Рішення

від 29.11.2016 по справі 909/841/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 р. Справа № 909/841/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., секретаря судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", вул. Возз"єднання, 10, м. Миколаїв, Львівська область, 81600

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРО.КУС", вул. Євшана, 9, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 67110 грн.

за участю:

від позивача: не з"явились,

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРО.КУС" про стягнення заборгованості в сумі 67110 грн. з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог №589 від 26.10.16 (вх.№11088/16 від 01.11.16), яка судом прийнята до розгляду ухвалою від 08.11.16.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.16р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.10.16. Ухвалами суду від 20.10.16 та 08.11.16 розгляд справи відкладався.

Представник позивача в засідання суду не з"явився, на вимогу суду направив витребувані документи, позовні вимоги обгрунтовує несвоєчасним виконанням відповідачем зобов"язань щодо будівництво водопостачання та водовідведення по вул.Зеленій в м.Миколаєві Львівської області, в зв"язку з чим нарахував на підставі п.8.2. договору та додаткових угод неустойку в сумі 67110 грн.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, витребуваних доказів суду не подав, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 27.09.16 та 18.10.16.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Беручи до уваги той факт, що неявка в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи суд зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі 22.10.15 укладено Договір №318/15 На закупівлю робіт "Будівництво водопостачання та водовідведення по вул.Зеленій в м.Миколаєві Львівської області", відповідно до умов якого Підрядник (відповідач) зобов"язується у 2015-2016 роках виконати Замовникові (позивачу) роботи, зазначені в документації конкурсних торгів, а Замовник - прийняти відповідно до конкурсної пропозиції Підрядника та проектно-кошторисної документації і оплатити такі роботи.

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Відповідно до умов п.5.1. додаткової угоди №1 від 02.11.15 відповідач зобов"язався виконати будівництво водопостачання та водовідведення по вул.Зеленій в м.Миколаєві Львівської області (1-ша черга водовідведення) на суму 253024,21 грн. до 31.12.15. Однак, відповідач виконав вказані роботи аж 17.03.16, про що свідчить довідка про вартість виконаних робіт та витрат та акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2016 року.

Відповідно до умов п.5.1. додаткової угоди №2 від 14.12.15 відповідач зобов"язався виконати будівництво водопостачання та водовідведення по вул.Зеленій в м.Миколаєві Львівської області (2 черга водовідведення) на суму 229908 грн. до 31.12.15. Однак вказані роботи відповідач зовсім не виконав.

Пунктом 8.2. договору та додаткових угод передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов"язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти відповідач сплачує позивачу штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання зобов"язань.

На підставі п.8.2. договору та додаткових угод відповідачу нарахована неустойка за прострочення виконання зобов"язання по додатковій угоді №1 від 02.11.15 за період з 01.01.16 по 16.03.16 в сумі 23181 грн. та по додатковій угоді №2 від 14.12.15 за період з 01.01.16 по 06.06.16 в сумі 43929 грн., всього 67110 грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язанням, в розумінні ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст.625 ЦК України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          Відтак, в силу ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст.216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами в п. 8.2. договору та додаткових угод узгоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов"язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти відповідач сплачує позивачу штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання зобов"язань.

Відповідачем, вказані вище договірні умови та вимоги закону порушені, оскільки не виконав роботи в строк передбачені додатковими угодами, а тому позивач провів нарахування неустойки, які передбачені п. 8.2. договору та додаткових угод.

Судом перевірено правильність нарахування неустойки та встановлено, що обгрунтований її розмір становитиме 64865,62 грн. (розрахунки здійснені судом в ІПС "Законодавство додається").

Таким чином, до стягнення підлягають 64865,62 грн. неустойки.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1378 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.121, 124 Конституції України, ст.ст. 509, 546, 549, 610, 629, 625 ЦК України, ст.ст.33, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРО.КУС" про стягнення заборгованості в сумі 67110 грн. - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРО.КУС" (вул. Євшана, 9, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 39747282) на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (вул.Возз"єднання, 10, м. Миколаїв, Львівська область, 81600, код 03348809) - 64865 (шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят п"ять) грн. 62 коп. неустойки та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 2244,38 грн. неустойки відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.16

Суддя                     Цюх Г.З.