Рішення

від 30.11.2016 по справі 385/1291/16-ц

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

385/1291/16-ц

2/385/541/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2016 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Панасюка І.В.

при секретарі - Казмірчук П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гайвороні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Гайворонського районного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, в якому зазначив, що 05 липня 2006 року між Гайворонською районною державною адміністрацією та ним укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 15,0011 га, розташованої за межами населеного пункту на території Долинівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області строком на десять років, кадастровий номер земельної ділянки 3521181300:02:000:9003. Вказаний договір зареєстровано у Гайворонському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» 5 липня 2006 року. Відповідно до умов договору, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його поновлення за умови повідомлення орендодавця про намір скористатися таким правом. Вирішивши поновити дію договору на той же строк та на тих же умовах, у відповідності до умов передбачених договором, діючи у спосіб передбачений ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» , він звернувся з відповідним листом-повідомленням до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про бажання продовжити дію Договору. З моменту звернення і по даний час жодної відповіді від відповідача не надходило. Вважаючи цей договір поновленим за законом, в зв'язку з тим, що він продовжує користуватись земельною ділянкою після спливу строку, продовжує сплачувати орендну плату за договором та враховуючи відсутність заперечення з боку орендодавця, у відповідності до ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» на адресу відповідача було надіслано поштою підписану ним додаткову угоду до договору.

Вказана додаткова угода за законом має бути підписана орендодавцем у місячний строк без прийняття рішення. Всупереч закону орендодавець не надав жодної відповіді на його листи. Зазначає, що вказана бездіяльність відповідача в ухиленні від підписання додаткової угоди до договору оренди свідчить про те, що відповідач не визнає факт продовження договору оренди та ухиляється від обов'язку щодо підписання в місячний строк додаткової угоди до договору. У зв'язку з наведеним, просить визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений 05 липня 2006 року між Гайворонською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, що зареєстрований у Гайворонському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05 липня 2006 року та визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_1 додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого у Гайворонському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру» 05 липня 2006 року на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Пояснив, що жодних відповідей від відповідача, які останнім додані до заперечення позивач не отримував.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився. Надіслав до суду заперечення в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки між сторонами не було досягнуто домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору та розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 липня 2006 року між Гайворонською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Гайворонському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр «ДЗК» 05.07.2006 року за номером 1, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 15.0011 яка знаходиться за межами населеного пункту на території Долинівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області строком на десять років (а.с. 11-16).

Відповідно до акта прийому-передачі орендареві передано відповідну земельну ділянку 06 липня 2006 року (а.с. 17).

Матеріалами справи встановлено, що позивач не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, а саме 02 березня 2016 року звернувся з заявою через Гайворонський центр надання адміністративних послуг до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 05 липня 2006 року за №1, загальною площею 15,0011 га., строком на десять років, розташованої на території Долинівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. 02 березня 2016 року вказану заяву разом із додатками було зареєстровано у Гайворонському центрі надання адміністративних послуг за №327 (а.с. 30). До вказаної заяви додав копію договору оренди, проект додаткової угоди, копію аргохімічного паспорту та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 30).

21 березня 2016 року позивач звернувся з заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 05 липня 2006 року за №1, загальною площею 15,0011 га., строком на десять років, розташованої на території Долинівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. 24 березня 2016 року вказану заяву разом із додатками було зареєстровано у Головному управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області за №Б-4942/0/5-16 (а.с. 31).

Позивач повторно, 11 серпня 2016 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом - повідомленням про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 05 липня 2006 року за №1, загальною площею 15,0011 га., строком на десять років, розташованої на території Долинівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с. 29).

Відповідач протягом одного місяця не повідомив позивача про заперечення у поновленні договору.

Водночас у місячний термін, з моменту отримання відповідачем листа-повідомлення разом з додатками та проектом додаткової угоди, відповіді на нього позивач не отримав, підписаної додаткової угоди про поновлення договору оренди відповідач йому не надіслав, вимог про повернення орендованої земельної ділянки, повідомлень про передачу зазначеної земельної ділянки в оренду іншому орендареві, скарг або повідомлень про порушення чи неналежне виконання орендарем умов договору оренди землі, тощо від відповідача позивачу не надходило.

Як встановлено матеріалами справи, позивач належним чином виконував умови договору оренди землі, після закінчення строку дії договору оренди землі від 05 липня 2006 року продовжив користуватися земельною ділянкою площею 15,0011 га., здійснював її обробіток.

Докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору оренди земельної ділянки відсутні. При цьому, листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі позивач протягом одного місяця після закінчення строку договору не отримував (а.с.25). В зв»язку з цим суд не приймає до уваги додані до заперечення відповідача копії листів-повідомлень для позивача, оскільки відсутні будь-які докази їх відправлення та отримання ОСОБА_1

Довідками Долинівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 05.10.2015 року №79, від 03.08.2016 року №283, підтверджується, що ОСОБА_1 продовжив користуватися земельною ділянкою по закінченню строку договору оренди землі, використовує її за цільовим призначенням та не має заборгованості зі сплати орендної плати за землю (а.с. 26-27).

Будь-які докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 неналежно виконував обов'язки за договором, відсутні.

