Рішення

від 28.11.2016 по справі 916/2689/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2016 р.Справа № 916/2689/16

За позовом Комунальне підприємство "Гідропарк "Лузанівка";

до відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про стягнення 16087,51грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Комунальне підприємство „Гідропарк „Лузанівка." звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16087,51 грн. боргу, із яких: 11327,48грн. - основний борг, 3717,94грн. - пеня, 736,29 грн. - інфляційні ,305,80грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2016р. суддя Гуляк Г.І. порушив провадження по справі № 916/2689/16.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2016р., розгляд справи відкладено у зв'язку з нез'явленням преставників сторін у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2016р., розгляд справи відкладено у зв'язку з нез'явленням преставників відповідача у судове засідання.

Відповідач в засідання суду призначені на 07.11.2016 року, 21.11.2016 року та 28.11.2016 року, не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 за належною адресою зазначеною в позовній заяві.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за відсутністю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

21.04.15. між Комунальним підприємством „Гідропарк „Лузанівка" (позивач, підприємство) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, користувач) було укладено договір про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою, а саме: №17 - елементу вуличної торгівлі - пункт дрібно-роздрібної торгівельної мережі продовольчої групи, згідно яких позивач здійснює заходи з благоустрою об'єктів, що утримують, а відповідач бере на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою.

За умовами п.1.2 договору, форма пайової участі користувача - грошова, розмір якої визначається згідно з Рішенням ВК ОМР №64 від 16.02.2012р. про встановлення розміру пайової участі для власників (орендарів) будівель та споруд соціального-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної мережі для утримання об'єктів благоустрою.

Користувач сплачує щомісячну суму пайової участі, розмір якої визначено згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для утримання об'єктів благоустрою, вказаного в додатку №1 до даних договорів. (п.4.1. договору).

Сторони згідно додатку №1 до договору погодили щомісячну суму коштів, які повинен був сплачувати відповідач позивачу за травень- вересень по 4200грн., а згідно додатку до договору № 2 з травня по вересень 2015р. - 858 грн. щомісячно.

01 червня 2015 року між сторонами було укладено Додаток №3 до Договору, згідно якого сторони прйшли до згоди змінити площу по Договору №25 від 21.04.2015 року та п. 1.3 викласти у наступній редакції: „Користувач - власник отримує право ведення господарської діяльності з використанням елементу вуличної торгівлі - пункт дрібно-роздрібної торгівельної мережі продовольчої групи площею 20 м кв. та літній майданчик площею 44 м. кв., розташовані за адресою: м. Одеса, пляж „Лузанівка", зазначеного №17 згідно дислокації.

Відповідно до Додатку №4 договору, було зроблено перерахунок суми пайової участі з утримання об'єктів благоустрою, а саме: з червня 2015р. по вересень 2015р. - 755,04 грн. щомісячно.

01 червня 2015 року між Комунальним підприємством „Гідропарк „Лузанівка" (позивач, підприємство) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, користувач) було укладено договір про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою, а саме: №17 А - елементу вуличної торгівлі - пункт дрібно-роздрібної торгівельної мережі продовольчої групи, згідно яких позивач здійснює заходи з благоустрою об'єктів, що утримують, а відповідач бере на себе зобов'язання з пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою згідно із затвердженим річним планом заходів з утримання та ремонту об'єктів благоустрою.

За умовами п.1.2 договору, форма пайової участі користувача - грошова, розмір якої визначається згідно з Рішенням ВК ОМР №64 від 16.02.2012р. про встановлення розміру пайової участі для власників (орендарів) будівель та споруд соціального-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної мережі для утримання об'єктів благоустрою.

Користувач сплачує щомісячну суму пайової участі, розмір якої визначено згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для утримання об'єктів благоустрою, вказаного в додатку №1 до даних договорів. (п.4.1. договору).

Сторони згідно додатку №1 до договору погодили щомісячну суму коштів, які повинен був сплачувати відповідач позивачу за червень - вересень по 1260грн. щомісячно.

Проте, відповідач всупереч умов договорів свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, розрахунки здійснив частково за договорами №25, 88

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за договорами №25, 88 на день звернення з позовом до суду становив11327,48 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, відповідач припустився неналежного виконання прийнятого на себе зобов'язання, бо не розрахувався з позивачем станом на час розгляду справи, а саме: не сплатив заборгованість в сумі 11327,48 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позов щодо стягнення основного боргу в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3717,94грн. інфляційні в сумі 736,29 грн. та 3 % річних в сумі 305,80 грн.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст..551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно п.5.2 договорів, укладених між сторонами, за прострочення сплати пайової відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому сума пені в розмірі 3717,94 грн.. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 526, ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахувань 3% річних та інфляційних нарахувань приходить висновку про його правильність та стягує заявлену суму річних в розмірі 305,80 гривень та 736,29 гривень інфляційних нарахувань з відповідача на користь позивача.

Станом на день розгляду справи, відповідач, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Гідропарк "Лузанівка"; підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Гідропарк „Лузанівка" (65102, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 172-а, код ЄДРПОУ 30376928) 11327,48грн. - основного бору, 3717,94грн. - пені, 736,29грн. - суму інфляційних нарахувань в розмірі 736,29 грн., 305,80 грн. - 3% річних та 1378 грн. - витрат пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 грудня 2016 р.

Суддя Г.І. Гуляк