Постанова

від 24.11.2016 по справі 810/3309/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м.Київ          810/3309/16

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2015» про стягнення податкового боргу.

          Суть спору: Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2015» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 194 758,00 грн.

          Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 194 758,00 грн., яку позивач просить стягнути у примусовому порядку.

           17.11.2016 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д (вх.№16508/16 від 17.11.2016) про здійснення розгляду справи без його участі.

          Відповідач про дату, час і місце судового засідання був проінформований належним чином, проте, рекомендована кореспонденція, яка була направлена на його адресу, вказану в матеріалах справи, була повернута до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

          Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.                    

          Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

          Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду та приймаючи до уваги заявлене представником позивача клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

          Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

          Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. №1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

          На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

          Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2015» зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

          Як вбачається з матеріалів справи, станом на 26.09.2016 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 194758,00 грн., який виник з наступних підстав.

Відповідачем було подано до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року від 18.12.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 194758,00 грн.

Відповідно до облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2015» за період з 30.08.2015 по 31.01.2016 заборгованість щодо сплати податку на додану вартість із вироблених товарів (робіт, послуг) становить 194758,00 грн.

Несплата відповідачем податкового боргу в сумі 194758,00 грн. стала підставою для звернення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з юридичної особи у примусовому порядку.                                                                                                    Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

          Згідно з приписами п.п.16.1.3 та 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

          Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

          Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 57 Податкового кодексу України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

          Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.          

          Згідно з п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

          Пунктом 203.2 ст.203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.                    

          Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

          Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Як вбачається з матеріалів справи, Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №54-23 від 15.01.2016, відповідно до якої сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2015» становить 194758,00 грн.

          Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

          У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім того, позивачем було винесено рішення про опис майна у податкову заставу №14 від 15.01.2015, відповідно до якого було віришено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні та оперативному управлінні) ТОВ «Фаворит-2015».

Вищевказане рішення було направлено ТОВ «Фаворит-2015» разом із вказаною податковою вимогою, які в подальшому були отримані останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення.

Відповідно до пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України).

          Як встановлено вище, станом на 26.09.2016 податкова заборгованість відповідача по сплаті податку на додану вартість за період з становить 194758,00 грн.

          При цьому, з інтегрованої картки платника податків вбачається, що з моменту винесення податкової вимоги форми «Ю» №54-23 від 15.01.2016 визначена в ній сума боргу відповідачем погашена не була.

          Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 194 758,00 грн., що підтверджується вищевказаними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

          Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

          Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

          Оскільки в порядку ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

          Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з рахунків в банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-2015» (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 39828834), в дохід Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 194758 (сто дев'яносто чотири тисячі сімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                    Суддя                                                                                 Дудін С.О.