Ухвала

від 04.04.2016 по справі 761/3793/14-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3793/14-к

Провадження № 1-кп/761/34/2016

У Х В А Л А

04 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4 ,

з участю прокурора ОСОБА_5

представників потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12012000000000463 від 20 грудня 2012 року відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, розгляд якого здійснюється колегіального судом у складі трьох суддів.

На адресу суду надійшло клопотання директора ТОВ «Фінансова компанія «Каліпсо фінанс» ОСОБА_12 про скасування арешту майна.

Клопотання мотивовано тим, що в рамках кримінальної справи №60-4379 (кримінальне провадження №12012000000000463) старшим слідчим СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_13 було винесено постанову від 27.06.2012 про накладення арешту. Вказаною постановою було накладено арешт на нерухоме майно, а саме: будівлю (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про накладення арешту були відповідно внесені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який діяв до початку функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вважає, що зазначений арешт повинен бути скасований судом, оскільки порушує права та законні інтереси ТОВ «Фінансова компанія «Каліпсо фінанс», а в продовженні його застосування в рамках кримінального провадження відсутня будь-яка потреба.

Прокурор не заперечує проти задоволення клопотання.

Представник потерпілого ОСОБА_6 заперечує проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що дане питання може бути розглянуто в порядку адміністративного позову і потерпілий звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з даним питанням.

Захисники та обвинувачені не заперечували проти задоволення даного клопотання.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, приходить до наступного.

27 червня 2012 року (в рамках дії КПК України 1960 року) винесено постанову старшим слідчим СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_13 про накладення арешту на майно по кримінальній справі № 60-4379 якою, накладено арешт на нерухоме майно: будівлі (літ.Г), загальною площею 7787, 80 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 .

Арешт накладено з метою зберігання майна.

Як встановлено під час розгляду клопотання, арешт, накладений на майно 27 червня 2012 року постановою слідчого, скасовано не було.

Нормативним обгрунтуванням накладення арешту є положення ст.ст.125, 126 КПК України (1960 року).

Відповідно до перехідних положень діючого КПК України (2012 року), а саме п.9 - запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Положеннями ст.234 КПК України (1960 року) було встановлено можливість оскарження дій /бездіяльності/ слідчого до суду, дані скарги розглядаються судом при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті.

Норми чинного Кримінального процесуального кодексу України такої стадії кримінального процесу, як попередній розгляд справи не передбачають.

Крім того, відповідно до приписів КПК України (1960 р.), а саме ст.129 ТОВ «Фінансова компанія «Каліпсо фінанс» не відноситься до кола осіб (учасників процесу), яким було надано право заявляти клопотання.

При цьому за змістом ч.1, 2 ст. 174 діючого КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке розглядається слідчим суддею під час досудового розслідування; арешт скасовується повністю або частково, якщо зазначені особи доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладений необгрунтовано.

Як свідчать матеріали справи майно, на яке постановою слідчого накладено арешт, не належить ТОВ «Фінансова компанія «Каліпсо фінанс», проте зазначена компанія позбавлена можливості оформити право власності у зв`язку з накладеним арештом, з іншого боку відсутні докази, які свідчать про те, що на день вчинення процесуальної дії останнє, як і само товариство, належало ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В свою чергу положеннями ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При цьому, згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно ж до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод громадян та юридичних осіб на національному рівні відведено саме судам.

Серед засад діючого кримінального процессуального законодавства закріплені, зокрема, верховенство права, доступ до правосуддя, відповідно до ст. 7 КПК України.

Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом, як це визначено ч.3 ст.21 КПК України.

Ст.125, 126 КПК України (1960 року) передбачала можливість накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна, проте, накладення арешту на майно з метою зберігання цього майна зазначеними нормами КПК не передбачалось. Порядок зберігання речових доказів за нормами КПК України 1960 року також не передбачала можливості накладення арешту на таке майно.

Беручи до увагиви щезазначені норми міжнародного права та національного законодавства, враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав, зазначених в ст.174 КПК України, для скасування арешту майна, що його накладено постановою старшого слідчого СУ ГУ МВС України 27 червня 2012 року.

Керуючись ст.ст.8, 21, 174, 309, КПК України, ст. 1 Протоколу ПершогоКонвенції, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 41, 55, 124 Конституції України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання директора ТОВ «Фінансова компанія «Каліпсо Фінанс» - задовольнити.

Скасувати арешт на нерухоме майно за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 21 нежитлову будівлю адмін. корпус літ.Г, загальною площею 7787,80 кв.м., накладений постановою старшого слідчого СУ ГУ МВС України ОСОБА_13 від 27 червня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.