Рішення

від 28.11.2016 по справі 920/998/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2016 Справа № 920/998/16

за позовом Дочірнього підприємства В«ТехбудтеплоВ» комунального підприємства В«ІніціативаВ» Кровненської сільської ради, с. Кіндратівка, Сумський район, Сумська область,

до відповідача ОСОБА_1 сільської ради Сумського району Сумської області, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область,

про стягнення 100 860 грн. 44 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - директор ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 (довіреність № 26 від 07.11.2016);

Від відповідача - голова сільради ОСОБА_4;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 100 860 грн. 44 коп., в тому числі 92 466 грн. 27 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до укладеного між сторонами договору № 2 від 03.02.2016 про надання послуг по забезпеченню тепловою енергією, 7211 грн. 88 коп. пені, 1182 грн. 29 коп. 3 % річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Позивач подав заяву № 28 від 22.11.2016 про уточнення позовної заяви.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 770/02-14 від 04.11.2016, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вартість наданих послуг з теплопостачання за січень - квітень 2016 року повністю сплачена відповідачем, що підтверджується відповідними доказами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 2 від 03.02.2016, позивач зобов'язується за завданням відповідача протягом визначеного у договорі строку надавати за плату послугу з забезпечення тепловою енергією об'єкту ОСОБА_1 ДНЗ «Чебурашка», а відповідач, в свою чергу, зобов'язується оплачувати надані послуги.

Інформація щодо об'єкту послуги визначена сторонами у п. 1.2. договору.

Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 1 січня 2016 року і діє до 31 грудня 2016 року (п. 7.1. договору).

За умовами п. 3.3., 3.4. договору, розрахунковий період оплати - один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 7 числа місяця наступного за розрахунковим. Одиницею обчислення кількості наданого тепла є гігакалорія (Гкал), кількість яких обчислюється за допомогою вузла обліку тепла. Ціна за гігакалорію тепла встановлюється згідно Протоколу згоди договірної ціни, що є додатком № 2 до договору. Відповідач вносить плату за послуги на розрахунковий рахунок позивача згідно акту наданих послуг.

Сторонами узгоджено вартість 1 Гкал тепла у протоколі згоди договірної ціни від 03.02.2016 в сумі 1081 грн. 73 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 92466 грн. 27 коп.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на те, що вартість наданих послуг з теплопостачання за період січень-квітень 2016 року повністю сплачена відповідачем, що підтверджується актом наданих послуг № 1 від 07.02.2016 та платіжним дорученням № 23 від 10.02.2016, актом наданих послуг № 2 від 24.02.2016 та платіжним дорученням № 52 від 25.02.2016, актом наданих послуг № 3 від 23.03.2016 та платіжним дорученням № 71 від 24.03.2016, актом наданих послуг № 7 від 05.05.2016 та платіжним дорученням № 104 від 13.05.2016. Разом з цим, невідповідність попередніх показань лічильника (745,63 мВт) останнім показанням лічильника (646,24 мВт) пояснюється тим, що у березні-квітні 2016 року опалення здійснювалося відповідачем частково власними зусиллями, про що позивачу було відомо.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що за даними акту наданих послуг № 1 від 07.02.2016 покази лічильника: попередні - 585,97, на момент складання акту 606,17, фактична кількість наданих Гкал - 17,37, вартість - 18 789 грн. 65 коп. (послуги оплачені відповідачем згідно з платіжним дорученням № 23 від 10.02.2016); за даними акту наданих послуг № 2 від 24.02.2016 покази лічильника: попередні - 606,17, на момент складання акту 626,2, фактична кількість наданих Гкал - 17,23; вартість 18 638 грн. 21 коп. (послуги оплачені відповідачем згідно з платіжним дорученням № 52 від 25.02.2016); за даними акту наданих послуг № 3 від 23.03.2016 покази лічильника: попередні - 626,2, на момент складання акту 646,24, фактична кількість наданих Гкал - 17,23; вартість 18 638 грн. 21 коп. (послуги оплачені відповідачем згідно з платіжним дорученням № 71 від 24.03.2016); за даними акту наданих послуг № 7 від 05.05.2016 покази лічильника: попередні - 745,63, на момент складання акту 759,2, фактична кількість наданих Гкал - 11,67; вартість 12 623 грн. 79 коп. (послуги оплачені відповідачем згідно з платіжним дорученням № 104 від 13.05.2016).

