Рішення

від 10.11.2016 по справі 910/17622/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2016Справа №910/17622/16

За позовом публічного акціонерного товариства «Дніпроазот»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи»

про стягнення 66967,15 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Нікуліна К.О. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Дніпроазот» до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи» про стягнення за договором поставки № 768171 від 09.09.2015 66967,15 грн., з яких: 23716,03 грн. пені, 43251,12 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Суд своєю ухвалою від 27.09.2016 порушив провадження у справі № 910/17622/16.

Відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, який до березня 2015 року працював у товаристві на посаді комерційного директора, а 24.03.2015 був переведений на посаду директора Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи» і який підписав договір поставки № 768171 від 09.09.2015.

Суд клопотання відхилив як необґрунтоване за відсутністю обставин, з наявністю яких ст. 27 ГПК України зумовлює можливість вступу або залучення у справу третьої особи.

Відповідач у поданому суду позовні вимоги відхилив у повному обсязі зазначивши, що товар поставлено у повному обсязі. Жодних претензій щодо обсягу, асортименту, цін, якості, строків поставки від позивача не надходило. Не надання документів, передбачених у п. 9.14. договору, не є порушенням зобов'язання, оскільки відповідні документи надавались позивачеві раніше на виконання попередніх договорів. На думку відповідача, стягнення з нього пені та штрафу тягне за собою подвійну цивільно-правову відповідальність за одне і те саме порушення, що є неприпустимим. Крім того, пеня як вид неустойки, може нараховуватися лише за порушення грошового зобов'язання, у зв'язку з чим п. 6.15 договору слід визнати недійсним.

Також відповідач просив суд зменшити суму штрафних санкцій на 90%.

Відповідач явку представника в судове засідання 03.11.2016 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

09.09.2015 товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи» (постачальник) та публічне акціонерне товариство «Дніпроазот» (покупець) уклали договір поставки № 768171 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього Договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію і оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим Договором.

Найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим Договором, узгоджується сторонами в специфікаціях на поставку продукції (п. 1.2 Договору). Строки поставки продукції узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції до Договору. Датою поставки продукції вважається дата передачі продукції постачальником покупцеві, яка зазначена в підписаному обома сторонами акті приймання-передачі продукції (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 9.10 Договору постачальник зобов'язався протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, що здійснені за цим Договором, скласти та надати покупцю податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України, у тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 9.14 Договору відповідач зобов'язався під час укладення Договору, але не пізніше ніж через 10 (десять) календарних днів з моменту його укладення, надати позивачу засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою наступні документи щодо відповідача:

- копії установчих документів (статут, установчий договір тощо);

- копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами (ліцензії, дозволи тощо);

- копію розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- копію довідки з банку про відкриття поточного рахунку;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- копію довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою № 4-ОПП, якщо її отримання платником податків є обов'язковим на момент взяття на податковий облік;

- копію документу, що підтверджує повноваження представника постачальника на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи на підписання договорів, протокол вищого органу підприємства про обрання особи на відповідну посаду, тощо;

- копію свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість або витягу з реєстру платників податку на додану вартість (якщо постачальник є платником цього податку);

- копію свідоцтва про реєстрацію як платника єдиного податку (якщо Постачальник є платником цього податку).

09.09.2015 сторони підписали специфікацію № 1 на поставку продукції, згідно з якою відповідач зобов'язався поставити продукцію на загальну суму 72085,20 грн. (в т. ч. ПДВ (20%) - 12014,20 грн.), а саме: ремінь приводний клиновий кат. №А 10689774 (1 шт. на суму 20898,00 грн.), фільтруючий елемент сепаратора масла № А11427474 на L-250 (2 шт. - по 10578,00 грн. кожен), фільтр патрон № А11516974 на L-250 (12 шт. вартістю 2502,60 грн. кожен).

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Постачання відповідачем продукції відбулось 09.10.2015 та 16.12.2015.

Зокрема, 09.10.2015 відповідач за видатковою накладною № D-10000006 поставив позивачу продукції на суму 36481,2 грн.. Податкова накладна за даною операцією відповідачем була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.10.2015.

16.12.2015 відповідач за видатковою накладною D-12000004 поставив позивачу продукції на суму 35604,00 грн.. Податкова накладна за даною операцією відповідачем була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 05.01.2016.

Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем прийнятого на себе обов'язку (п. 9.10 Договору) щодо трьохденної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Період прострочення реєстрації податкової накладної за операцією від 09.10.2015, становить 3 дні (з 13.10.2015 по 15.10.2015), а за операцією від 16.12.2015 - 16 днів (з 20.12.2015 по 04.01.2016).

Також, як стверджує позивач, станом на 13.09.2016 відповідач не надав позивачеві документи, перелік яких визначений в п. 9.14 Договору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, доведення зворотного покладено законом на відповідача. Водночас, останній жодних доказів на спростування доводів позивача суду не надав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.11. Договору передбачено, що за кожне порушення зобов'язань (в тому числі, передбачених пунктами 9.9-9.14 Договору), а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових накладних чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим Договором чи законодавством України, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції.

Відповідно до п. 6.15 Договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню постачальником покупцеві у відповідності до умов цього Договору та/або вимог чинного законодавства, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, передбаченої відповідною специфікацією на поставку продукції до Договору, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст.231 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші, ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань, визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, зокрема, передбачених пунктом 6.15 Договору, яка не суперечить висновкам законодавства.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 № 14/80-09-2056.

При цьому суд зазначає, що чинним законодавством не заборонено застосування штрафу, як самостійного заходу відповідальності за порушення зобов'язання, поряд з пенею.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідач підлягає стягненню: 1369,62 грн. пені та 28834,08 грн. штрафу за порушення строку надання позивачеві зареєстрованих податкових накладних; 22346,41 грн. пені (за період з 08.11.2015 по 12.09.2016) та 14417,04 грн. штрафу за порушення строку надання документів, передбачених п.9.14 Договору.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, а не обов'язок зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, і даних виняткових обставин відповідачем не наведено, клопотання останнього не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи» (вул. Хорива, 55, літера І, м. Київ, 04071, код 34539396) на користь публічного акціонерного товариства «Дніпроазот» (вул. Горобця, 1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51909, код 05761620) 1369,62 грн. пені та 28834,08 грн. штрафу за порушення строку надання позивачеві зареєстрованих податкових накладних; 22346,41 грн. пені та 14417,04 грн. штрафу за порушення строку надання документів, передбачених п.9.14 Договору, 1378,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 29.11.2016.

Суддя С. А. Ковтун