого на зберігання майна, а зменшення майнової сфери позивача внаслідок невиконання відповідачем-зберігачем свого обов'язку з його зберігання. Тобто, поклажодавець у відносинах, що виникають з договору зберігання, зазнає збитків внаслідок невиконання зберігачем свого обов'язку з його повернення незалежно від того чи це майно наявне у зберігача чи було ним втрачено чи є знищеним і відповідно до статей 653, 950, 951, 953 Цивільного кодексу України не позбавлений права на їх стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відповідно до договору відповідального зберігання майна від 30.09.2013р., акту приймання-передачі майна від 30.09.2013р., наказу про прийняття майна на зберігання від 30.09.2013р. прийняв на відповідальне зберігання нерухоме майно - майновий комплекс, розташований за адресою: смт. Чернігівка Запорізької області вул. Рєпіна, 29.

Під час дії договору відповідального зберігання майна від 30.09.2013р. та знаходження нерухомого майна на відповідальному зберіганні у ПП В«Діабаз-2007В» здійснено його розкрадання та псування, про що свідчить акт огляду майнового комплексу від 03.06.2015р., складений ліквідатором ПП В«Паритет-АгроВ» та представником ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО - ОСОБА_4», лист Чернігівського районного відділу ГУ МВС України в Запорізькій області № 50/2853 від 11.06.2015р. про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за номером - 12015080360000177 - за фактом розкрадання та псування нерухомого майна розташованого за вищезгаданою адресою.

Факт виявлення незаконного розкрадання та псування майна невідомими особами з однієї сторони та наявність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати збереження майна, обов'язку щодо охорони майна, свідчить про незабезпечення відповідачем належної охорони нерухомого майна, внаслідок чого скоєно розкрадання майна та відповідно завдано шкоди позивачу.

Зазначена винна протиправна поведінка (порушення договірного зобов'язання зі зберігання майна), враховуючи специфіку предмета зберігання, унеможливила забирання позивачем цього майна у відповідній кількості, яка була передана на зберігання та призвела до зменшення майнової сфери позивача, яке виявилось у неотриманні ним власного майна зі зберігання, на заявлену в позові вартість цього майна.

Вартість майна позивача зменшилась на 2.522.722грн., що підтверджується звітами ПП В«Консалтингова фірма В«ЕкспокомВ» №98-13 від 10.09.2014р. та №54-15 від 17.07.2015р. про оцінку об'єкта нерухомості.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Всупереч вказаним статтям відповідач не надав господарському суду доказів, які б свідчили про відсутність його вини.

Судом встановлена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому збитки у розмірі - 2.522.722 грн. підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, суд покладає на відповідача.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 16.11.2016р. позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судом рішення у цій справі, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход державного бюджету України 1,5% судового збору від ціни позову.

Керуючись статтями 49, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Діабаз-2007» (69006 м.Запоріжжя вул.Північне шосе, 9, код з ЄДР-35553757) на користь Приватного підприємства «Паритет-Агро» (71200 Запорізька область смт.Чернігівка вул.Репіна, 29 код з ЄДР-33513212) в особі ліквідатора-арбітражного керуючого ОСОБА_1 (69035 м.Запоріжжя а/с7575, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) - 2.522.722 (два мільйони п'ятсот двадцять дві тисячі сімсот двадцять дві) грн.00коп. збитків та 37.840 (тридцять сім тисяч вісімсот сорок) грн. 83 коп. судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства «Паритет-Агро» (71200 Запорізька область смт. Чернігівка вул. Репіна, 29 код з ЄДР-33513212) в особі ліквідатора-арбітражного керуючого ОСОБА_1 (69035 м.Запоріжжя а/с7575, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в доход державного бюджету України (р/р № 31215206783007 , отримувач : УДКСУ у м. Запоріжжі (Вознесенівський район), 22030001; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015, код з ЄДР-38025409) 37.840 (тридцять сім тисяч вісімсот сорок) грн. 83 коп. судового збору

Видати накази.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Рішення підписано та оформлено згідно з вимогами статті 85 ГПК України 28.11.2016р.