З вказаних актів судом встановлено невідповідність попередніх показників лічильника за актом № 7 від 05.05.2016 (745,63), показам лічильника за попередній період за актом № 3 від 23.03.2016 (на момент складання акту 646,24).

Разом з цим, за даними акту наданих послуг № 4 від 25.04.2016 покази лічильника: попередні - 646,24, на момент складання акту 686,97, фактична кількість наданих Гкал - 35,03; вартість 37893 грн. 00 коп.; за даними акту наданих послуг № 5 від 25.04.2016 покази лічильника: попередні - 686,97, на момент складання акту 727,74, фактична кількість наданих Гкал - 35,06; вартість 37925 грн. 45 коп.; за даними акту наданих послуг № 6 від 25.04.2016 покази лічильника: попередні - 727,74, на момент складання акту 745,63, фактична кількість наданих Гкал - 15,39; вартість 16647 грн. 82 коп.

Покази лічильника на момент складання акту № 6 від 25.04.2016, відповідають попереднім показам лічильника, що зафіксовані у акті № 7 від 05.05.2016.

Акти наданих послуг №№4, 5, 6 від 25.04.2016 підписані сторонами та скріпленими печатками.

При цьому, надані послуги по забезпеченню тепловою енергією згідно з актом № 7 від 05.05.2016, у якому зафіксовані попередні покази лічильника (745,63), оплачені відповідачем в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки посилання на невідповідність попередніх показів лічильника останнім показам лічильника у зв'язку зі здійсненням відповідачем у березні-квітні 2016 року опалення власними зусиллями не підтверджені будь-якими доказами, та спростовуються підписаними сторонами та скріпленими печатками актами наданих послуг №№4, 5, 6 від 25.04.2016; за умовами п. 3.1. договору, сума договору складає 118 823 грн. 00 коп., при цьому є динамічною , в залежності від кількості спожитого тепла.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що факт надання позивачем відповідачу послуг по забезпеченню тепловою енергією загальною вартістю 92 466 грн. 27 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме підписаними сторонами та скріпленими печатками актами наданих послуг №№4, 5, 6 від 25.04.2016. При цьому, за надані послуги відповідач не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 92466 грн. 27 коп. заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 6.5. договору визначено, що у разі прострочення оплати послуг, наданих позивачем, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,05% не сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 7211 грн. 88 коп. за період з 08.05.2016 по 10.10.2016, виходячи з суми заборгованості 92 466 грн. 27 коп. Пеня нарахована у розмірі 0,05% не сплаченої суми, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в загальній сумі 1182 грн. 29 коп. за період з 08.05.2016 по 10.10.2016, виходячи з суми заборгованості 92 466 грн. 27 коп.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних передбачене діючим законодавством України та умовами договору, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7211 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 1182 грн. 29 коп.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1512 грн. 91 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 сільської ради Сумського району Сумської області (провулок Сагайдачного, будинок 4, с. Велика Чернеччина, Сумський район, Сумська область, 42333, код ЄДРПОУ 04391115) на користь Дочірнього підприємства В«ТехбудтеплоВ» комунального підприємства В«ІніціативаВ» Кровненської сільської ради (вул. Центральна, 2, с. Кіндратівка, Сумський район, Сумська область, 42315, код ЄДРПОУ 39942950) 92 466 грн. 27 коп. заборгованості, 7211 грн. 88 коп. пені, 1182 грн. 29 коп. 3 % річних, 1512 грн. 91 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.11.2016.

Суддя Є.А. Жерьобкіна