Постанова

від 30.11.2016 по справі п/811/1458/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року Справа № П/811/1458/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (відповідач), третя особа на стороні позивача селянське (фермерське) господарство "Радуга", про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд:

- визнати протиправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель СФГ "Радуга" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Маловільшанської сільради Вільшанського району Кіровоградської області, викладену в листі від 29.06.2016 р. за №Д-9460/0-6008/6-16;

- зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель СФГ "Радуга" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Маловільшанської сільради Вільшанського району Кіровоградської області (орієнтовний розмір - 5,70 умовних кадастрових гектарів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є членом СФГ "Радуга" та 31.05.2016 р. звернулася до відповідача із заявою про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель СФГ "Радуга" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Маловільшанської сільради Вільшанського району Кіровоградської області, однак листом від 29.06.2016 р. №Д-9460/0-6008/0/6-16 їй було повідомлено про відсутність підстав для надання дозволу на розробку проекту землеустрою через відсутність інформації щодо використання права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю). Водночас, позивач наголошує на тому, що відсутність факту реалізації нею права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення товарного с/г виробництва підтверджено документами, які було додано до заяви, а необхідність надання позиції органу місцевого самоврядування як підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не передбачена жодним нормативно-правовим актом.

Представником відповідача подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки позивач не дотрималася усіх вимог законодавства для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому не набула права "правомірного очікування", яке б підлягало судовому захисту. Крім того, представник наголошував на тому, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити дії передбачають втручання в діяльність суб'єкта владних повноважень, а тому задоволенню не підлягають (а.с.72-77).

Представником третьої особи подано до суду пояснення, згідно якого господарство не заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.41-50).

Сторони у судове засідання не з'явилися, проте про дату, час і місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином (а.с.68-70). У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі (а.с.61-62).

Відтак, справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що позивач є членом СФГ "Радуга" (а.с.7, 20-25).

31.05.2016 року позивачем подано до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області (№Д-9460/0/5-16 від 01.06.2016) заяву про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного селянського господарства із земель СФГ "Радуга" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Маловільшанської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (а.с.8).

До заяви додано: копію паспорта та ідентифікаційного номера (а.с.7), викопіювання з кадастрової карти (плану) місця розташування земельної ділянки №НВ-3502730012016 від 10.05.2016 р. (а.с.9-11), довідку з відділу Держгеокадастру у Вільшанському районі №РВ-35001326042016 від 16.05.2016 р. про відсутність раніше набутого права на земельну ділянку (а.с.12), схему погодженого розподілу бажаного місця розташування земельних ділянок між членами СФГ "Радуга" (а.с.13), копію державного акта на право постійного користування землею площею 50 га (а.с.14), копію ОСОБА_2 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 3524382600:02:000:9051 площею 42,4189 га (а.с.15-17), копію довідки з відділу Держгеокадастру у Вільшанському районі №Н-23/0-23/6-16 від 19.04.2016 р. про середній розмір та вартість земельної частки (паю) по колишньому КСП імені Ватутіна (а.с.18), згоду СФГ "Радуга" щодо передачі членам господарства у власність земельних ділянок із земель СФГ "Радуга" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Маловільшанської сільської ради Вільшанського району (а.с.19), копію статуту СФГ "Радуга"(а.с.20-24), копію свідоцтва про державну реєстрацію СФГ "Радуга" (а.с.25).

Листом від 29.06.2016 р. №Д-9460/0-6008/0/6-16 відповідач повідомило про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача у зв'язку з відсутністю інформації щодо використання права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю). Також у листі на виконання ст.12 Земельного кодексу України та доручення віце-прем'єр-міністра України ОСОБА_2, рішень колегії Держземагентства України спрямованих на забезпечення прозорості земельних відносин та розширення повноважень місцевих рад, запропоновано прикласти інформацію стосовно позиції органу місцевого самоврядування у питанні розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: відведення земельної ділянки у власність (а.с.26).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст.13 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 р. №973-ІV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Водночас частина 3 статті 13 зазначеного Закону визначає, що дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Аналогічні норми визначені у ст.ст.31, 32 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Так, на підставі п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України-Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно п.7 зазначеного Положення, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №20 від 03.03.2015р., Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Отже суб'єктом уповноваженим на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на яке покладено обов'язок у місячний строк розглянути заяву позивача та усі додані до неї матеріали і за наслідками такого розгляду прийняти відповідне рішення.

Вирішуючи питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач, як суб'єкт владних повноважень повинен неухильно дотримуватися принципу належного урядування.

У п.70 рішення Європейського суду з прав людини "Рисовський проти України" від 20.10.2011 р. Суд підкреслив особливу важливість принципу В«належного урядуванняВ» , який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Складовими принципу належного урядування є ефективність та результативність сутність яких полягає у тому, щоб усі процедури спрямовувалися на досягнення результату, який задовольняє потреби суспільства.

Зважаючи на принцип належного урядування, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний вказати усі підстави, які обумовили прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Так, у ч.7 ст.118 Земельного кодексу України наведено вичерпний перелік підстав з огляду на які приймається рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Як встановлено судом, у листі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.06.2016 р. №Д-9460/0-6008/0/6-16 не наведено жодної з підстав для відмови визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Натомість, єдиною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стала відсутність інформації щодо використання позивачем права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю).

Водночас, судом встановлено, що позивачем до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою також було додано лист Відділу Держгеокадастру у Вільшанському районі від 16.05.2016 р. №РВ-3500132642016 у якому зазначено, що відомості про земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вільшанського р. за ОСОБА_1 в Національній кадастровій системі відсутні (а.с.12).

Також, позивачем подано письмову інформацію за підписом державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Вільшанському районі у якій зазначено, що особою не реалізовано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10-11).

Відтак, документи подані позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області містять інформацію, яка засвідчує, що ОСОБА_1 не використано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю). Окрім того, суд наголошує на тому, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області як територіальний орган Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру наділене можливістю самостійно з'ясувати питання щодо використання особою права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю).

Крім того, у листі від 29.06.2016 р. №Д-9460/0-6008/0/6-16 відповідач також рекомендує позивачу прикласти інформацію стосовно позиції органу місцевого самоврядування у питанні розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: відведення земельної ділянки у власність, однак подання відповідного погодження не передбачено Земельним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

За таких умов дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладені у листі від 29.06.2016 р. №Д-9460/0-6008/0/6-16 є необґрунтованими та безпідставними, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

У поданих запереченнях представника відповідача зазначив те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є дискреційними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, а тому ніхто не праві втручатися у діяльність суб'єкта владних повноважень.

В абз.10 п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 ОСОБА_3 Суд України вказав на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки відповідачем за наслідками реалізації своїх дискреційних повноважень було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, при цьому наявність підстав для такої відмови перевірена судом та встановлено протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, то належним способом відновлення порушеного права ОСОБА_1 є саме зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Відповідно ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту п.4 ч.1 ст.163 КАС України встановлено, що постанова суду складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням, у тому числі встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Відтак, зважаючи на те, що постанова суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк подання звіту про виконання постанови - один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача всі здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1102,40 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с.1-а).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель селянського (фермерського) господарства "Радуга" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Маловільшанської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, викладеної у листі №Д-9460/0-6008/0/6-16 від 29 червня 2016 року.

3.Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель селянського (фермерського) господарства "Радуга" у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Маловільшанської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (орієнтовний розмір - 5,7 умовних кадастрових гектарів).

4.Присудити ОСОБА_1 (ід. номер - НОМЕР_1) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області судовий збір в сумі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп..

5.Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати суду звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № П/811/1458/16.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4