Постанова

від 23.11.2016 по справі 813/1128/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 876/6946/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П.,.ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року у справі за позовом Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень-компанія» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними і скасування наказу та припису,

встановив:

Спільне українсько-американське підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю «Кисень-компанія» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними і скасування наказу від 23.12.2015 № 434 «Про проведення планової перевірки надрокористувачів у І кварталі 2016 року» в частині проведення планової перевірки Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень-компанія» та припису від 04.03.2016 року № 138-16/02 про усунення порушень законодавства у сфері видобування корисних копалин.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 року позов задоволений: визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 23.12.2015 року №434 "Про проведення планових перевірок надрокористувачів у І кварталі 2016 року" в частині проведення планової перевірки Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень-компанія"; визнано протиправним та скасовано припис №138-16/02 від 04.03.2016 року про усунення порушень законодавства у сфері видобування корисних копалин.

Державна служба геології та надр України оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що мораторій на проведення перевірок не поширюється на Державну службу геології та надр України. Вказує також на те, що оскаржуваний припис винесений у межах повноважень відповідача та є обґрунтованим, що не досліджувалося судом першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача заперечила апеляційну скаргу з підстав її необґрунтованості.

Представник відповідача - Державної служби геології та надр України в судове засідання не з'явився про дату, місце і час судового розгляду був належним чином повідомлений. Суд ухвалив провести розгляд за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною службою геології і надр України 23.12.2015 року виданий наказ №434 «Про проведення перевірок користувачів надр у І кварталі 2016 року», згідно якого Спільне українсько-американське підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю «Кисень-компанія» увійшло у перелік надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у І кварталі 2016 року.

Державна служба геології та надр України 28.01.2016 року за №1120/12/14-16 направила на адресу Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень-компанія" повідомлення про проведення планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування у період з 29 лютого по 11 березня 2016 року, яке позивач отримав 05.02.2016 року.

Департаментом державного геологічного контролю Держгеонадр України у період з 29 лютого по 04 березня проведено планову перевірку Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень-компанія" з питань дотримання надрокористувачем встановленого порядку, норм і правил проведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням та використанням надр, про що складений акт перевірки №02-01/06/2016-11/п-31.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідачем не було дотримано порядку здійснення державного нагляду, а саме, під час складання плану проведення перевірок та винесення наказу не було враховано, що діяв мораторій на проведення перевірок, а тому дії відповідача щодо винесення наказу про проведення перевірки та саме проведення перевірки є протиправними, а припис підлягає скасуванню.

З такими висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391/2011, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно пунктів 5, 6, 8 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294, державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів.

Планові перевірки надрокористувачів проводяться відповідно до квартального плану проведення перевірок, який затверджується Держгеонадрами до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Інформування надрокористувача про планову перевірку здійснюється не пізніше ніж за 10 днів до дати її проведення шляхом надсилання в установленому порядку повідомлення за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Апеляційний суд вважає, що відповідачем винесений оскаржуваний наказ про включення позивача у план перевірок із дотриманням наведених вище норм законодавства, в межах наданих повноважень, у визначені строки.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76 VIII (далі - Закон № 76 VIII) передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином, законодавчим органом на період з січня по червень 2015 року встановлено певні обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання всіма контролюючими органами. Однак, такі обмеження згідно з Законом № 76 VIII не поширюються на перевірки, які проводяться у вказаний період Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України.

Одночасно, Верховною Радою України 28.12.2014 прийнятий Закон №71 VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71 VIII), відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, апеляційний суд вважає, що норми Закону № 76 VIII, зокрема, щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів, тоді як норми Закону № 71 VIII, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Така оцінка вищевказаних положень нормативних актів робить логічною та послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийнято різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, обмеження повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.

Крім того, із приписів Закону від 28 грудня 2014 року N 71-VIII убачається, що він направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як і Податковий кодекс України, відповідно до пункту 1.1 статті 1 якого визначено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, при цьому наведеною нормою чітко визначено, що цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у пункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Водночас, згідно з пунктом 41.4 статті 41 цього Кодексу інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі, на запит правоохоронних органів.

Апеляційний судом встановлено, що відповідач не є органом, сфера повноважень якого поширюється на справляння податків і зборів, а тому норми Закону від 28 грудня 2014 року N 71-VIII правомірно не застосовано ним при винесенні оскаржуваного наказу щодо призначення планової перевірки Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень-компанія».

Є помилковими висновки суду першої інстанції щодо врахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою встановлено, що надання дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців державними інспекціями та іншими контролюючими органами за переліком згідно з додатком здійснюється шляхом прийняття відповідного розпорядження.

Зокрема, вказаний нормативно-правовий акт прийнятий у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, однак, враховуючи те, що Закон про Державний бюджет України діє з 1 січня по 31 грудня календарного року, то станом на 01 січня 2015 року постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 вичерпала свою дію.

Крім того, на переконання апеляційного суду, не підлягають застуванню у даному випадку і приписи пункту 1 Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 "Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності", згідно з яким органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі - контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

За змістом наведеного положення до контролюючих органів відносяться органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 3 Господарського процесуального кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Водночас, сфера дії контролю Держгеонадр України не розповсюджується на фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємницької діяльності.

Тобто, в даному випадку перевірка Державною службою геології та надр України з питань дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування не є перевіркою у сфері господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність правових підстав для включення позивача відповідачем до плану проведення перевірок надрокористувачів, у зв'язку з чим безпідставно визнав оскаржуваний наказ відповідача № 434 від 23.12.2015 року, в частині проведення планової перевірки Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень-компанія» протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо оскаржуваного припису, винесеного за результатами перевірки, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 Порядку здійснення державного геологічного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 року № 1294 (далі -Порядок) за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами. Посадова особа органу державного геологічного контролю зазначає в акті стан виконання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та використання надр, а в разі невиконання зазначених вимог - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідне положення акта законодавства.

У разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п'яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадра. (п.16 Порядку)

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, з 29 лютого по 04 березня ОСОБА_3 проведена планова перевірка Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Кисень-компанія" з питань дотримання надрокористувачем встановленого порядку, норм і правил проведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням та використанням надр, про що складений акт перевірки №02-01/06/2016-11/п-31. Актом, встановлені порушення позивачем вимог закону, зокрема, відсутність документів, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, (порушення ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України, ст. 18 Кодексу України про надра); на ділянці надр, наданій у користування, не проводяться роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами, (порушення ст. ст. 14,24,56 Кодексу України про надра, Постанови Кабінету Міністрів України №615); не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами, а саме, видобування пісків в якості сировини для виробництва ніздрюватих бетонів, гідротехнічних споруд провідної та внутрішньої зон, (порушення ст.ст. 14,24 Земельного кодексу України); не виконується 3-тя особлива умова спеціального дозволу на користування надрами від 22.10.2008 №4737, а саме, протягом трьох років з моменту отримання спеціального дозволу на промислову розробку не опрацьовано та подано на державну експертизу до ДЗК України матеріали геолого-економічної оцінки записів будівельних пісків Кобилецького родовища, (порушення ст. 24 Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №615); не виконується програма робіт (додаток 2 до спеціального дозволу на користування надрами від 22.10.2008 року №4737) (порушення ст. 24 Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №615); не проведено повторну державну експертизу та оцінку запасів родовищ корисних копалин , (порушення ст. 25 Постанови Кабінету Міністрів України №865); не виконано рішення ДЗК України, а саме, протягом 3 років з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами не опрацьовано та подано на державну експертизу до ДЗК України матеріали геолого-економічної оцінки запасів будівельного піску Кобилецького родовища, (порушення ст. 45 Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №615); СП ТзОВ «Кисень Компанія» протягом двох років з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами, (порушення ст. 26 Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №615); не виконується угода про умови користування надрами від 22.10.2008 року №4737.

На підставі вказаного акта посадовою особою Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України ОСОБА_4 винесений припис від 04.03.2016 №138-16/02 на усунення виявлених порушень.

Як встановлено апеляційним судом та визнається представником відповідача, із зазначеними в оскаржуваному приписі порушеннями Спільне українсько-американське підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю «Кисень-компанія» погоджується, однак, як на підставу необґрунтованості та неправомірності цього припису вказує на те, що Держгеонадра України при винесенні припису не з'ясувало причин порушень законодавства про надра, зокрема, того, що позивач не розпочав користування надрами з моменту отримання дозволу, так як земельна ділянка, на котру отримано спеціальний дозвіл, відноситься до земель природоохоронного значення і перебуває у постійному користуванні ДП «Золочівське лісове господарство», що унеможливлює користування вказаною земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. Позивач зазначає, що намагався порушувати питання про зміну цільового призначення земельної ділянки перед різними органами.

Апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки приписом встановлюється факт порушення у сфері користування надрами і особа несе відповідальність за невиконання припису, незалежно від причин такого невиконання.

Крім того, апеляційний суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачено жодного іншого способу реагування органом державного нагляду на виявлені порушення законодавства про надра окрім, як винесення припису.

Висновок суду першої інстанції щодо протиправності складення самого припису у зв'язку із відсутністю у відповідача законних підстав для проведення планової перевірки, є необґрунтованим. Винесення відповідачем припису відбулося із дотриманням вимог закону та для усунення встановлених у акті перевірки порушень.

Крім того, апеляційний суд вважає безпідставними висновки суду першої інстанції стосовно дня (дати) підписання акту перевірки, як на підставу скасування наказу та необґрунтованості припису, оскільки вказана обставина не спростовує виявлених порушень у ході проведення перевірки, а лише обмежує строк для адміністративного оскарження припису.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Апеляційний суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваного припису Західний міжрегіональний відділ Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України діяв законно, обґрунтовано, неупереджено, розсудливо, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Встановлені апеляційним судом обставини вказують на те, що підстав для скасування наказу від 23.12.2015 року № 434 «Про проведення планових перевірок надрокористувачів у І кварталі 2016 року» в частині призначення перевірки позивача та припису від 04.03.2016 року № 138-16/02 немає.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням того, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з недоведенням позивачем своїх вимог.

Керуючись ст.ст.160, 195,196,198,202,205,207, 212, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року у справі № 813/1128/16 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову Спільного українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень-компанія» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними і скасування наказу та припису - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 28.11.2016 року