Рішення

від 30.11.2016 по справі 741/1395/16

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/576/16

Єдиний унікальний номер 741/1395/16

РІШЕННЯ

іменем України

30 листопада 2016 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Дикого В.М.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області про встановлення фактів реєстрації шлюбу, постійного проживання на момент смерті та визнання права власності на майно,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Носівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області про встановлення фактів реєстрації шлюбу, постійного проживання на момент смерті та визнання права власності на майно. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 16 серпня 1998 року помер її дід ОСОБА_4. Після його смерті залишилося спадкове майно: 1/2 частини житлового будинку по вул. Мирна, 19, у с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області, який відносився до типу колгоспного двору. Спадщину після його смерті прийняла баба позивача - дружина померлого ОСОБА_5, адже проживала разом з чоловіком на момент його смерті. 20 червня 2005 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті залишилося спадкове майно: житловий будинок по вул. Мирна, 19, с. Володькова Дівиця Носівського району, земельні ділянки площею 0,52 га та 2,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Володьководівицької сільської ради Носівського району. Позивач прийняла спадщину після смерті баби, оскільки постійно проживала разом з нею на день її смерті. Коли позивач звернулася до нотаріуса із метою оформлення своїх спадкових прав, то отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що позивач не зверталася із заявою про прийняття спадщини після смерті баби, а факт постійного проживання разом з нею на момент її смерті не підтверджується відповідними реєстраційними документами, а також у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Також нотаріусом зазначено, що відсутнє свідоцтво про шлюб між дідом та бабою позивача. У зв'язку з цим неможливо підтвердити спадкові відносини між ними. Саме тому ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про встановлення фактів реєстрації шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, встановлення факту її постійного проживання з ОСОБА_5 на момент смерті останньої та визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у змісті позовної заяви, та просила суд їх задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області, у судове засідання не з'явився. Сільський голова направив до суду заяву, у якій не заперечував проти задоволення позову та просив справу розглянути без участі представника відповідача.

У судовому засіданні допитана як свідок ОСОБА_6 дала показання, що вона є матір'ю позивача, а, відповідно, дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Свідку достовірно відомо, що її батьки з 28 серпня 1948 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Батько за життя склав заповіт, яким усе своє майно заповідав їй, своїй дочці, але вона спадщину не приймала, спадкові права не оформляла. Свідок дала показання, що її дочка ОСОБА_2 від самого народження постійно проживала в будинку діда та баби. Вони її виховувати та утримували. Отже, на момент смерті ОСОБА_5 ОСОБА_2 постійно проживала з нею.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що вона є сусідкою ОСОБА_2. Їй достовірно відомо, що ОСОБА_2 постійно від самого народження проживала зі своїми дідом та бабою, які були подружжям.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, показання свідків, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що домоволодіння, розташоване за адресою: вул. Кірова (нова назва - вул. Мирна), 19, у с. Червоні Партизани (нова назва - с. Володькова Дівиця) Носівського району Чернігівської області відноситься до типу колгоспного двору, станом на 15.04.1991 зареєстрованими у ньому значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується довідкою виконкому Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області № 1423 від 08 вересня 2016 року (а. с. 13).

У п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум ВСУ роз'яснює, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як членам колишнього колгоспного двору належало по 1/2 частини житлового будинку № 19 по вул. Мирна у с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області.

16 серпня 1998 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 7).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, яким усе своє майно заповідав ОСОБА_8, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 40) та копією заповіту (а. с. 49).

У судовому засіданні встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 39). Спадкоємець за заповітом не прийняв спадщину, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 Отже, спадкоємство після його смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Установлення фактів, про які просить позивач, мають для неї юридичне значення, адже дозволить їй реалізувати свої спадкові права.

Так, у судовому засіданні встановлено, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дружина ОСОБА_5, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7., допитаних у судовому засіданні, копією довідки виконкому Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області №1466 від 14.09.2016 (а. с. 11), у якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_4 разом з ним була зареєстрована та проживала дружина ОСОБА_5 Отже, житловий будинок вважається належним їй з часу прийняття спадщини.

Також ОСОБА_5 була власником земельних ділянок площею 0,52 га кадастровий №7423887000:02:001:1086, та площею 2,5 га, кадастровий №7423887000:02:001:2730, розташованих на території Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується повідомленням відділу Держгеокадастру у Носівському районі від 07.10.2016 р. (а. с. 14).

20 червня 2005 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 8).

За життя ОСОБА_5 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 43-44). Отже, спадкування після її смерті здійснюється за законом.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а. с. 42).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

У судовому засіданні встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла їх онука ОСОБА_2, оскільки постійно на момент смерті ОСОБА_5 проживала разом з померлою, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, про укладення шлюбу (а. с. 9-10) та показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, допитаних у судовому засіданні.

У судовому засіданні встановлено, що позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2036/02-31 від 13 жовтня 2016 року (а. с. 21).

У судовому засіданні встановлено, що оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки загублені, що підтверджується копією повідомлення, опублікованого в районній газеті «Носівські вісті» (а. с. 16).

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦК України усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріали цивільної справи підтверджують, що на будинок № 19 по вул. Мирна у с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області виготовлена технічна документація (а. с. 17-19).

Відповідно до копії звіту про оцінку майна (а. с. 20) станом на 24.10.2016 вартість житлового будинку складає 32005,00 грн. Вартість земельної ділянки площею 0,52 га становить 2137,94 грн., земельної ділянки площею 2,50 га - 72824,51 грн., що підтверджується повідомленням відділу Держгеокадастру у Носівському районі (а. с. 14).

Ураховуючи встановлені обставини та вищенаведені правові норми, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Установити факт реєстрації шлюбу 28 серпня 1948 року між ОСОБА_4, який помер 16 серпня 1998 року, та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище - Вовкогон), яка померла 20 червня 2005 року.

Установити факт постійного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з бабою ОСОБА_5, яка померла 20 червня 2005 року, на час відкриття спадщини, тобто 20 червня 2005 року, за адресою: вул. Мирна, 19, с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем за законом після смерті баби ОСОБА_5, яка померла 20 червня 2005 року, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований у с. Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області по вул. Мирна, 19, який складається з власне жилого будинку «А», прибудови «а», ганку «а1», сараю «Б», гаража «В», сараю «Г», сараю «Д», погреба «П», вбиральні «У», воріт №2, хвіртки №3, огорожі №4, колодязя «К», загальною площею 65,0 кв. м житловою площею 31,0 кв. м, ринковою вартістю 32005,00 грн.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем за законом після смерті баби ОСОБА_5, яка померла 20 червня 2005 року, право власності на земельну ділянку площею 0,52 га, кадастровий №7423887000:02:001:1086, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області, вартістю 2137,94 грн., яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акта серія ЧН №033928, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №399.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємцем за законом після смерті баби ОСОБА_5, яка померла 20 червня 2005 року, право власності на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий №7423887000:02:001:2730, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Володьководівицької сільської ради Носівського району Чернігівської області, вартістю 72824,51 грн., яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акта серія ЧН №038710, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №400.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Дикий