Постанова

від 19.08.2011 по справі 2а-0870/5982/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2011 року 10 год.25 хв. Справа № 2а-0870/5982/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі Ширшові А.А.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

адміністративного позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Торг»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії та скасування акту

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Торг» (далі - ТОВ «Сервіс-Торг», позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року та зобов'язання вчинити дії та спростувати висновки зроблені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року, скасування акту документальної позапланової невиїзної перевірки.

У судовому засіданні 16.08.2011 року представником позивача заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить:

- визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за наслідками якої складено акт №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року;

- визнати протиправними дії щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки за №204/23-253/32653179 від 07.06.2011р;

- зобов'язати відповідача вчинити дії та спростувати висновки, зроблені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року;

- скасувати Акт про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з січня 2009 року по грудень 2010 року за №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та надав пояснення аналогічні викладеним у позові та письмових доповненнях.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що встановлені обставини під час перевірки свідчать, що господарські зобов'язання між ТОВ «Сервіс-Торг» та підприємствами-постачальниками не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Крім того, зазначає, що акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні КАС України, він є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим, як і дії щодо складання такого акту.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.06.2011 року на підставі службового посвідчення УЗП №067988, виданого ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, ОСОБА_3, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 06.06.2011 року №1681 та згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сервіс-Торг» (ЄДРПОУ 32653179) з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з січня 2009 року по грудень 2010 року.

Копію наказу органу ДПС надіслано платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення 06.06.2011 року. Підприємство повідомлено про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки листом від 06.06.2011 року №101.

За результатами перевірки складено акт №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року.

Як вбачається з даного акту перевірки, податковим органом встановлено, що TOB «Сервіс Торг» відповідно до звітності, яка надавалась до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не має земельних ділянок, власних основних фондів 1 групи, складських або будь-яких інших приміщень, які можуть бути використані у господарській діяльності підприємства.

Оскільки на TOB «Сервіс Торг» відсутні трудові ресурси у достатній кількості, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи викладене, фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від TOB «Сервіс-Торг»» до контрагентів не підтверджено.

TOB «Сервіс Торг» є вірогідною "податковою ямою", не має власних або орендованих виробничих та складських приміщень. Направлено матеріали виділені з відмовного матеріалу, зареєстрованого до КОЗП ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ під № 191 від 30.12.2011р. у відношенні посадових осіб TOB "Сервіс-Торг" (32653179) для ініціювання перевірки підприємства з питань достовірності вчинених правочинів з контрагентами та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням вищенаведеного, з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) документального підтвердження, а саме: актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Відповідно до баз даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) на адресу TOB "Сервіс Торг" (32653179) та як результат на адресу підприємств-покупців, що свідчить про те, що правочини між TOB "Сервіс Торг" (32653179) та підприємствами покупцями та постачальниками, внаслідок яких за перевіряємий період покупцями задекларований податковий кредит здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.«5 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215, Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Враховуючи те, що у TOB "Сервіс Торг" (32653179) відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції між зазначеними СГД не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами і доповненнями: господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою

Виходячи з вищенаведеного, TOB "Сервіс Торг" (32653179) провадило діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Перевіркою встановлено відсутність у TOB "Сервіс Торг" (32653179) об'єктів оподаткування по операціям з реалізації товарів (послуг) підприємствам-покупцям та по операціям з придбання цих товарів (послуг) у підприємств - постачальників у перевіряємому періоді, в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Не погодившись із зазначеними висновками податкового органу, позивач звернувся до суду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за наслідками якої складено акт №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.79.1. ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2. ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на зазначені вище норми вбачається, що порядок проведення документальної невиїзної перевірки також регламентується вимогами статей 77 та 78 ПК України щодо проведення документальної планової та позапланової перевірок.

Згідно п.77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд робить висновок, що обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків, зокрема є:

1. наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України;

2. надіслання платнику податків за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 начальник ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя видано наказ №1681 від 06 червня 2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервіс Торг» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з січня 2009 року по грудень 2010 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.2 ст.79, п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України. Дата початку перевірки 06.06.2011 року.

06.06.2011 року на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.79.2 ст.79, п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу 1681 від 06.06.2011 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя оформлено направлення від 06.06.2011 року №101, відповідно до якого податковий орган повідомляє позивача про проведення перевірки з 06.06.2011 року.

Крім того, 06.06.2011 року податковим органом на підставі п.п.20.1.1 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України оформлено повідомлення №8553, відповідно до якого податковий орган запрошує Товариство на 14-00 год. 07 червня 2011 року з метою надання пояснень та підписання акту про результати документальної позапланової документальної перевірки.

У судовому засіданні представником відповідача надано копії повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальні чеки, відповідно до яких вбачається, що на адресу позивача направлено рекомендований лист 06.06.2011 року об 18 год. 58 хв., що повернутий до податкового органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання, та рекомендований лист від 08.06.2011 року об 17 год. 57 хв., що також повернутий до податкового органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання

Копію наказу органу ДПС надіслано платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення 06.06.2011 року.

Згідно п.п.17.1.6 п.17.1. ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом було проведено перевірку 06.06.2011 року з порушенням порядку направлення наказу на проведення перевірки, оскільки наказ направлений після призначеної дати перевірки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що податковий орган встановив, що перевірку буде проведено 06.06.2011 року, проте відповідно до Акту №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року перевірку проведено 07.06.2011 року.

