Рішення

від 01.12.2016 по справі 428/11176/16-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/11176/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря - Бондаренко І.С.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпроект» про стягнення заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заборгованості по розрахункам з підзвітними особами за службовими відрядженнями, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпроект» про стягнення заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заборгованості по розрахункам з підзвітними особами за службовими відрядженнями, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в якому із урахуванням зменшених позовних вимог просив про наступне:

- стягнути з ТОВ «Нафтохімпроект» заборгованість по заробітній платі в сумі 8476,90 грн.;

- стягнути з ТОВ «Нафтохімпроект» заборгованість по розрахункам з підзвітним особами за службовими відрядженнями в сумі 32456,20 грн.;

- стягнути з ТОВ «Нафтохімпроект» вихідну допомогу у зв'язку із звільненням з причини порушення ТОВ «Нафтохімпроект» законодавства про працю в сумі 25650,00 грн.;

- стягнути з ТОВ «Нафтохімпроект» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7555,73 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 27 травня 2013 року він влаштувалася до TOB «Нафтохімпроект» на посаду інженера 1 категорії відділу авторського нагляду та інженірінгового супроводження проектів. Оскільки відповідачем з лютого 2016 року не виплачувалась заробітна плата та з'явилася заборгованість по розрахункам з підзвітним особами за службовими відрядженнями, він був змушений розірвати трудовий контракт та звільнитись з підприємства 21.09.2016 за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України. При звільненні з ним не був проведений повний розрахунок, він не отримав в повному обсязі зарплату за лютий-вересень 2016 року та вихідну допомогу. Адміністрацією підприємства були грубо порушені ст.ст.115, 116, 117 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач підтримав зменшені позовні вимоги з підстав, які викладені у позові. Додатково пояснив, що 21.09.2016 року він був на роботі у структурному підрозділі ТОВ «Нафтохімпроект», який розташований в м. Сєвєродонецьку. З часу звільнення він ніде не працював. На пропозицію суду змінювати або уточнювати позовні вимоги не виявив бажання, проте просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення суду.

Представник відповідача в судовому засіданні присутній не був, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. На пропозицію суду щодо надання доказів, яка була висловлена у супровідному листі до ухвали про відкриття провадження, не відреагував.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із копією трудової книжки НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 27.05.2013 року ОСОБА_1 був прийнятий до ТОВ «Нафтохімпроект» на посаду інженера 1 категорії відділу авторського нагляду та інженірінгового супроводження проектів на підставі наказу № 47к. 21.09.2016 року на підставі наказу № 350к, ОСОБА_1 був звільнений з посади інженера 1 категорії відділу авторського нагляду та інженірінгового супроводження проектів ТОВ «Нафтохімпроект» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до п. 2.2. копії Трудового контракту, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпроект» та ОСОБА_1 № 79 від 27.05.2013 року, працівник має право на: зміну та розірвання Контракту у випадках, визначених чинним трудовим законодавством України та цим Контрактом; надання йому роботи, обумовленої Контрактом; робоче місце, що відповідає умовам, передбаченим державними стандартами організації та безпеки праці; своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати, визначено цим Контрактом, відповідно до своєї кваліфікації, складності праці, кількості і якості виконання роботи; відпочинок; інші права, передбачені чинним законодавством України.

Згідно із до п. 4.1. копії вищевказаного Трудового контракту, Роботодавець зобов'язується виплачувати Працівникові посадовий оклад в розмірі 8550,00 грн.

Відповідно до п. 4.2. копії вищевказаного Трудового контракту, Працівникові виплачуються надбавки, доплати, премії, компенсації та виплати стимулюючого характеру, передбачені чинним законодавством України та локальними правовими актами Роботодавця.

Згідно із до п. 4.3. копії вищевказаного Трудового контракту, заробітну плату виплачують Працівнику регулярно двічі на місяць: за першу половину місяця - 16 числа, за другу половину місяця - 3 числа наступного місяця. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітну плату виплачують напередодні. Заробітну плату за першу половину місяця виплачують з розрахунку посадового окладу працівника та виходячи з фактичного відпрацьованого часу. Заробітну плату Працівнику за весь час щорічної відпустки виплачують не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Згідно із копією довідки про заборгованість з розрахунків з підзвітними особами (службові відрядження) № 258, наданої 19.09.2016 року ТОВ «Нафтохімпроект», заборгованість перед ОСОБА_1 з розрахунків з підзвітними особами (службові відрядження) станом на 21 вересня 2016 року складає 32456,20 грн.

Згідно із копією довідки № 289, наданої 22.09.2016 року ТОВ «Нафтохімпроект», заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати заробітної плати станом на 21 вересня 2016 року складає 49914,72 грн.

В судовому засіданні позивач підтвердив, що станом на 01.12.2016 року заборгованість із виплати заробітної плати перед ним зменшилася до 8476,90 грн., адже 14.11.2016 року на його картку були перераховані відповідні грошові кошти.

Відповідач не відреагував на пропозицію суду щодо надання доказів, а тому суд вирішує справу на підставі тих доказів, які надані позивачем.

Вирішуючи питання про обґрунтованість зменшених позовних вимог суд враховує наступні норми Закону.

Згідно із ч. 1,3 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Суд на підставі наданих сторонами доказів приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 дійсно було нараховано, але не виплачено заробітну плату станом на 01 грудня 2016 року в розмірі 8476,90 грн. Також у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість з розрахунків з підзвітними особами (службові відрядження), яка станом на 21 вересня 2016 року склала 32456,20 грн., і така невиплата сталася з вини підприємства, адже відповідачем не було доведено наявності об'єктивних причин невиплати заробітної плати та відповідних розрахунків з підзвітними особами, усунути які підприємство не мало змоги. При цьому, відсутність коштів для виплати заробітної плати та відповідних розрахунків не виключає відповідальності роботодавця за невиплату заробітної плати та відповідних розрахунків, що узгоджується із положенням п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13.

Вищевказані суми слід стягнути з відповідача на користь позивача в порядку задоволення позовних вимог.

Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем, суд враховує, що позивач був звільнений 21 вересня 2016 року, у зв'язку із чим розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з дня звільнення позивача, що відповідає положенням ст. 116 КЗпП України.

Отже, розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем має обчислюватися з 21 вересня 2016 року по 01 грудня 2016 року (день проголошення цього рішення суду).

Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, яка була обрахована судом на підставі наявних у справі доказів, складає 397 грн. 67 коп. (заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців, що передують події звільнення, робочі дні в загальному розмірі 17100 грн. (8550,00 грн. + 8550 грн.) ділиться на число відпрацьованих робочих днів за два вищевказаних місяці в кількості 43 дні).

Середньомісячне число робочих днів ОСОБА_1 складає 21,5 робочих дні (сумарне число робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, тобто за липень та серпень 2016 року із урахуванням святкових та вихідних днів, в кількості 43 днів (21 робочий день у липні + 22 робочих дня у серпні) ділиться на 2).

Затримка розрахунку відповідача перед ОСОБА_1 за період з 21 вересня 2016 року по 01 грудня 2016 року, тобто станом на час винесення судом цього рішення, складає 2 повних місяця (жовтень 2016 року та листопад 2016 року включно). Тобто загальне середньомісячне число робочих днів за період невиплати тривалістю 2 повних місяців складає 43 робочих дні (2 місяця х 21,5 робочих дні), до яких має бути додано 7 робочих днів у період з 22.09.2016 року по 30.09.2016 року включно та 1 робочий день 01.12.2016 року. В кінцевому підсумку, затримка розрахунку відповідача перед ОСОБА_1 складає 51 робочий день, які обраховані із урахуванням постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Отже, 51 робочий день затримки слід помножити на 397 грн. 67 коп. середньоденної заробітної плати ОСОБА_1, що складе 20281 грн. 17 коп. середнього заробітку за весь час затримки по день винесення цього рішення судом. Саме у вказаному розмірі слід задовольнити відповідні позовні вимоги ОСОБА_1.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вихідної допомоги у зв'язку із звільненням з причини порушення ним законодавства про працю, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 44 КЗпП України, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 на ім'я директора ТОВ «Нафтохімпроект» ОСОБА_2 від 09.08.2016 року, ОСОБА_1 просить розірвати з 12 вересня 2016 року дію контракту від 27 травня 2013 року № 79 на підставі ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з невиконанням законодавства про працю та п.п. 4.1. - 4.3. вищезазначеного контракту, з виплатою вихідної допомоги у розмірі трьохмісячного середнього заробітку на підставі ст. 44 КЗпП України.

Разом з тим, з наказу про звільнення позивача та з записів у його трудовій книжці вбачається, що його було звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Запис про звільнення внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору в наказі про звільнення або в трудовій книжці позивача відсутній.

Після з'ясування вищевказаної обставини судом було запропоновано позивачу уточнити або змінити позовні вимоги, проте позивач не виявив бажання це робити, в той час як суд не може вирішувати не заявлені вимоги про зміну формулювання причини звільнення.

За таких обставин судом достовірно встановлено, що позивача було звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, а отже у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача вихідної допомоги належить відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд у відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави суму судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог, виходячи із розміру ставки судового збору за подання позову майнового характеру (1 відсоток ціни позову). Отже, з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір за подання позивачем позову майнового характеру в сумі 612 грн. 14 коп., виходячи із задоволеного розміру позовних вимог майнового характеру в загальній сумі 61214 грн. 27 коп.

Також, згідно із п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати на користь позивача в межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 223-226, 294, 296, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпроект» про стягнення заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заборгованості по розрахункам з підзвітними особами за службовими відрядженнями, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпроект» (м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 19-21-А, код 38202390) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 8476 (вісім тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 90 коп., заборгованість по розрахункам з підзвітним особами за службовими відрядженнями в сумі 32456 (тридцять дві тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 20 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 вересня 2016 року по 01 грудня 2016 року в сумі 20281 (двадцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 17 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпроект» (м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 19-21-А, код 38202390) в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 612 (шістсот дванадцять) грн. 14 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімпроект» (м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 19-21-А, код 38202390) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 01 грудня 2016 року.

Суддя Д. Б. Баронін