Рішення

від 28.11.2016 по справі 910/18010/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016Справа №910/18010/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Твін»

про стягнення заборгованості в розмірі 133 430,27 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Рудюк Л.А., за довіреністю

від відповідача: Бондар Є.В., за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Твін» про стягнення заборгованості в розмірі 133 430,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки № 12/05/2016 від 12.05.2016 не здійснив оплату за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 121 962,52 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та пеню нараховані позивачем на заборгованість відповідача за Договором поставки № 12/05/2016 від 12.05.2016, у загальному розмірі 11 467,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18010/16, розгляд справи призначено на 07.11.2016.

04.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.

07.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 07.11.2016 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

З метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд відклав розгляд справи на 28.11.2016.

07.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

У судове засідання 28.11.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 28.11.2016 з'явився, надав суду усні пояснення, проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 28.11.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест» (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Твін» (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 12/05/2016 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується відповідно до умов даного Договору поставляти покупцеві продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 Договору асортимент, кількість, ціна за одиницю й загальна вартість кожної партії товару, що поставляється узгоджується сторонами на умовах, зазначених у даному Договорі й вказується в товарних накладних на відповідну партію товару.

Загальна сума Договору складає сукупність загальних вартостей поставок партій на протязі дії цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору постачання товару здійснюється продавцем за адресою покупця: 02091, м. Київ, вул. Вербицького, 1, своїми транспортними засобами та за власний рахунок.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється в момент підписання покупцем накладних на відвантаження товару продавцем, які підтверджують факт передачі товару за кількістю та якістю.

Відповідно до п. 3.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти продукцію за ціною, визначеною умовами даного Договору. Ціна товару, що передається у власність покупцеві вказується у видаткових накладних, які надаються продавцем для проведення оплати.

Згідно з п. 3.4 Договору оплату за поставлений товар покупець здійснює згідно Договору, чи рахунку-фактури, чи видаткової накладної у строк 7 (сім) календарних днів з дати поставки.

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2017 (п. 10.1 Договору).

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов даного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Твін» прийняло товар на загальну суму 325 630,54 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 1465 від 13.05.2016, № 1510 від 17.05.2016, № 1514 від 19.05.2016, № 1552 від 25.05.2016, № 1640 від 02.06.2016, № 1746 від 09.06.2016, № 1817 від 15.06.2016, № 1988 від 01.07.2016, № 2066 від 08.07.2016, які підписані повноважними представниками сторін без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором поставки, оплату поставленого товару належним чином не здійснив, сплативши лише 203 668,02 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додана позивачем до позовної заяви банківська виписка по особовому рахунку позивача є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймається до уваги судом.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 121 962,52 грн.

Крім основної заборгованості, позивач також просить суд стягнути з відповідача 981,61 грн. трьох відсотків річних та 10 486,14 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» N 14 від 17 грудня 2013 року (далі - Постанова) за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Відповідно до п. 4.1 Постанови сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідач, заперечуючи проти розміру нарахованих 3 % річних зазначає, що за період 25.05.2016 по 06.07.2016 заборгованість сплачена, на підтвердження чого надає копії платіжних доручень, а отже підстави для нарахування 3% річних за цей період відсутні.

Проте, дослідивши наявні у справі докази, на підтвердження сплати відповідачем коштів за отриманий товар в період з 25.05.2016 по 06.07.2016, судом встановлено, що відповідач здійснював оплату за поставлений товар, з порушенням строків, встановлених пунктом 3.4 Договору поставки № 12/05/2016 від 12.05.2016.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача сум 3% річних, з урахуванням здійснених відповідачем оплат та строків, встановлених Договором для здійснення відповідних розрахунків за отриманий товар, та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 981,61 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 Договору сторонами визначено, що за відмову від оплати або несвоєчасну оплату за товар, переданий покупцю, покупець сплачує продавцю пеню за кожен день прострочки від недоплаченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язань за цим Договором.

Судом здійснено власний розрахунок пені, та встановлено, що відповідачем здійснено нарахування пені з арифметичними помилками, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 10 417,72 грн.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку оплатити отриману від позивача продукцію в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Твін» (02091, м. Київ, вулиця Вербицького, будинок 1; ідентифікаційний код: 32769705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барвінок Інвест» (02099, м. Київ, вулиця Зрошувальна, будинок 16; ідентифікаційний код: 36683522) заборгованість в розмірі 121 962 (сто двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) грн. 52 коп., 3 % річних в розмірі 981 (дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 61 коп., пеню в розмірі 10 417 (десять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 43 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.11.2016.

Суддя О.А. Грєхова