Постанова

від 29.11.2016 по справі 805/4080/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 р.                                                   Справа № 805/4080/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді – Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс»

про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 162787,31грн.,

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 162787,31грн./а.с.4-6/.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» існує податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 162787,31грн. який утворився внаслідок несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання відповідно до податкових декларацій з плати за землю за 2014-2016 роки.

Просить суд стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» (ЄДРПОУ 33425993) відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 162787,31грн.(сто шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят сім гривень тридцять одна копійка) на користь державного бюджету/а.с.6/.

У судове засідання представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином/а.с.26/. Надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження/а.с.28-29/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав, письмових заперечень з доказами, що обґрунтовують його позицію або пояснень суду не надавав. Конверт з рекомендованим повідомленням про вручення повернувся на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання»/а.с.54/.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначенихст.128 Кодексу адміністративного судочинства Україниперешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства Україниу зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач – Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1ст.41 Податкового кодексу Україниконтролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 33425993. Знаходиться на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області в якості платника податків /а.с.7/.

Правовідносини,що виникли у даному спорі регулюються Податковим кодексом України.

Так, згідно п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктами 287.1, 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.288.2-288.4 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Зазначена заборгованість утворилась внаслідок недотримання платником податків вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідно до якого платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Так, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» з орендної плати у розмірі 162787,31грн. виник на підставі не сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання по податковим деклараціям з плати за землю: за 2014 рік №9002714381 від 28.01.2014 року, за 2015 рік №9001985003 від 21.01.2015 року та за 2016 рік №9002555361 від 20.01.2016 року /а.с.11-16/.

Згідно п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу Товариству з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» з було направлено податкову вимогу форми «Ю» №752-25 від 06.06.2014 року. Вказана вимога була отримана підприємством 06.06.2014 року /а.с.17/.

Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 162787,31грн. не сплачено /а.с.19-20/.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки та збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Податковий борг – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 14.1.137 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 162787,31грн., який є несплаченим станом на дату розгляду справи, у в'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, 257,263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 162787,31грн.– задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолей-Сервіс» (ЄДРПОУ 33425993) відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника податків заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у сумі 162787,31грн.(сто шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят сім гривень тридцять одна копійка) на користь державного бюджету.

Постанову ухвалено у порядку письмового провадження 29 листопада 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                             Троянова О.В.