Також, суд звертає увагу на те, що ні у тексі зазначених наказу, ні у змісті Акту не зазначені обставини, на підставі яких податковий орган визнав необхідним проведення перевірки, що є порушенням вимог статей 77, 78 та 79 Податкового кодексу України. У судовому засіданні представник відповідача не надав суду пояснення з приводу обставин, які зумовили необхідність для проведення перевірки та стали підставою для її проведення. Крім того, відповідачем не надані докази надсилання на адресу позивача запиту про надання документів та пояснень щодо обставин, які стали предметом проведеної перевірки.

Щодо змісту викладених у Акті висновків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у Акті податковим органом зроблені висновки про нікчемність всіх правочинів, укладених позивачем у перевіряємому періоді та про безтоварність господарських операцій.

Такі висновки суд вважає необґрунтованими та такими, що зроблені із перевищенням повноважень податкового органу.

Як було зазначено раніше документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставах зазначених у п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Висновки перевірки зроблено на підставі службової ВМП ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 20.05.2011.

В матеріалах перевірки жодним чином не підтверджено факт безтоварних операцій між контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями та відсутні будь-які докази, які підтверджують факт нікчемності угод.

Основними чинниками в акті позапланової перевірки, які викладені в якості обґрунтування нікчемності угод є нічим не обґрунтовані твердження, а саме: угоди між підприємствами на придбання товарів та послуг не укладались; документи, що підтверджують транспортування (перевезення) товарів, договори перевезення та документи на їх виконання до перевірки не надано.

Крім того, в ході проведення перевірки не було перевірено жодного первинного бухгалтерського та податкового документу товариства (товарні та податкові накладні, акти приймання-передачі товару, довіреності, документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інші первинні документи).

Висновки акту перевірки сформовані так, що неможливо визначити до яких з угод за участю позивача та за який період часу, на думку відповідача, слід застосовувати наслідки нікчемних угод. У висновках акту взагалі зазначається на всі правочини, які укладені ТОВ «Сервіс Торг» з контрагентами.

Таким чином, відповідачем була порушена вимога п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 щодо чіткого викладення факту виявленого порушення.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.211 № 34/18772 (далі - Порядок).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З цього приводу суд зазначає, що згідно п. 5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті. Крім того, позивач, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це встановлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Із матеріалів справи вбачається, та представником відповідача не заперечується факт, що перевірка проводилась без дослідження відповідних первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили чи спростували факт отримання/передачі товару, а тому суд вважає висновки податкового органу про те, що товар по господарським операціям не передавався непідтвердженим та недоведеним належним чином, а тому і висновки Акту з цього приводу не можуть бути враховані при прийнятті відповідних рішень.

Зі змісту Акту вбачається, що відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем вимог ч.ч.1, 5 ст.203, п.п. 1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України. Проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Так, під час перевірки не були досліджені первинні документи (договори, податкові та товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо), які містять інформацію про кількісні та якісні показники господарських операцій. У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт того, що під час перевірки відповідна первинна бухгалтерська документація не досліджувалась, а висновки про нікчемність правочинів зроблені на підставі аналізу інформаційних баз та податкових звітностей. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими необхідними документами, оскільки на підставі дослідження та аналізу лише інформаційних баз та податкових звітностей неможливо зробити висновок про нікчемність правочину.

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п.5 Постанови від 06.11.2009 року В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» , у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені у Акті щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Сервіс Торг» є недоведеними.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за наслідками якої складено акт №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки за №204/23-253/32653179 від 07.06.2011р. суд зазначає наступне.

Згідно п.81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п.3 Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, оформлення акту за результатами перевірок є обов'язковим, відтак позовні вимоги про визнання протиправними дії щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки за №204/23-253/32653179 від 07.06.2011р. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про скасування Акту про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з січня 2009 року по грудень 2010 року за №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року суд зазначає наступне.

З системного аналізу норм Податкового кодексу України та Порядку, суд зазначає, що акт перевірки, це лише службовий документ, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Згідно п. 7 розділу IV Порядку зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Відповідно до п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що акт перевірки сам по собі не впливає на права та обов'язки позивача, а рішення за результатами перевірки не приймалося, тому у задоволенні адміністративного позову в частині скасування Акту про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період з січня 2009 року по грудень 2010 року за №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії та спростувати висновки, зроблені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу І Порядку акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Крім того, визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за наслідками якої складено акт №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року виключає можливість застосування податковою інсепкцією наслідків визнання нікчемними правочинів, укладених з ТОВ «Сервіс Торг».

Таким чином, суд вважає, що висновок акту перевірки не є рішенням суб'єкту владних повноважень, відтак вимога про зобов'язання відповідача спростувати лише висновок акту перевірки є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2,4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом під час проведення допущено порушення вимог статей 77, 78 та 79 Податкового кодексу України, обставини. викладені у Акті щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Сервіс-Торг» є недоведеними та такими, що не підтверджуються первинними документами, таким чином позовні вимоги в частині визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за наслідками якої складено акт №204/23-253/32653179 від 07.06.2011 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити з обставин викладених вище.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167, 256, 257 КАС України, суд. -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сервіс-торг», за наслідками якої складено акт №204/23-253/32653179 від 07.06.2011.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Торг (код ЄДРПОУ 32653179) судовий збір в розмірі 0 (нуль) грн. 85 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 25 серпня 2011 року.

Суддя М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 19 серпня 2011 року