Рішення

від 28.11.2016 по справі 910/19188/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016Справа №910/19188/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» доПриватного підприємства «Торговий дім «Євротрейд» простягнення 13 882,22 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Бесарабчик К.В. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Торговий дім «Євротрейд» (надалі - «Підприємство») про стягнення 13 882,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки з відстрочкою платежу №КВ-1534 від 29.05.2016 р. позивач поставив товар, а відповідач зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 928,57 грн. та 36% річних у розмірі 1 953,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 28.11.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ. А, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1001644185, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2015 р. між Товариством (постачальник) та Підприємством (покупець) був укладений договір поставки з відстрочкою платежу №КВ-1534 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця матеріали для реклами, поліграфії, будівництва, упаковки та аксесуари до них, в асортименті та кількості, відповідно до видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

Згідно з п. 5.2 Договору передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається.

Пунктом 7.4 Договору визначено, що строк оплати кожної окремої партії товару становить 14 календарних днів з моменту поставки товару покупцю та підписання видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на суму 19 116,02 грн., що підтверджується видатковою накладною №23188 від 11.04.2016 р.

Відповідачем частково був оплачений поставлений товар на суму 9 116,02 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №670 від 19.05.2016 р., №698 від 24.05.2016 р., №733 від 09.06.2016 р., №778 від 22.07.2016 р., №793 від 02.08.2016 р. та №818 від 23.08.2016 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі суму 10 000,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткова накладна №23188 від 11.04.2016 р.) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 19 116,02 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем частково був оплачений поставлений товар на суму 9 116,02 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №670 від 19.05.2016 р., №698 від 24.05.2016 р., №733 від 09.06.2016 р., №778 від 22.07.2016 р., №793 від 02.08.2016 р. та №818 від 23.08.2016 р.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 7.4 Договору та часткове перерахування вартості поставленого товару, заборгованість відповідача за Договором становить 10 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар у розмірі 10 000,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 10 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 928,57 грн. та 36% річних у розмірі 1 953,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 25.04.2016 р. по 23.08.2016 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку товару, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення виконання зобов'язання, яка нараховується до повної сплати суми боргу, та сплачує суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п. 8.4 Договору відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за цим договором покупець сплачує постачальнику 36% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 928,57 грн. та 36% річних у розмірі 1 953,65 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства заборгованості у розмірі 10 000,00 грн., пені у розмірі 1 928,57 грн. та 36% річних у розмірі 1 953,65 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Євротрейд» (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, літ. А; ідентифікаційний код 32107721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластікс-Україна» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, 82-А; ідентифікаційний код 24587464) заборгованість у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 928 (одна тисяча дев'ятсот двадцять вісім) грн. 57 коп., 36% річних у розмірі 1 953 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.2016 р.

Суддя В.П. Босий