Рішення

від 28.11.2016 по справі 913/1168/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 листопада 2016 року                                                   Справа № 913/1168/16

                                                                                Провадження №16/913/1168/16

За позовом Державного підприємства «Укршахтгідрозахист», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудничні машини», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 452162,83 грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

Секретар судового засідання – Богуславська Є.В.,

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Державне підприємство «Укршахтгідрозахист», позивач у справі, звернулось до господарського суду Луганської області з позовом від 19.10.2016 № 8-387 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудничні машини», відповідач у справі, про стягнення передплати в сумі 429600 грн. та 3% річних в сумі 22562,83 грн. за невиконання відповідачем умов договору поставки від 02.04.14 №159/14 на закупівлю устаткування за державні кошти.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: копія позову, ухвали суду по справі надіслані за належною адресою, вказаною в держреєстрі юридичних осіб.

Ухвалою від 10.11.16 явка відповідача у судове засідання не визнана судом обов'язковою.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір поставки від 02.04.14 №159/14 на закупівлю устаткування за державні кошти (з додатками, а.с.12), на підставі якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити покупцю (позивачу) товар – кліть шахтну двоповерхову – у кількості, по якості, за ціною та в строки, вказані у договорі та в додатках до договору, що є невід'ємною частиною договору (розділ 1 договору), а покупець зобов'язався оплатити товару на умовах 50% передоплати на підставі пред'явлених відповідачем рахунків-фактур (розділ 4 договору).

Обов'язок відповідача поставити товар позивачеві, встановлено договором і визначено, що постачальник (відповідач) зобов'язаний поставити покупцю (позивачу) в строк до 31.12.14 (пункти 1.1, 2.1, 5.1, 6.3.1).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає інституту правових норм «Поставка» Господарського кодексу України (ст.265-267).

Предметом позову є стягнення грошових коштів (передоплати) покупцем на підставі невиконання зобов'язань по поставці товару продавцем за договором поставки від 02.04.14 №159/14 на закупівлю устаткування за державні кошти.

На виконання умов вказаного договору і пред'явленого відповідачем рахунку для оплати від 26.06.14 №27 (а.с.13) позивач здійснив 50% від вартості обладнання передоплату за продукцію на суму 429600 грн. у відповідності до умов пункту 4.1 договору.

Факт здійснення передоплати на вказану суму підтверджено платіжним дорученням від 26.09.14 №1489 на суму 429600 грн., але відповідач не здійснив поставку товару.

Претензією від 18.10.16 №7-385 (а.с.16) позивач звернувся до відповідача з проханням негайно поставити товар або повернути отриману передоплату у повному обсязі. Докази відправлення претензії на а.с.17.

Отриману передоплату відповідач не повернув і обладнання не поставив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача отриману ним передоплату.

Крім того, при зверненні з даним позовом до суду позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 22562,83 грн. за період з 01 січня 2015 року по 01 жовтня 2016 року за невиконання відповідачем умов договору поставки від 02.04.14 №159/14 на закупівлю устаткування за державні кошти.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Позов в частині стягнення з відповідача передоплати у розмірі 429600грн., – який підтверджений належними доказами в порядку ст.ст.33,34 ГПК України слід задовольнити з огляду на умови договору поставки від 02.04.14 №159/14 на закупівлю устаткування за державні кошти і приписи закону.

Статті 265-267 ГК України, 655-693 ЦК України і ч.1 ст.530 ЦК України та договір зобов'язують відповідача виконати обов'язок по поставці товару у встановлений договором строк. Відповідач порушив своє зобов'язання і обов'язок по поставці товару не виконав.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст. 693 ЦК України, яка повинна бути застосована до правовідносин сторін за справою, встановлено право позивача вимагати повернення попередньої оплати, якщо продавець (постачальник-відповідач) не виконав свій обов'язок в натурі у встановлений договором строк.

Претензією від 18.10.16 №7-385 позивач вимагав у відповідача виконати обов'язок в натурі та поставити товар або повернути передоплату. Відповідач не виконав вимогу позивача, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вимоги закону (ст.ст.655, 693 ЦК України).

Факт отримання відповідачем передоплати підтвердив позивач у встановленому законом порядку (ст..ст.33,34 ГПК України) – до матеріалів справи долучено завірену копію платіжного доручення від 26.09.14 №1489 на суму 429600 грн. з призначенням платежу на користь відповідача, який відповідає спірним правовідносинам.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 429600 грн. слід визнати обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У позові в частині стягнення 3% річних слід відмовити, оскільки обов'язок боржника (відповідача) сплатити відсотки та інфляційні втрати настає за невиконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України), а в даному спорі відповідач (постачальник за договором) зобов'язаний був поставити товар (обладнання). В претензії від 18.10.16 №7-385 позивач не вимагав у відповідача тільки сплатити отримані ним як передоплату грошові кошти, а і виконати обов'язок в натурі - поставити товар. Слід також зазначити про те, що і претензія відповідачу, і позовна заява до суду направлені 19.10.16.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.265-267 ГК України, ст.526,ч.1 ст.530, ст.ст. 610,655,693 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудничні машини», м.Лисичанськ Луганської області, вул. Довженка, 5, ід. код 36833501 на користь Державного підприємства «Укршахтгідрозахист», м. Київ, провулок Приладний, 2 «а», ід. код 32442405 передоплату в сумі 429600 грн., витрати по судовому збору в сумі 6444 грн. Видати наказ.

3.В решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

          Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

          Рішення підписане 02.12.16

          Суддя                                                                      Р. Шеліхіна