Рішення

від 29.11.2016 по справі 925/1186/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа № 925/1186/16

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства В«Кінотеатральне

обладнанняВ» , м. Черкаси

до публічного акціонерного товариства В«ЧеркасиобленергоВ» ,

м. Черкаси

про припинення зобов'язання

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом приватне акціонерне товариство В«Кінотеатральне обладнанняВ» до публічного акціонерного товариства В«ЧеркасиобленергоВ» про припинення зобов'язання позивача по договору про постачання електричної енергії №87 від 17 лютого 2015 року на суму 226 214 грн. 53 коп. перед відповідачем шляхом зарахування однорідних вимог позивача до відповідача в рахунок договору про відступлення права вимоги від 10 листопада 2015 року за №1-09-15 та договору про відступлення права вимоги від 22 серпня 2016 року за №1-08-16.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29 вересня 2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11 жовтня 2016 року.

Проте, судове засідання 11 жовтня 2016 року не відбулося.

З 18 жовтня 2016 року по 28 жовтня 2016 року головуючий суддя по даній справі перебував у відпустці.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 жовтня 2016 року розгляд справи було призначено на 17 листопада 2016 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 17 листопада 2016 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву на 29 листопада 2016 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 11 жовтня 2016 року №6662/09-03 та зазначав, що зарахування зустрічних вимог не відбулося, оскільки вимоги не є однорідними.

Крім того відповідач зазначав, що не надавав своєї згоди на вчинення одностороннього правочину, а тому вимога позивача щодо припинення зобов'язань є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 29 листопада 2016 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1186/16.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом, в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на приписи ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України та просив суд припинити зобов'язання позивача перед відповідачем шляхом зарахування однорідних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даного спору, 11 травня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю В«ЦентржитлоінвестбудВ» , код ЄДРПОУ 33585180 (орендодавець) та відкритим акціонерним товариством В«ЧеркасиобленергоВ» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення за №13-01/11-Юр.

17 лютого 2015 року між публічним акціонерним товариством В«ЧеркасиобленергоВ» (постачальник) та приватним акціонерним товариством В«Кінотеатральне обладнанняВ» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №87.

В подальшому 10 листопада 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю В«ЦентржитлоінвестбудВ» , код ЄДРПОУ 33585180 (первісний кредитор), приватним акціонерним товариством В«Кінотеатральне обладнанняВ» (новий кредитор) та публічним акціонерним товариством В«ЧеркасиобленергоВ» (боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги за №1-09-15

В пункту 1.1. вищевказаного договору зазначено, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги на отримання заборгованості по орендній платі на загальну суму 186 939 грн. 72 коп., яку боржник повинен був сплатити первісному кредитору згідно умов договору про оренду нежитлового приміщення за № 13-01/11-Юр від 11 травня 2011 року.

Боржник зобов'язується сплатити новому кредитору заборгованість по орендній платі в сумі 186 939 грн. 72 коп. (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.3. договору після набрання чинності даним договором, зобов'язання боржника за договором про оренду нежитлового приміщення № 13-01/11-Юр від 11 травня 2011 року в частині сплати первісному кредитору заборгованості по орендній платі в сумі 186 939 грн. 72 коп. вважаються припиненими.

Новий кредитор зобов'язаний сплатити первісному кредитору за відступлення права вимоги до боржника плату в розмірі 186 939 грн. 06 коп., протягом шести календарних місяців з моменту укладання цього договору (п. 2.4. договору).

26 серпня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю В«ЦентржитлоінвестбудВ» , код ЄДРПОУ 33585180 (первісний кредитор) та приватним акціонерним товариством В«Кінотеатральне обладнанняВ» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги за №1-08-16.

Згідно п. 1.1. вищевказаного договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги на отримання заборгованості по орендній платі на загальну суму 175 919 грн. 44 коп., яку публічне акціонерне товариство В«ЧеркасиобленергоВ» (боржник) повинно було сплатити первісному кредитору, згідно умов договору про оренду нежитлового приміщення за №13-01/11-Юр від 11 травня 2011 року.

Боржник зобов'язується сплатити новому кредитору заборгованість по

орендній платі в сумі 175 919 грн. 44 коп. (п. 2.1. договору).

Після набрання чинності даним договором, зобов'язання боржника за договором про оренду нежитлового приміщення №13-01/11-Юр від 11 травня 2011 року в частині сплати первісному кредитору заборгованості по орендній платі в сумі 175 919 грн. 44 коп. вважаються припиненими (п. 2.3. договору).

Новий кредитор зобов'язаний сплати первісному кредитору за відступлення права вимоги до боржника плату в розмірі 175 919 грн. 44 коп. (п. 2.4. договору).

Відповідно до умов вищевказаних договорів про відступлення права вимоги позивач прийняв право вимоги на отримання заборгованості по орендній платі на загальну суму 362 859 грн. 16 коп., яку боржник повинен був сплатити товариству з обмеженою відповідальністю В«ЦентржитлоінвестбудВ» за договором про оренду нежитлового приміщення №13-01/11-Юр від 11 травня 2011 року.

Згідно умов договору про постачання електричної енергії №87 від 17 лютого 2015 року позивачем було спожито електроенергії на суму 354 350 грн. 38 коп.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 10 листопада 2015 року за №1-09-15 позивачем направлено лист №50 від 26 листопада 2015 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, а відповідачем було проведено взаємозалік та погашена заборгованість за поставлену на той час електроенергію на суму 128 135 грн. 85 коп., що підтверджується актом звірки розрахунків від 10 серпня 2016 року.

Залишок заборгованості по договору про відступлення права вимоги від 10 листопада 2015 року №1-09-15 складає 58 803 грн. 87 коп.

Таким чином позивач має право вимоги на отримання заборгованості по орендній платі згідно вищевказаних договорах про відступлення права вимоги в сумі 234 723 грн. 31 коп.

Заборгованість позивача перед відповідачем по оплаті електроенергії станом на 26 серпня 2016 року становить 226 214 грн. 53 коп., що підтверджується копією акту звірки розрахунків від 26 серпня 2016 року (а.с. 50).

Листом від 28 серпня 2016 року №1-16 позивач звернувся до відповідача про зарахування зустрічних вимог по оплаті електроенергії на суму 226 214 грн. 53 коп.

Однак листом №6190/09-03 від 21 вересня 2016 року відповідач відмовився провести зарахування зустрічних однорідних вимог, з посиланням на ту обставину, що фінансовий стан відповідача потребує поповнення обіговими коштами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Разом з тим, станом на 26 серпня 2016 року у публічного акціонерного товариства В«ЧеркасиобленергоВ» існувало зобов'язання перед приватним акціонерним товариством В«Кінотеатральне обладнанняВ» щодо сплати орендної плати в розмірі 234 723 грн. 31 коп., а у приватного акціонерного товариства В«Кінотеатральне обладнанняВ» існувало зобов'язання перед публічним акціонерним товариством В«ЧеркасиобленергоВ» щодо оплати поставленої активної електроенергії в сумі 226 214 грн. 53 коп.

Згідно з ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Вимога приватного акціонерного товариства В«Кінотеатральне обладнанняВ» до публічного акціонерного товариства В«ЧеркасиобленергоВ» про стягнення коштів у сумі 234 723 грн. 31 коп. і вимога публічного акціонерного товариства В«ЧеркасиобленергоВ» до приватного акціонерного товариства В«Кінотеатральне обладнанняВ» про сплату боргу за поставлену електроенергію на суму - 226 214 грн. 53 коп. є зустрічними і однорідними в розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України. При цьому господарський суд виходить з того, що обидві ці вимоги стосуються речей одного роду, а саме грошей і, що правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги, тому є можливим зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав.

Вказані вище зустрічні вимоги відповідають вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України щодо строків їх виконання, за яких вони можуть бути зараховані.

Оскільки зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін, то згоди на це іншої сторони не потребується.

Слід зазначити, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією зі сторін у зобов'язанні, було здійснено в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язано з прийняттям такого зарахування іншою стороною, а випадки, коли таке зарахування не допускається, передбачено положенням статті 602 ЦК України.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, тому заяву слід вважати зробленою, а зобов'язання - припиненими внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог у момент направлення такої заяви іншій стороні у зобов'язанні.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд Черкаської області дійшов до висновку, що вчинений приватним акціонерним товариством В«Кінотеатральне обладнанняВ» правочин із зарахування зустрічних однорідних грошових вимог за заявою від 28 серпня 2016 року на суму 226 214 грн. 53 коп. відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України.

Слід також зазначити, що 14 травня 2004 року ухвалою господарського суду Черкаської області було порушено провадження у справі №01/1494 про визнання відкритого акціонерного товариства В«ЧеркасиобленергоВ» банкрутом, а також введено мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів.

Вимоги позивача в сумі 226 214 грн. 53 коп. виникли після порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, а тому в силу приписів ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» є поточними на які не поширюється дія мораторію.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином суд дійшов висновку, що зобов'язання в силу приписів ст. 601 ЦК України припинилося, оскільки відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, проте даних обставин відповідач безпідставно не визнає.

Щодо обраного позивачем способу захисту свого порушеного права судом враховано наступне:

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з позовом за захистом позивач посилався на невизнання відповідачем його права, передбаченого ст. 601 ЦК України, на припинення зобов'язання у зв'язку з проведеним зарахування зустрічних однорідних вимог.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одними із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків, а також припинення правовідношення та зміна правовідношення.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом норм ст. 601 ЦК України припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12 - 15, 20 ЦК України), слід дійти висновку про те, що у випадку невизнання іншою особою права, передбаченого ст. 601 ЦК України на припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за одностороннім правочином, таке право підлягає захисту судом за позовом заінтересованої особи шляхом визнання його права на припинення зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Крім того, судом враховано, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити зобов'язання приватного акціонерного товариства В«Кінотеатральне обладнанняВ» (18000, м. Черкаси, вул. Луценко, 6, ідентифікаційний код 02006998) по договору про постачання електричної енергії №87 від 17 лютого 2015 року на суму 226 214 грн. 53 коп. перед публічним акціонерним товариством В«ЧеркасиобленергоВ» (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, ідентифікаційний код 22800735) шляхом зарахування однорідних вимог приватного акціонерного товариства В«Кінотеатральне обладнанняВ» (18000, м. Черкаси, вул. Луценко, 6, ідентифікаційний код 02006998) до публічного акціонерного товариства В«ЧеркасиобленергоВ» (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, ідентифікаційний код 22800735) в рахунок договору про відступлення права вимоги від 10 листопада 2015 року за №1-09-15 та договору про відступлення права вимоги від 22 серпня 2016 року за №1-08-16.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства В«ЧеркасиобленергоВ» , вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, ідентифікаційний код 22800735 на користь приватного акціонерного товариства В«Кінотеатральне обладнанняВ» , вул. Луценко, 6, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02006998, р/р 26001300012001 в ПАТ В«Платинум БанкВ» , МФО 380388 1 378 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 30 листопада 2016 року.

Суддя А.В.Васянович