Ухвала

від 28.11.2016 по справі 908/3162/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2016 Справа № 908/3162/16

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12354», м. Запоріжжя

до відповідача: Запорізької об'єднаної держаної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання недійсним та скасування акту опису майна від 05.05.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 12354» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізької об'єднаної держаної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання недійсним та скасування акту опису майна від 05.05.2014 року.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя встановив, що слід відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з ін. підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів ; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у т.ч. учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Так, згідно ст. 13 ГПК України В«Справи, підсудні місцевим господарським судамВ» , місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

У відповідності із ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що ПрАТ В«Автотранспортне підприємство 12354В» заявлено позовну вимогу про визнання недійсним та скасування акту опису майна від 05.05.2014 року, складеного податковим керуючим Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя ОСОБА_1 Позивач зазначає, що 05.05.2014 року податковим керуючим ОСОБА_2 державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області у зв'язку із наявністю заборгованості зі сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою, на якій розташоване підприємство позивача, з метою забезпечення боргу податковою заставою, складено Акт опису майна, що належить позивачу - будівля механізованої мийки. Вказаний акт позивач вважає таким, що не відповідає вимогам Порядку застосування податкової застави органами Державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 28.08.01 № 338, у зв'язку із чим просить суд визнати недійсним та скасувати вищевказаний акт опису та арешту майна.

Відповідно до п.14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Пунктом 1.1. ст. 1 ПК України визначено, що ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу

Статтею 91.1. ПК України передбачено, що керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу . Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 91.3. ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.13 № 578 затверджено В«Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючогоВ» який регламентує правила призначення та звільнення, функції та повноваження податкового керуючого, а також порядок складання ним акта опису майна, яке передається у податкову заставу, та акта перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим (п.1.1).

Пунктом 1.4 Порядку закріплено, що податковий керуючий - посадова (службова) особа органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Згідно із пунктами 2.1., 2.2. Порядку, податковий керуючий призначається наказом керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Посадова (службова) особа органу доходів і зборів наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів про призначення цієї особи податковим керуючим .

Розділом ІІІ Порядку визначені основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави. Зокрема, п. 3.3. Порядку передбачено, повноваження податкового керуючого щодо здійснення опису майна , на яке поширюється право податкової застави, та складання акта опису такого майна.

Пунктом 41.1 ст. 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відповідно до п. 41.2. ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно з приписами п. 41.3. ст. 41 ПК України, повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.

З огляду на вищевикладене вбачається, що податковий керуючий ОСОБА_2 Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області під час складення оскаржуваного акту опису майна від 05.05.2014 року реалізував визначені податковим законодавством владні управлінські функцій, як суб'єкта владних повноважень.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства , у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із п. 7 ст. 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, ін. суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у т.ч. делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

З огляду на зазначене, враховуючи, що предметом спору у даній справі є оскарження рішення суб'єкту владних повноважень відповідачем при здійсненні ним управлінських функцій, покладених на нього законодавством, суд дійшов висновку, що даний спір не може бути розглянутий господарським судом Запорізької області в позовному провадженні, передбаченому нормами чинного ГПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що він не позбавлений права звернутися з цією позовною заявою до адміністративного суду.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12354» до Запорізької об'єднаної держаної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання недійсним та скасування акту опису майна від 05.05.2014 року - відмовити.

2. Надіслати позовні матеріали на адресу Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 12354»: 69038, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 121.

Додаток: позовна заява від 23.11.16 з додатками всього на 15 аркушах, у т.ч. оригінали фіскального чеку від 23.11.2016 року на 1 арк., опису вкладення від 23.11.2016 року на 1 арк., квитанції № 782310023 від 23.11.2016 року на 1 арк.

Суддя О.Г.Смірнов