Рішення

від 29.11.2016 по справі 921/688/16-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2016 р.Справа № 921/688/16-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М. , розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012", вул. Новицького Якова, 11, м.Запоріжжя

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодар-Агро", с.Базаринці Збаразького району Тернопільської області

про cтягнення заборгованості в сумі 154 784,32 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1 - представник

Відповідача: ОСОБА_2- представник

Суть справи: Приватне підприємство "Бізон-Тех 2012", вул. Новицького Якова, 11, м.Запоріжжя, Запорізька область звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодар-Агро", с.Базаринці Збаразького району Тернопільської області про cтягнення заборгованості в сумі 154 784,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови Договору поставки насіння № ТР-Н-12 від 28.04.2015 року, а саме повністю не здійснено оплати за товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 154 784грн. 32 коп., з яких 67 461,77 індексації ціни товару, 20 238 грн.53 коп. штрафу та 67 084,02 грн. процентів .

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.11.2016р. порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 14.11.2016р.; зобов'язано відповідача надати суду обгрунтований відзив на позовну заяву.

02 листопада 2016 року на адресу господарського суду Тернопільської області від Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012" надійшло клопотання № 69/12/16-юр від 03 листопада 2016 року про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.11.2016р. клопотання Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012" вул. Новицького Якова, 11, м. Запоріжжя про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено; призначено засідання по розгляду справи № 921/688/16-г/11 на 11 годин 40 хвилин 14 листопада 2016 року в режимі відео конференції та доручено забезпечення проведення відеоконференції Господарському суду Запорізької області м. Запоріжжя, вул. Шаумяна, буд 4.

В порядку статті 77 ГПК розгляд справи було відкладено до 29 листопада 2016 року та повторно зобов'язано відповідача подати документально обгрунтований відзив

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу В«Документообіг господарського судуВ» та спеціалізованої програми фіксування відеоконференцій "TrueConf"

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер N125TE25D8010507B1.

Для робочого оригіналу фіксування відеоконференції надано диск DVD-R, серійний номер MFP6531G120049.

Представник позивача в судовому засіданні 29 листопада 2016 року підтримує позовні вимоги . Просив суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, позов визнав у повному розмірі, зазначив що на час слухання справи у зв'язку з важким фінансовим становищем не може здійснити погашення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача , судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Судом встановлено , що 28.04.2015р. між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2012" (надалі- Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Благодар-Агро" (надалі покупець ) був укладений Договір поставки насіння № ТР-Н-12, відповідно до умов якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача (покупець за договором) насіння для сівби (далі - товар), а відповідач зобов'язався приймати цей товар й оплачувати його (п.1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору, найменування й асортимент товару, його кількість і ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, що є невід'ємними його частинами.

Згідно з п. 2.2. Договору, кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору й не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Згідно з п. 4.3. Договору, дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях.

Всього сторонами було підписано 2 (дві) Специфікації до Договору, згідно з якими позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 497 487.00 гри., а саме: Специфікацію № 1 від 28.04.2015 року на загальну суму 449 985,00 грн.; Специфікацію № 2 від 07.05.2015 року на загальну суму 47 502,00 грн.

Позивач, виконав зобов'язання за договором , передав відповідачу товар на загальну суму 497 487,00 гри., що підтверджується Видатковими накладними: № 2107 від 06.05.2015 року на суму 449 985,00 грн.; № 2148 від 07.05.2015 року на суму 47 502,00 грн.

Факт поставки товару також підтверджується й Актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2015 року підписаний та скріплений печатками уповноважених сторін.

Згідно з п. 4.4. Договору, постачальник зобов'язувався поставити покупцю товар у строки, зумовлені Сторонами, тільки за умови надходження на його поточний рахунок у строки, визначені в Специфікаціях, повністю суми попередньої оплати або авансових платежів, якщо такі умови оплати товару були передбачені Специфікаціями. Під авансовими платежами сторони розуміють платежі, які повинні бути здійснені до дати передачі товару.

Згідно з п. 4.5. Договору, якщо покупець прострочить оплату будь-якого платежу (попередньої оплати, авансового платежу, своєчасно не оплатить вже поставлений товар), то Постачальник має право пропорційно на час прострочення Покупця затримати поставку товару або взагалі повністю або частково відмовитись від поставки товару за такою та/або наступними Специфікаціями, не несучи за це відповідальність.

Згідно з п. 5.2. Договору оплата товару повинна бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір.

Згідно з п. 5.1. та пп. 6.1.2. Договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки, що вказані в Специфікаціях.

Строки розрахунку за товар вказані в пункті 3 Специфікацій, згідно з якими граничною датою повного та остаточного розрахунку за товар є 31.10.2015 року.

Відповідачем було здійснено оплату за товар в сумі 522 487.00 грн. у такі строки:

22.07.2015 року - 5 000,00 грн.; 24.12.2015 року - 59 487,00 грн.; 16.11.2015 року - 50 000,00 грн.; 03.03.2016 року - 408 000,00 грн., що підтверджується Банківськими виписками від 22.07.2015 року, від 16.11.2015 року, від 24.12.2015 року та від 03.03.2016 року.