Поряд з цим, 11 серпня 2016 року, позивач продовжуючи користуватися орендованою земельною ділянкою, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом щодо підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. Станом на 11 серпня 2016 року на його адресу не надходило жодних заперечень з боку орендодавця стосовно продовження дії договору, при цьому просив у строк, визначений ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2006 року та надіслав разом з вказаним листом додаткову угоду в трьох оригінальних примірниках (а.с. 29).

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України , земельні відносини регулюються Конституцією України , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Законом України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону).

В силу положень частини четвертої ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 р. N 5245-VI внесено зміни до ст. 122 Земельного кодексу України та встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Вказані зміни набрали чинності з 01.01.2013.

Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445 затверджено "Положення про Державне агентство земельних ресурсів України", за яким Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. N 15 , Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, який розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України , безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

З 01 січня 2013 року, відповідно до чинного законодавства, державну реєстрацію земельних ділянок здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснює державна реєстраційна служба України, яка є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Держземагенство України та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 122 ЗК України , у власність або у користування для всіх потреб. Отже, договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності укладаються територіальними органами Держземагенства за місцем знаходження земельної ділянки. Тобто, у даному разі на час закінчення дії договору оренди землі, мають місце зміни законодавства щодо укладення та реєстрації договору оренди землі.

Враховуючи те, що земельна ділянка, яка передана позивачу в оренду за договором від 05.07.2006 року належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, то, відповідно, повноваження по розпорядженню даною земельною ділянкою на час розгляду справи належать територіальному управлінню Держгеокадастру, яким є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Цивільний кодекс України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ст. 631).

За правилами ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Наслідками закінчення строку договору оренди землі, згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" , є припинення договору оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 статті 777 ЦК України встановлене переважне право наймача, який належно виконує свої обов»язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов»язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов»язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у ч. 1 ст. 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов»язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Переважне право це встановлене законом або договором право учасника цивільних відносин на переважне перед іншими особами вчинення дій (правочинів), спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків, тобто переважне право на поновлення договору оренди виникає лише в разі подальшого перебування земельної ділянки в оренді та при наявності інших осіб, які претендують на оренду цієї ж земельної ділянки.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).

Так, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов»язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов»язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15 та за змістом ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Як вбачається з матеріалів справи Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області протягом місяця після закінчення строку договору оренди землі від 05 липня 2006 року листа-повідомлення про заперечення в поновленні договору ОСОБА_1 не направляло, отже позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою.

Відповідно до ч.3 ст. 205 ЦК України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач в межах встановлених пунктом 6 договору та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строків звертався до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області із заявами та листом - повідомленням від 02.03.2016 року, від 21.03.2016, та від 11.08.2016 року, в яких повідомляв про поновлення договору на новий строк, додаючи до них необхідні документи та проект додаткової угоди. Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області відповіді не надало та додаткову угоду не підписало.

Аналізуючи пояснення представника позивача, додані до справи заперечення, досліджуючи письмові докази, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач скористався переважним правом на поновлення договору оренди землі, у строк, передбачений договором оренди землі, повідомив орендодавця про намір укласти договір оренди землі на новий строк, надав проект додаткової угоди до договору та всі необхідні документи, і продовжував користуватися земельною ділянкою, очікуючи відповіді орендодавця на його лист - повідомлення. Від відповідача протягом місяця після закінчення строку дії договору не надійшов лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди. Доказів про направлення відповіді позивачу у встановлений законом термін відповідач суду не надав.

Позивач надав докази звернення до відповідача із вимогою підписати додаткову угоду до договору оренди землі, і така додаткова угода також у місячний термін не була укладена.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу .

Всупереч положенням ст. 60 ЦПК України відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про своєчасне повідомлення позивача про відмову у поновленні договору оренди.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 Цивільного кодексу України .

Між тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55 , 124 Конституції України .

Статтею 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За ст. 13 Конвенції кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року у справі «Стреч проти об»єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії» зазначено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може буди підставою для позбавлення цього майна іншою особою, яка жодних порушень не вчинила.

Таким чином, установивши факт належного виконання орендарем умов договору оренди; дотримання ним строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; не надіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк; продовження використання позивачем спірної земельної ділянки після закінчення договору оренди землі, суд на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" , дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах.

Поряд з цим, не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти на Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області обов'язок вчинити дії щодо укладення з ОСОБА_1 додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки це передбачено та випливає із змісту ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 05 липня 2006 року, оскільки позивачем у цій частині обрано спосіб захисту свого цивільного права, який не відповідає положенням ст. 16 ЦК України .

Відповідно до вимог ч. ч. 8-9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, з урахуванням обставин справи, позивач має право захистити своє право у спосіб, встановлений ст. 16 ЦК України .

Визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції, вказаній в позовних вимогах позивачем у даному випадку не відповідає способу судового захисту цивільного права позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди відповідно до ч. ч. 8-9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10 , 11 , 209 , 212 , 214-215 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим задовольнити частково.

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 15,0011 га., кадастровий номер 3521181300:02:000:9003, розташованої за межами населеного пункту на території Долинівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, укладений 05 липня 2006 року між Гайворонською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , що зареєстрований у Гайворонському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному Комітеті України по земельних ресурсах», на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вчинити дії щодо укладення з ОСОБА_1 додаткової угоди.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 275 грн. 60 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Гайворонський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. В. Панасюк

Дата документу 30.11.2016