Рішення

від 22.11.2016 по справі 917/1288/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016 Справа № 917/1288/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна", вул. 1905 року, 19, м. Кременчук, Полтавська область, 39605

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-Кременчук", АДРЕСА_1, 39601

про стягнення 17 255,69 грн

Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Полтавської області № 154 від 28.09.2016 року було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 917/1288/16 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в зв'язку з відставкою судді Тимошенко К.В.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Погрібній С.В. ( протокол від 28.09.2016 року).

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 16-07-1234 від 05.09.2016

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 17 255,69 грн., з яких 10 782,78 грн. основного боргу (попередньої оплати) за договором поставки № JK211011 від 21.10.2011р., 5908,96 грн. інфляційних та 563,95 грн. 3% річних (із врахуванням заяви позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог від 30.08.2016р. (а. с. 110-112).

Ухвалою від 06.09.2016р. заяву позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог було прийнято судом до розгляду. Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач, складає 17255,69грн., з яких 10782,78 грн. основний борг (попередня оплата) за договором поставки № JK211011 від 21.10.2011р., 5908,96 грн. інфляційні та 563,95 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позовній заяві.

Зокрема позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов"язань за Договором поставки № JK211011 від 21.10.2011р.

Надіслана на адресу відповідача, ухвала від 01.11.2016р. повернулася до суду з відміткою поштового відділення "адресат вибув".

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійсненого судом, станом на 03.11.2016, місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_1, 39601.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. (зі змінами) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Між публічним акціонерним товариством "Джей Ті Інтернешнл Україна" (Покупець за договором; Позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самміт-Кременчук" (Постачальник за договором; Відповідач по справі) 21 жовтня 2011 року був укладений договір поставки №JK211011 (далі -Договір) (арк. с. 10-11), за умовами якого постачальник поставляє, а покупець приймає і оплачує товар, асортимент та кількість якого вказується в замовленнях на поставку або окремого додатку, і є невід"ємними частинами договору (п.п. 1.1. Договору).

Даний договір діє до 31 грудня 2012року. Договір продовжується автоматично на кожен подальший календарний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання за місяць до закінчення терміну дії цього Договору (п.п. 8.1., 8.3. Договору).

В рамках даного Договору позивачем було здійснено замовлення, а відповідач взяв на себе зобов'язання щодо постачання періодичних видань (преси) (далі - Товар) на період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

Згідно п.п 3.1. Договору оплата Товару здійснюється шляхом 100% передплати на підставі виставлених Постачальником рахунків на протязі 5 банківських днів з моменту їх отримання.

На виконання положень Договору Покупець виконав своє зобов'язання щодо оплати вартості Товару на умовах 100% передоплати на загальну суму 45 488,82 грн., без ПДВ, що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень (арк.с.15-31).

За твердженням позивача, відповідач виконував належним чином свої зобов'язання за Договором лише на протязі трьох кварталів 2013 року, що підтверджується підписаними актами виконаних робіт (арк. с. 32-61) на загальну суму 34 706,04грн.

Проте, як зазначає позивач, в четвертому кварталі 2013 року, на суму попередньої оплати в розмірі 10 782,78грн., періодичні друковані видання відповідач не поставив.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію (вих.№ 14-07-1481 від 19.11.2014р.) з вимогою на протязі 10 календарних днів з дня отримання цієї претензії повернути грошові кошти у розмірі 10 782,78 грн. (арк. с. 74).

Однак її було повернуто на адресу позивача з відміткою поштового відділення від 22.11.2014р. "за зазначеною адресою не проживає" (копія конверта - а.с. 75).

Позивач стверджує, що на даний час Відповідач, ані поставив недопоставлений товар, ані повернув кошти за недопоставлену продукцію, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, якщо у зобов'язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Відповідно до статті 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже, відповідач своїми діями порушує як умови договору, так і застереження визначенні цивільним кодексом щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання за договором, що є результатом виникнення заборгованості у розмірі 10 782,78 грн.

Оскільки попередньо оплачений товар поставлений не був, строк дії Договору закінчився 31.12.2013р., відповідач повинен повернути позивачеві суму попередньої оплати в розмірі 10 782,78 грн.

Таким чином, суд, на підставі матеріалів справи та поданих позивачем доказів приходить до висновку, що вимога щодо стягнення основного боргу (передоплати) в сумі 10782,78 грн. є правомірною, обґрунтованою, та такою, що підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншого розміру процентів не встановлено договором або законом.

Позивачем на підставі 2 ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення 5908,96 грн. інфляційних та 563,95 грн. 3% річних за період з 03.12.2014р. по 30.08.2016р.

Як зазначалося вище, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою на протязі 10 календарних днів з дня отримання цієї претензії повернути грошові кошти у розмірі 10 782,78 грн. Оскільки вказана претензія повернулась на адресу позивача з відміткою поштового відділення від 22.11.2014р. "за зазначеною адресою не проживає" позивач вважає, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникає з 03.12.2014р., і саме з цією датою пов'язує початок нарахування індексу інфляції та річних. Зазначену дату позивач пов'язує із спливом 10 календарних днів, які в свою чергу відраховуються від 22.11.2014р., дати, коли на конверті була зроблена відмітка Укрпошти.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні та 3% річні за період з 03.12.2014р. по 30.08.2016р.

Судом перевірено розрахунки позивача з використанням калькулятора ІПС "Ліга". За результатами проведеного перерахунку, судом встановлено, що позивачем завищено розмір інфляційних втрат.

Таким чином, за період з 03.12.2014р. по 30.08.2016р. стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 5855,05 грн. В зв'язку з цим позов в частині стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково в сумі 5855,05 грн.

Вимога щодо стягнення 3 % річних в сумі 563,95 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог.

Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних доказів, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з"ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Самміт-Кременчук" (39601, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 31622690) на користь Публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна (39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 1905 року, 19, код ЄДРПОУ 14372142) - 10782,78 грн. основного боргу, 5855,05 грн. інфляційних втрат, 563,95 грн. 3% річних та 1373,69 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити в задоволенні.

Повне рішення складено і підписано 28.11.2016

Суддя С.В. Погрібна