03.03.2016 року була укладена Додаткова угода № 1 до Договору про перерахування позивачем 25 000,00 грн. Кредитору відповідача як погашення боргу за товар за Договором поставки пестицидів № ТР-П-52 від 28.04.2015 року. 11.03.2016 року позивач переказав Кредитору відповідача вказану суму, що підтверджується банківською випискою.

За твердженням позивача, відповідачем лише виконано грошове зобов'язання зі сплати базових цін Товару, а умови Договору в частині виконання грошового зобов'язання зі сплати позивачу суми індексації ціни Товару порушені, що стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

При вирішенні спору, господарський суд враховує наступне.

Правовідносини з поставки товару передбачають собою зобов'язання, в силу якого одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення (ч. 2 ст. 265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Статтею 189 Господарського кодексу України передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Наведене закріплено в ст. 632 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина 2 ст. 533 Цивільного кодексу України).

Таким чином, норми чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Згідно з п. 2.5. Договору: „У Специфікаціях і в накладних Сторонами вказується базова ціна. Повною ціною товару, яку Покупець зобов 'язаний сплатити Постачальнику, є його базова ціна разом із сумою індексації ціни товару.

Згідно з п. 5.6. Договору: „Ціна товару, що вказана в Специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в день складання Специфікації, то всі платежі покупця Постачальнику за товар підлягають індексаціїВ» .

Згідно з пунктом 5.6 Договору ціна товару, що вказана в Специфікаціях, визначена на дату їх складання. Сторони домовились, що якщо товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації.

Відповідно до підпункту 5.6.1 пункту 5.6. Договору для показника К2 сторони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці www.udinform.com. в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки www.udinform.com в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причин непрацездатності веб-сторінки www.udinform.com, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України, у найближчий попередній до дати платежу день.

Згідно з підпунктом 5.6.2 пункту 5.6. Договору у день здійснення платежу Покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку зі збоку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Відповідно до підпункту 5.6.3. пункту 5.6. Договору, у випадку прострочення Покупцем сплати платежу, визначеного Договором, то проіндексована сума такого платежу визначається у вищезазначеному порядку, але вона у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату здійснення цього платежу за Договором.

З урахуванням наведеного розподілу сплачених відповідачем коштів та у відповідності до зазначених вище положень пункту 5.6. Договору і його підпунктів, позивач здійснив розрахунок суми індексації ціни Товару за наведеною в Договорі формулою та з використання обумовлених в Договорі показників. На підтвердження використаного під час розрахунку курсу долара США позивачем долучено до матеріалів справи роздруківки з офіційної веб-сторінки НБУ та роздруківки з веб-сторінки www.udinform.com . Сума індексації ціни товару за розрахунком позивача склала 67 461.77 грн.

У відповідності зі ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість відповідач наведений позивачем розрахунок суми індексації ціни товару належними доказами не спростував.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно, зокрема, до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі викладеного позовні вимоги ПП "Бізон-Тех 2012" про стягнення з відповідача 67 461, 77 грн. індексації ціни товару є обґрунтованими, належним чином підтвердженими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу, нарахованих внаслідок не сплати суми індексації ціни товару, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ст. ст. 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф, пеню і неустойку.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1.3 Договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день її прострочення, а за прострочення виконання їх понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30 % від суми грошового зобов'язання, простроченого понад 20 днів.

Таким чином, позивач має право стягнути штраф виходячи із суми всього грошового зобов'язання, до якого згідно умов Договору входять, як основна заборгованість, так і сума індексації ціни товару.

На підставі викладеного, нарахування позивачем на суму грошового зобов'язання в розмірі 67 461,77 грн. штрафу в розмірі 30%, що становить 20 238,53 грн. є правомірним та відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення сорок вісім процентів річних, нарахованих внаслідок не сплати суми заборгованості, господарський суд враховує наступне.

З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є обов'язок боржника сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Підпунктом 7.2.3. Договору передбачено, що в разі прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за цим Договором, він зобов'язується замість трьох процентів річних, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, сплатити позивачу сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення.

Сума процентів, нарахованих позивачем становить 67 084,02 грн., зокрема 986,30 грн. нарахованих в період з 01.11.2015р по 15.11.2015р на суму заборгованості 50000 грн.; 4 146,16 грн. нарахованих в період з 01.11.2015р по 23.12.2015р на суму заборгованості 59 487,00 грн.; 383 000,00 грн. нарахованих в період з 01.11.2015р по 02.03.2016р на суму заборгованості 67 084,02 грн.;

Враховуючи, що відповідачем зобов'язання виконане несвоєчасно, нарахування річних в сумі 67 084,02 грн. є правомірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в сумі 154 784 грн. 32 коп., з яких 67 461,77 індексації ціни товару, 20 238 грн.53 коп. штрафу; 67 084,02 грн. процентів .

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодар-Агро", с.Базаринці Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 36016193 на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2012", вул. Новицького Якова, 11, м.Запоріжжя, Запорізька область, ідентифікаційний код 38325315 - 154 784 грн. 32 коп., із них: 67 461 грн. 77 коп. індексація ціни товару, 20 238 грн.53 коп. штрафу; 67 084,02 грн. процентів та 2321,77 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 30 листопада 2016р.) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук