Рішення

від 29.11.2016 по справі 500/3867/16-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/3867/16-ц

Провадження № 2/500/2377/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Смокіної Г.І,

при секретарі - Яковенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3,99 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилися після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Веліксар Т.І. відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, а саме: житловий будинок АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,1500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,1387 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з тим, що померла ОСОБА_5 склала заповіт на вищевказаний житловий будинок на ОСОБА_2, а земельні ділянки при будинку не охоплені заповітом і спадкуються за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Щодо земельної ділянки площею 3,99 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 21.12.2005 року, зареєстрований за №01.05.521.00873), яка розташована на АДРЕСА_1, то 1/2 частка заповідана спадкоємцю ОСОБА_1, але вона бажає отримати цілу частку. 03.10.2016 року позивач вимоги уточнила та просить визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,99 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилися після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, уточнені позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причина неявки не відома.

Вислухавши представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 21.12.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01.05.521.00873, належить земельна ділянка площею 3,99 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11.06.2014 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,99 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно витягу із спадкового реєстру (заповіти/спадкові реєстри) №43748738 від 29.04.2016 року спадкодавець ОСОБА_5 залишила заповіт за №1239, посвідчений Суворівською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області від 03.11.2008 року, відповідно до якого житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 вона заповіла ОСОБА_2, 1/2 частину земельної ділянки площею 3,99 га, яка розташована на території Суворівської селищної ради, заповіла доньці ОСОБА_1, 1/2 частину - онукам ОСОБА_7, ОСОБА_4 в рівних частках кожному.

Той факт, що ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_5 підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 17.08.2004 року, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 28.02.2014 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 05.04.2000 року.

Згідно довідці виконавчого комітету Суворівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 15.06.2015 року на день смерті спадкодавця ОСОБА_5 разом з нею проживала та була зареєстрована донька ОСОБА_1, отже остання вважається такою, що прийняла спадщину.

Проте при зверненні позивача до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом приватним нотаріусом Веліксар Т.І. повідомлено, що не має можливості видати свідоцтво про право власності на спадщину на майно, що залишилося після померлої ОСОБА_5, а саме: житловий будинок АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,1500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,1387 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з тим, що померла ОСОБА_5 склала заповіт на вищевказаний житловий будинок на ОСОБА_2, а земельні ділянки при будинку не охоплені заповітом і спадкуються за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Виходячи з того, що будинок буде належати одному із спадкоємців, а земельні ділянки будуть успадковані частками, то частка у будинку не буде відповідати частці в земельній ділянці, що суперечить нормам чинного законодавства України. Щодо земельної ділянки площею 3,99 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 21.12.2005 року, зареєстрований за №01.05.521.00873), яка розташована на АДРЕСА_1, то вона заповідана спадкоємцю ОСОБА_1 1/2 частка, але вона бажає отримати цілу частку.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст.1223, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,99 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Г.І.Смокіна