Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2016 року справа №805/2606/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Сіваченка І.В.,
суддів Шишов О.О., Чебанова О.О.
секретар судового засідання Куленко О.Д.,
за участі представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 805/2606/16-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПідзембурінняВ» про припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Інспекція) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПідзембурінняВ» (далі - Товариство), у якому Інспекція просила припинити юридичну особу - ТОВ В«ПідзембурінняВ» .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не знаходиться за адресою (м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6-Ж), про зміну адреси місцезнаходження податковому органу не повідомлено, що підтверджено довідками слідчого управління фінансових розслідувань Інспекції.
Товариством до місцевого суду були надані заперечення, в обґрунтування яких зазначали, що Товариство знаходиться за адресою м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6-Ж на підставі договору оренди з ПАО В«А/О ЄвробетонВ» , яке є власником нерухомого майна. Крім того, за вказаною адресою Товариство знаходиться з моменту реєстрації та місцезнаходження не змінювало. Просили відмовити у задоволенні позову.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 805/2606/16-а у задоволенні позову Інспекції відмовлено повністю.
Постанова мотивована тим, що в новій редакції Закону України від 26 листопада 2015 року N 835-VIII В«Про внесення змін до Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваньВ» (далі - Закон N 835-VIII), не міститься ані самої норми, ані аналогічної за змістом норми, яка б встановлювала підставу для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством у разі відсутності юридичної особи за місцезнаходженням. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки покладені в основу позову правові підстави на момент вирішення цього спору, втратили чинність. При цьому іншого правового механізму, який би передбачав задоволення заявлених податковою інспекцією позовних вимог, на момент вирішення спору не запроваджено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що всупереч пп. 16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) відповідач про зміну свого місцезнаходження не повідомляв Інспекцію, чим перешкоджає здійснення функцій контролюючих органів відповідно до ст. 19 прим. 1 ПК України в частині адміністрування податків і зборів, платежів, своєчасності подання декларацій, своєчасності, достовірності, повноті нарахування та сплаті податків і зборів. Крім того, згідно абз.10 п. 1 ст. 239 Господарського Кодексу України (далі - ГК України) та п.п. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 ПК України Інспекція має право звертатися до суду щодо припинення ТОВ «Підзембуріння».
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду - залишити без змін, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю В«ПідзембурінняВ» (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6-ж) зареєстровано як юридична особа 19 лютого 2013 року, код ЄДРПОУ - 38587031.
Відповідач перебуває на обліку у Інспекції як платник податків з 29 липня 2015 року за № 05661332687.
Згідно акту виходу за податковою адресою від 23 грудня 2015 року № 653/15-01 Товариство за адресою: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6-ж, не знаходиться, ці обставини підтверджені й довідками підрозділу податкової міліції від 28 грудня 2015 року та 05 квітня 2016 року.
В матеріалах справи наявний лист ТОВ В«Краматорська транспортна компаніяВ» від 10 серпня 2016 року, відповідно до якого Товариство за адресою: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6-ж, не знаходилось.
Відповідно до довідок Інспекції від 11 серпня 2016 року у Товариства станом на 11 серпня 2016 року заборгованість зі сплати податків та зборів, єдиного внеску відсутня.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 січня 2015 року між Товариством та ПАО В«А/О ЄвробетонВ» було укладено договір оренди приміщення за адресою 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6-ж. На підставі вказаного договору 05 січня 2015 року між сторонами підписано акт прийому - передачі у оренду приміщення.
Пунктом 4.1 зазначеного договору встановлено, що строк його дії становить до 31 грудня 2015 року.
Також в матеріалах справи наявна додаткова угода № 1 від 31 грудня 2015 року до договору оренди № 1, відповідно до якої строк дії зазначеного договору пролонговано до 31 грудня 2016 року.
Дослідивши зміст зазначеної додаткової угоди та матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку про те, що договір оренди від 05 січня 2015 року на момент розгляду справи є діючим. Крім того, як вбачається зі змісту додаткової угоди від 31 грудня 2015 року адреса відповідача не змінювалась.
Згідно із пп. 16.1.3 п. 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до ст. 19-1 ПК України , контролюючі органи виконують, серед інших, такі функції як здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків.
Вказана норма кореспондується з приписами п. 67.2 ст. 67 ПК України, згідно якої контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до п. 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Аналіз вищенаведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок відповідача подавати податкову звітність у строки, визначені законодавством, не залежить від результатів його господарської діяльності чи від наявності доходів, які підлягають оподаткуванню.
Відповідно до положень пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається виключно на відсутність Товариства за податковою адресою, що на думку позивача є порушенням правил ведення господарської діяльності.
Згідно із приписами п.п. 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 ПК України податкові органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Станом до 01 січня 2016 року порядок державної реєстрації припинення юридичної особи був передбачений розділом IV Закону України Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» (в редакції, що діяла до 01 січня 2016 року).
Статтею 38 Закону № 755-IV встановлений певний порядок щодо внесення запису у державний реєстр про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та контролю органами реєстрації щодо місця знаходження юридичної особи.
Так, відповідно до положень статті 38 вказаного закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням. Проте, вказаний запис у Єдиному державному реєстрі відсутній.
Вказана правова норма не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутись до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, разом з тим, апеляційний суд зазначає, що подання такого позову податковим органом повинно бути обумовлено виконанням покладеного на нього обов'язку.
В силу ст. 33 Закону № 755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Положеннями статей 20, 21, 67 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону № 755-IV, а лише в тих випадках, коли звернення до суду із позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.
Таким чином, припинення юридичної особи є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушення податкового законодавства або його припинення, а не засобом забезпечення обліку платника податків. Органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення юридичної особи у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності, згідно із вимогами законодавства.
Позивачем в даній справі не надано доказів порушення відповідачем податкового законодавства, наявності у нього заборгованості по податкових зобов'язаннях, а також не надано доказів щодо неподання звітності більше року.
Більше того, відповідно до довідок Інспекції від 11 серпня 2016 року у Товариства станом на 11 серпня 2016 року заборгованість зі сплати податків та зборів, єдиного внеску відсутня.
Колегія суддів, зокрема приходить до висновку, що відповідно до ст. 184 ПК України факт відсутності юридичної особи або фізичної особи платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями ЄДР є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації такої особи як платника податку.
Таким чином, в разі виявлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням згідно з відомостями ЄДР податковий орган зобов'язаний забезпечити реалізацію управлінської функції у спосіб прийняття рішення про анулювання реєстрації такої особи платником податку, а не заявляти до суду вимогу про припинення юридичної особи.
Крім того, суд зазначає, що Закон України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» з 01 січня 2016 року викладено в новій редакції, відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року N 835-VIII В«Про внесення змін до Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формуваньВ» .
Зокрема, в новій редакції Закону, не міститься ані самої норми, ані аналогічної за змістом норми, яка б встановлювала підставу для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством у разі відсутності юридичної особи за місцезнаходженням.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як вже зазначалось судом раніше та підтверджено матеріалами справи, ТОВ В«ПідзембурінняВ» , в період з 05 січня 2015 року та на час розгляду справи знаходилось та знаходиться за адресою: 84306, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6-ж, Донецька область на підставі договору оренди від 05 січня 2015 року.
Більш того, відповідачем надані суду докази про отримання запиту позивача від 20.10.2015 (а.с.31) та направлення відповідної відповіді (а.с.28-30). Товариство отримувало також кореспонденцію, надіслану судом в цій справі (а.с.23,40,41).
Таким чином, зазначене спростовує доводи позивача щодо наявності підстав для задоволення цього позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки покладені в основу адміністративного позову правові підстави на момент вирішення цього спору, втратили чинність. При цьому іншого правового механізму, який би передбачав задоволення заявлених податковою інспекцією позовних вимог, на момент вирішення спору не запроваджено.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що сама по собі наявність в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не є свідченням провадження платником податків діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, а відтак не може бути матеріально-правовою підставою заявленої податковим органом вимоги щодо припинення юридичної особи.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про безпідставність позовних вимог Інспекції щодо припинення юридичної особи ТОВ «Підзембуріння».
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 30 листопада 2016 року.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі № 805/2606/16-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПідзембурінняВ» про припинення юридичної особи - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: О.О. Шишов
ОСОБА_3
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2016 |
Оприлюднено | 02.12.2016 |
Номер документу | 63057716 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Сіваченко Ігор Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні