Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/908/16-к
провадження № 1-кс/624/55/16
У Х В А Л А
Іменем України
смт. Кегичівка 02 грудня 2016 року
Слідчий суддя Кегичівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого Кегичівського ВП Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12016220720000403 від 27 листопада 2016 року, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчим Кегичівського ВП Красноградського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 подано клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні №12016220720000403 від 27 листопада 2016 року.
Після уточнення клопотання, слідчий просить накласти арешт на зернозбиральний комбайн CASE ІН 2388Е д/н НОМЕР_1 , вантажний автомобіль MAN (загальний вантажний самоскид), д/н НОМЕР_2 , бортовий причеп KRONE (приєднаний до авто MAN), д/н НОМЕР_3 , власником яких є СФГ « ОСОБА_5 ».
Згідно з викладеними в клопотанні обставинами, 26 листопада 2016 року о 14 год. до Кегичівського ВП надійшло повідомлення від агронома СФГ «Труд-2012», про збирання невідомими особами врожаю кукурудзи на полі, що перебуває в оренді СФГ «Труд-2012» поблизу с. Медведівка Кегичівського району. В ході виїзду на місце події було встановлено, що на полі невідомі особи здійснюють збір врожаю кукурудзи за допомогою вище зазначеної техніки, яку слідчий просить арештувати. Як пояснив один із цих осіб, директор ТОВ «Альфа ГШ» ОСОБА_6 , він не оспорює, що земельні ділянки поля перебувають в оренді ФГ «Труд-2012», але зазначає, що у нього наявні відповідні документи, що надають йому право на збір врожаю кукурудзи з цього поля, проте належно завірених їх копій, не надав. За добровільною згодою усіх сторін зазначена техніка була доставлена на територію ФГ «Труд-2012», де було проведено зважування зерна кукурудзи, яке встигли зібрати представники ТОВ «Альфа ГШ». Техніка за допомогою якої здійснювався збір кукурудзи була орендована у СФГ «Наталія», проте договір про це складено не було. На думку слідчого є підстави вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та може зберегти на собі його сліди, з цим майном необхідно провести певні слідчі дії.
До клопотання додані витяг з кримінального провадження, копії рапортів, копії протоколів огляду місця події, копії розписок, копії пояснень, фотокопії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, копії протоколів допитів свідків, потерпілого та інші документи.
Під час розгляду клопотання, після з`ясування всіх обставин справи, слідчий поклався на розсуд суду. Зазначив, що по даному факту склад злочину під питанням, але вбачаються його ознаки, про підозру нікому не повідомлено, підтвердження відомостей про заподіяння майнової шкоди відсутні.
Представник власника майна просив відмовити у задоволенні клопотання, вказав, що дійсно договору про надання послуг укладено не було, ніякого відношення до врожаю не має, не знав і не розумів незаконність своїх дій.
Прокурор, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали клопотання, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3)розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушення та цивільний позов;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Тимчасово вилученим може бути майно, на підставі ч.2 ст.167 КПК України, у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використанні як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (або використовувалися) для схиляння особи до кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, в тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та /або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Так, відповідно до вимог ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту. Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення такого майна.
Вирішуючи питання про арешт, слідчий суддя, відповідно до ст.173 КПК України, повинен врахувати наслідки арешту майна для інших осіб.
З матеріалів клопотання про арешт майна вбачається, що про підозру у вказаному кримінальному провадженні нікому не повідомлено. Згідно наданими копіями протоколів допиту свідків та потерпілого, мова йде про існування договору купівлі ТОВ «Альфа ГШ» у ФГ «Труд-2012» зазначених вище посівів, сам договір до клопотання не наданий, досліджена його копія в судовому засіданні (надана слідчим) є неякісною, встановити її зміст не можливо. Разом з тим не надано і документів що підтверджують право власності ФГ «Труд-2012» на спірні посіви. Надані для огляду слідчим копії договорів оренди земельних ділянок, не містять відомостей про їх державну реєстрацію.
Зазначені слідчим підстави та мета арешту майна, а саме те, що на його думку є підстави вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та може зберегти на собі його сліди, з цим майном необхідно провести певні слідчі дії, не можуть бути прийняті, як належні підстави та мета, оскільки є неконкретними та на даному етапі необґрунтованими.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
В той же час, слідчим не доведена правова підстава для арешту майна, зокрема не доведено те, що вилучене майно під час проведеного огляду місця події, на яке просить накласти арешт, будь-яким чином відноситься до вказаного кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, а також не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, як арешт зазначеного майна.
Отже, судом встановлено, що відсутні правові підстави для арешту майна, передбачені ч.2 ст.173 КПК України, не зазначена його мета, по справі відсутні особи, яким повідомлено про підозру та не доведено, що незастосування заходу забезпечення у вигляді арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Про заподіяння майнової шкоди, також не заявлено.
Відповідно до ч.3 ст. 171 КПК України у клопотанні про арешт майна слідчий, прокурор повинні зазначити: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Враховуючи вище викладені обставини клопотання про арешт майна визнано таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.171-174 КПК України, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання про арешт майна - відмовити
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти діб з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Кегичівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2016 |
Оприлюднено | 15.03.2023 |
Номер документу | 63114323 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Кегичівський районний суд Харківської області
Куст Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні