Рішення

від 30.11.2016 по справі 914/2934/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2016р. Справа№ 914/2934/16

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»

(м. Львів)

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Найкращий дім»

(м. Львів)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 36716,19 грн., 3 % річних у розмірі 1930,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 8716,24 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 01-5693 від 06.10.2016 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Найкращий дім» про стягнення суми основного боргу в розмірі 36716,19 грн., 3 % річних у розмірі 1930,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 8716,24 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2016 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 24.11.2016 року. Ухвалою суду від 24.11.2016 року розгляд справи відкладено до 30.11.2016 року, в зв'язку з клопотанням відповідача та відсутністю його представника.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.11.2016 року, про відкладення від 24.11.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

24.11.2016 року за вх. № 47212/16 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

30.11.2016 року за вх. № 48005/16 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.11.2016 року, про відкладення від 24.11.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 1218 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 25.11.2016 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

23.11.2016 року за вх. № 47082/16 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

30.11.2016 року за вх. № 48004/16 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого визнає право позивача на звернення з позовом, а також заборгованість по основному боргу в розмірі 36716,19 грн., 3 % річних у розмірі 1930,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 8716,24 грн.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 30.11.2016 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 09 квітня 2009 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (надалі - позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Найкращий дім» (надалі - відповідач) було укладено Договір № 100303 про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та споживачем послуг (надалі - Договір).

Позивач зазначає, що нарахування оплати послуг водопостачання та водовідведення відповідачу проводяться за адресою: м. Львів, вул. Олеся, 25 Д.

Відповідно до п. 6.3 Договору, відповідач до 20 числа наступного за звітним місяця, проводить розрахунок з ЛМКП "Львівводоканал" по нарахованих коштах за надані послуги з водопостачання та водовідведення, згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ЛМКП "Львівводоканал" за відрахуванням 2 % (відповідачу) комісійної винагороди від перерахованих Виробнику коштів. (Комісійна винагорода враховується ЛМКП "Львівводоканал" при розрахунках за надані послуги). При цьому, у першу чергу, погашається заборгованість відповідача, однак оплата проводена не в повному обсязі.

29.02.2016 р. ЛМКП "Львівводоканал" направило відповідачу претензію про оплату заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 33487,16 грн.

17.03.2016 р. на адресу ЛМКП "Львівводоканал" надійшла відповідь на претензію, в якій відповідач визнав заборгованість в повному обсязі та просив розтермінувати оплату боргу на три місяці.

Позивач звертає увагу на те, що 23.03.2016 р. між ЛМКП "Львівводоканал" та ОСББ "Найкращий дім" укладено договір № 100303 про реструктуризацію заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, згідно якого відповідач зобов'язався погасити заборгованість протягом 3-х місяців, а саме до червня 2016 р., включно. Однак, відповідач не виконав своїх зобов'язань, передбачених даним договором.

Заборгованість відповідача перед ЛМКП "Львівводоканал" за спожиті послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.10.2016 р. становить 36716,19 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що становить, відповідно, 8716,24 грн. - інфляційних втрат, 1930,53 грн. - 3% річних.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

30.11.2016 року за вх. № 48004/16 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого визнає право позивача на звернення з позовом, а також заборгованість по основному боргу в розмірі 36716,19 грн., 3 % річних у розмірі 1930,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 8716,24 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 09 квітня 2009 р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (надалі - позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Найкращий дім» (надалі - відповідач) було укладено Договір № 100303 про надання послуг з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та споживачем послуг (надалі - Договір).

Нарахування оплати послуг водопостачання та водовідведення відповідачу проводяться за адресою: м. Львів, вул. Олеся, 25 Д.

Відповідно до п. 6.3 Договору, відповідач до 20 числа наступного за звітним місяця, проводить розрахунок з ЛМКП "Львівводоканал" по нарахованих коштах за надані послуги з водопостачання та водовідведення, згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ЛМКП "Львівводоканал" за відрахуванням 2 % (відповідачу) комісійної винагороди від перерахованих Виробнику коштів. (Комісійна винагорода враховується ЛМКП "Львівводоканал" при розрахунках за надані послуги). При цьому, у першу чергу, погашається заборгованість відповідача, однак оплата проведена не в повному обсязі.

29.02.2016 р. ЛМКП "Львівводоканал" направило відповідачу претензію про оплату заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 33487,16 грн.

17.03.2016 р. на адресу ЛМКП "Львівводоканал" надійшла відповідь на претензію, в якій відповідач визнав заборгованість в повному обсязі та просив розтермінувати оплату боргу на три місяці.

23.03.2016 р. між ЛМКП "Львівводоканал" та ОСББ "Найкращий дім" укладено договір № 100303 про реструктуризацію заборгованосіт за послуги водопостачання та водовідведення, згідно якого відповідач зобов'язався погасити заборгованість протягом 3-х місяців, а саме до червня 2016 р., включно. Однак, відповідач не виконав своїх зобов'язань, передбачених даним договором.

Заборгованість відповідача перед ЛМКП "Львівводоканал" за спожиті послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.10.2016 р. становить 36716,19 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, що становить, відповідно, 8716,24 грн. - інфляційних втрат, 1930,53 грн. - 3% річних.

Отже, судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 36716,19 грн., що підтверджується, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, Актом звірки взаємних розрахунків від 29.11.2016 р., що підписаний уповноваженими представниками сторін, про що свідчать оригінали відтиску належних печаток сторін, якими завірені дані підписи представників.

Згідно ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

30.11.2016 року за вх. № 48004/16 відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого визнає право позивача на звернення з позовом, а також заборгованість по основному боргу в розмірі 36716,19 грн., 3 % річних у розмірі 1930,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 8716,24 грн.

Незважаючи на вимоги суду, учасниками процесу не надано належних та допустимих доказів того, що такі дії відповідача щодо визнання позовних вимог суперечать чинному законодавству України, або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги визнав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги повністю визнав, суд прийшов до висновку, що позов Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Найкращий дім» про стягнення суми основного боргу в розмірі 36716,19 грн., 3 % річних у розмірі 1930,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 8716,24 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 18399-7715 від 01.11.2016 року на суму 1378,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Найкращий дім» (79017, м. Львів, вул. Олеся, 25 Д, код ЄДРПОУ 36361539, р/р 26006000009080 в ВАТ «Фольксбанк», МФО 325213) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471, р/р НОМЕР_1 в ЛОФ ПАТ «Укрсоцбанк» в м. Львові, МФО 300023) основний борг в розмірі 36716 (тридцять шість тисяч сімсот шістнадцять) грн. 19 коп., 3 % річних у розмірі 1930 (одна тисяча дев'ятсот тридцять) грн. 53 коп., інфляційних втрат у розмірі 8716 (вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.12.2016 року.