Рішення

від 22.11.2016 по справі 910/20510/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016Справа №910/20510/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі

Регіональної філії «Придніпровська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартон Інвест»

про стягнення 87 075,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Алєксєєв С.С. - по дов. № 2040 від 25.10.2016

Хлабистін Д.М. - по дов. № 2039 від 25.10.2016

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартон Інвест» про стягнення 87 075,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у травні 2016 року зі станції Слов'янськ-Вітка Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю «Хартон Інвест» здійснило відправлення вагону № 67706010 згідно накладної № 48116628 на станцію Сартана Донецької залізниці. При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої встановлено, що маса вантажу у вищевказаному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній. Так, в накладній у вагоні вказана сама вантажу складає 64 900 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 58 900 кг. Стаття 24 Статуту передбачає відповідальність вантажовідправника за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 118, 122 Статуту штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 порушено провадження у справі № 910/20510/16 та призначено справу до розгляду на 22.11.2016.

Позивач в судовому засіданні 22.11.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 22.11.2016 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 10.11.2016 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/47, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.11.2016 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку Київ-42 без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 з позначкою «фірми нет».

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 22.11.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.05.2016 відповідно до залізничної накладної № 48116628 зі станції відправлення Слов'янськ-Вітка Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці відправлений вагон № 67706010 з вантажем лом кольорових металів, вантажовідправником яких є Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартон Інвест».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що при проходженні вагону через станцію Синельникове-1 було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній та є меншою, тому відповідач має сплатити штраф в сумі 87 075,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно зі ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 передбачено, що накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Відповідно до ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Згідно з п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 у графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Правильність внесених відомостей до накладної № 48116628 підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з п. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин як невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

По прибутті вагону на станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці, при перевантажуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт РА № 012336/61/576 від 16.05.2016.

Згідно комерційного акту в накладної № 48116628 у вагоні № 67706010 вказана сама вантажу складає 64 900 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 58 90 кг, що на 6 000 кг менші ніж вказано у накладній.

Згідно з п. 6.1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2012 (зі змінами) «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

З накладної № 48116628 у графі 31 вбачається, що провізна плата визначена в розмірі 17 415,00 грн., а отже її п'ятикратний розмір становить 87 075,00 грн.

Згідно з п. 6.2 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2012 (зі змінами) «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до п. 6.3 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2012 (зі змінами) «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» Статут не містить чітких приписів стосовно того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення вказаного штрафу, тому такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні.

Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, що укладається вантажовідправником із залізницею згідно зі статтею 24 Статуту і вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то й відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу.

З огляду на викладене позивач правомірно звернувся з вимогами до відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартон Інвест» (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-А, офіс 3/47, код ЄДРПОУ 40045293) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 87 075 (вісімдесят сім тисяч сімдесят п'ять) грн. 00 коп. штрафу, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 29.11.2016.

Суддя В.В. Сівакова