Рішення

від 22.11.2016 по справі 910/18336/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016Справа №910/18336/16 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СК Ал'янс"

про стягнення 70 933,97 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шеремета М.М. - представник за довіреністю № 28/10-16 від 28.10.2016 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "СК Ал'янс" про стягнення 70 933,97 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.04.2014 року між сторонами укладено договір поставки № СП-083 металопродукції на суму 102 959,95 грн. з ПДВ.

Платіжним дорученням № 1213 від 19.12.2014 року позивач оплатив рахунок відповідача № 1114 від 16.12.2014 року на суму 102 959,95 грн. з ПДВ.

23.12.2014 року позивач отримав від відповідача товар на суму 32 025,98 грн. з ПДВ (видаткова накладна № 30 від 22.12.2014 року).

Станом на день подання позову товар позивачеві не поставлений та кошти за непоставлений товар не повернені.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 70 933,97 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.10.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.10.2016 року.

В судове засідання 31.10.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.10.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача з'явився, виконав вимоги ухвали суду від 10.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.2016 року розгляд справи відкладено на 22.11.2016 року.

У судове засідання 22.11.2016 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.10.2016 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, будинок 19, яка згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.11.2016 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.04.2014 року між сторонами укладено договір поставки № СП-083 металопродукції на суму 102 959,95 грн. з ПДВ.

Згідно умов Договору, предметом поставки є металопрокат (надалі - Товар).

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальний зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в даному договорі, металопрокат, сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1 договору, ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та специфікаціях. Ціна фіксується на строк дії рахунку, який в ньому вказаний.

Загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 договору, визначено, що розрахунок по даному договору здійснюється в національній валюті (гривні) у безготівковій грошовій формі.

Розрахунок по Договору здійснюється у національній валюті України (гривні) у безготівковій грошовій формі (п. 3.3. договору).

П. 3.4. договору передбачено, що оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Відповідача протягом двох банківських днів з моменту виставлення рахунку. Оплата свідчить про згоду Позивача із характеристиками товару, вказаними Відповідачем у розрахунку-фактурі.

Відповідно до п. 3.5. оплата за товар здійснюється покупцем, реквізити якого вказано у договорі.

Датою оплати вартості Товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Відповідача (п. 3.6.).

Платіжним дорученням № 1213 від 19.12.2014 року позивач оплатив рахунок відповідача № 1114 від 16.12.2014 року на суму 102 959,95 грн. з ПДВ.

23.12.2014 року позивач отримав від відповідача товар на суму 32 025,98 грн. з ПДВ за довіреністю № 150 від 19.12.2014 року (за видатковою накладною № 30 від 22.12.2014 року, яка була відкоригована у зв'язку з недостачею товару).

Відповідно до п. 4.2. договору, строк поставки товару - протягом п'яти робочих днів після 100 % передоплати. Інші строки поставки окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього Договору.

Відповідно до ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується факт перерахування позивачем 100 % попередньої оплати в розмірі 102 959,95 грн. на користь відповідача.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку щодо поставки товару, передбаченого умовами договору не виконав, що у відповідності з нормами ст. 693 ЦК України є підставою для повернення відповідачем позивачу попередньої оплати в розмірі 70 933,97 грн.

Відповідно до 10.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено попередню оплату згідно договору № СП-083 від 01.04.2014 року, а відповідачем не поставлено матеріали, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 70 933,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СК Ал'янс» (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, будинок 19; код ЄДРПОУ 39376381) на користь державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" (78595, Івано-Франківська обл., місто Яремче, селище міського типу Ворохта, вул. Данила Галицького, будинок 118, ідентифікаційний код 20562421) заборгованість розмірі 70 933 (сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 97 коп., а також судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 30.11.2016 року

Суддя С.М.Мудрий