Постанова

від 25.11.2016 по справі 810/3404/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2016 року м.Київ          810/3404/16

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністі «Ліагро» про стягнення податкового боргу.

          Суть спору:Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліагро» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 680 637,70 грн.

          Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 680 637,70 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

          Відповідач про дату, час і місце судового засідання був проінформований належним чином, проте рекомендована кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, зазначену в матеріалах справи, була повернута до суду з відміткою «через не запит».

          Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вказане клопотання позивача було задоволено судом, про що було постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання.

          У зв'язку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.                                                                                                              

          Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

          Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

          Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

          На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

          Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліагро» зареєстровано як юридична особа та як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів і перебуває на податковому обліку в Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

          Як вбачається з матеріалів справи, станом на 27.09.2016 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 680 637,70 грн., який виник з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 07.05.2015 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління у м.Києві було проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліагро» з податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт №1734/26-55-15-06 від 07.05.2015.

          Як вбачається з вищевказаного акта, ТОВ «Ліагро» було порушено вимоги п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, у зв'язку з порушенням термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

          На підставі зазначеного акта контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

          - №0017511506 від 07.05.2015,яким позивачу нарахований штраф у розмірі 408536,30 грн.;

          - №0017521506 від 07.05.2015,яким позивачу нарахований штраф у розмірі 263941,40 грн.

08.06.2015 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у Київській області було проведено перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліагро» у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №284/1501 від 08.06.2015.

З вказаного акта вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліагро» було порушено наступні вимоги податкового кодексу України:

- п.п.49.1.18 п.49.1 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем звітності з податку на додану вартість;

- п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.8 ст.200 Податкового кодексу України та п.4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, у зв'язку зі здійсненням методологічної помилки, яка вплинула на розрахунок з бюджетом.

На підставі зазначеного акта контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003171501 від 08.06.2015, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкцій у сумі 4080,00 грн.

08.10.2015 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві було проведено перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліагро» у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатам якої складено акт №1279/1501 від 08.10.2015.

З вказаного акта вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліагро» було порушено наступні вимоги податкового кодексу України:

- п.п.49.1.18 п.49.1 ст.49 та п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем звітності з податку на додану вартість;

- п.198.6 ст.198, п.200.1, 200.8 ст.200 Податкового кодексу України та п.4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, у зв'язку зі здійсненням методологічної помилки, яка вплинула на розрахунок з бюджетом.

На підставі зазначеного акта контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0013691501 від 08.10.2015, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкцій у сумі 4080,00 грн.

Відповідно до облікової картки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліагро» за період з 28.05.2015 по 27.10.2015 заборгованість щодо сплати податку на додану вартість із вироблених товарів (робіт,послуг) становить 680 637,70 грн.

Несплата відповідачем податкового боргу в сумі 680 637,70 грн. стала підставою для звернення Вишгородської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з юридичної особи у примусовому порядку.

          Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

          Згідно з приписами п.п.16.1.3 та 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

          Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

          Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 57 Податкового кодексу України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

          Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

          Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.                                        Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

          Згідно з п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

          Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.                                                                                                                         У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

          Як зазначено вище, податковим органом було надіслано на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення за №0017521506 від 07.05.2015, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 263941,40 грн., №0017511506 від 07.05.2015, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 408536,30 грн., №0003171501 від 08.06.2015, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4080,00 грн. та №0013691501 від 08.10.2015, яким відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4080,00 грн., які не оскаржувались відповідачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку.

          У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що нарахована на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податкова заборгованість з ПДВ, є узгодженою.

Згідно з п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Як вбачається з матеріалів справи, Вишгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №534-23 від 19.02.2016, відповідно до якої сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліагро» становить 680637,70 грн.

          Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

          У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім того, позивачем було винесено рішення про опис майна у податкову заставу №167 від 19.02.2016, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні та оперативному управлінні) ТОВ «Ліагро». Вищевказане рішення було направлено відповідачу разом із вказаної податковою вимогою, які в подальшому були отримані останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення.

Відповідно до пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України).

          Як встановлено вище, станом на 27.09.2016 податкова заборгованість відповідача по сплаті податку на додану вартість за період з становить 680 637,70 грн.

          При цьому,з інтегрованої картки платника податків вбачається, що з моменту винесення податкової вимоги №534-23 від 19.02.2016 визначена в ній сума боргу відповідачем погашена не була.

          Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 680637,70 грн., що підтверджується вищевказаними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

          Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

          Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

          Оскільки в порядку ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

          Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з рахунків в банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліагро» (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 6-Г, офіс 188, ідентифікаційний код 38067920), в дохід Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 608 637 (шістсот вісім тисяч шістсот тридцять сім) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                    Суддя                                                                                 Дудін С.О.