Рішення

від 29.11.2016 по справі 917/1724/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016 р. Справа № 917/1724/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве корм ЛТД", 01010, м.Київ, пров.Хрестовий, 2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини", 37600, АДРЕСА_1

про стягнення 444 663,32 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, дов.б/н від 01.01.16р.

від відповідача: не з»явився

Розглядається позовна заява про стягнення 444 663,32 грн. заборгованості за договором поставки № СЙ050510 від 05.05.2010р., у тому числі 250 460,00 грн.- основної заборгованості, 97 231,74 грн.- пені, 25 046,00 грн. - штрафу, 51 152,64 грн.- 20% за користування коштами, 20 772,94 грн.- інфляційних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать матеріали справи, відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.11.2016р. відповідач зареєстрований за адресою, що зазначена позивачем у позові.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює відсутність позивача як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 05 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» (Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАК МИРГОРОДЩИНИ» (Відповідач, Покупець) був укладений Договір поставки № СЙ050510 (Договір)

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- п.1.1. Постачальник зобов"язується поставити у встановлені договором строки товар для відгодівлі тварин, визначений у видаткових накладних та рахунках-фактурах, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар.

- п.1.2. Номенклатура, кількість та ціна Товару, що поставляться за цим Договором визначається в видаткових накладних та рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього Договору.

- п.1.3. Сторони підтверджують, що всі видаткові накладні, які підписані в межах строку цього договору, є невід'ємними частинами лише цього Договору та не можуть братися до уваги під час укладення і виконання інших договорів між цими Сторонами.

- п.4.3. Розрахунок покупцем за поставлену партію товару здійснюється у національній валюті України у безготівковому вигляді шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дня прийняття товару. Днем прийняття товару є дата фактичного прийняття товару покупцем і фіксується шляхом підписання ним видаткової накладної на товар (даний пункт в редакції Додаткової угоди № 2 від 01 червня 2013 p., що є невідємною частиною Договору ).

- п.7.1.У випадку невиконання або неналежного виконання зобов"язань по даному договору винна сторона відшкодовує іншій стороні всі збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням умов даного договору.

- п.7.6. У випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець зобов'язується додатково сплатити:

- інфляційні збитки за весь час прострочення;

-20 (двадцять) % річних від простроченої суми за весь час прострочення розрахунку;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару, за кожний день затримки розрахунку, за весь період затримки розрахунку, але не більше, ніж за рік. За домовленістю сторін строк позовної давності щодо звернення до суду з позовом про стягнення пені встановлюється у 3 роки;

- штраф у розмірі 10 % від суми боргу за весь час затримки розрахунку;

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання за Договором щодо поставки Товару повністю виконав.

В підтвердження вказаного позивачем надані наступні видаткові накладні: ВН № 2385 від 28 серпня 2015 р. загальною вартістю 83 580 грн. 00 коп.; № 2387 від 28 серпня 2015 р. загальною вартістю 93 530 грн. 00 коп., Видаткова накладна № 2567 від 15 вересня 2015 р. загальною вартістю 73 350 грн. 00 коп., всього на суму 250 460 ,00 грн.

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого за договором товару не здійснив, у зв"язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 135 382,76 грн.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

ОСОБА_2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

ОСОБА_2 норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що підписаними між сторонами видатковими накладними ВН № 2385 від 28 серпня 2015 р. загальною вартістю 83 580 грн. 00 коп.; № 2387 від 28 серпня 2015 р. загальною вартістю 93 530 грн. 00 коп., Видаткова накладна № 2567 від 15 вересня 2015 р. загальною вартістю 73 350 грн. 00 коп. підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на суму 250 460 ,00 грн.

Сторони у п.4.3 в редакції Додаткової угоди № 2 від 01 червня 2013 p. узгодили, що розрахунок покупцем за поставлену партію товару здійснюється у національній валюті України у безготівковому вигляді шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дня прийняття товару. Днем прийняття товару є дата фактичного прийняття товару покупцем і фіксується шляхом підписання ним видаткової накладної на товар.

З огляду на визначений у договорі порядок розрахунку, зобов"язання по оплаті отриманого товару у відповідача виникло наступним чином: згідно Видаткової накладної № 2385 до 12 жовтня 2015 р. включно; згідно Видаткової накладної № 2387 до 12 жовтня 2015 р. включно; згідно Видаткової накладної № 2567 до 30 жовтня 2015 р. включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором поставки не виконав.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 250 460 ,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

ОСОБА_2 зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.7.6. у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець зобов'язується додатково сплатити:

- інфляційні збитки за весь час прострочення;

-20 (двадцять) % річних від простроченої суми за весь час прострочення розрахунку;

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару, за кожний день затримки розрахунку, за весь період затримки розрахунку, але не більше, ніж за рік. За домовленістю сторін строк позовної давності щодо звернення до суду з позовом про стягнення пені встановлюється у 3 роки;

- штраф у розмірі 10 % від суми боргу за весь час затримки розрахунку;

Позивачем заявлено до стягнення пеню за ВН № 2385 та ВП № 2387 від 28.08.2015р. за період з 13.10.2015 року по 12.10.2016 року, за ВП № 2567 від 15.09.2015р. за період з 31.10.2015 року по 30.10.2016 року у загальному розмірі 97 231,74 грн.

Відповідач контррозрахунку заявленого до стягнення розміру пені не надав, про неправильність проведених позивачем нарахувань суд не повідомляв.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а отже вимоги про стягнення пені є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Також, з посиланням на п.7.6. договору позивачем заявлено до стягнення 25 046,00 грн. штрафу.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу, суд прийшов до висновку, що заявлений розмір відповідає умов договору, вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а отже вимоги про стягнення штрафу є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.6. у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець зобов'язується додатково сплатити 20 (двадцять) % річних від простроченої суми за весь час прострочення розрахунку.

Позивачем заявлено до стягнення 20 % річних за ВН № 2385 та ВП № 2387 від 28.08.2015р. за період з 13.10.2015 року по 24.10.2016 року, за ВП № 2567 від 15.09.2015р. за період з 31.10.2015 року по 24.10.2016 року у загальному розмірі 51 152,64 грн., а також інфляційні втрати за аналогічні періоди у загальному розмірі 20 772,94 грн.

Відповідач контррозрахунку заявлених до стягнення розмірів 20% річних та інфляційних не надав, про неправильність проведених позивачем нарахувань суд не повідомляв.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 20% річних та інфляційних, суд прийшов до висновку, що заявлені розміри відповідають вимогам Цивільного кодексу України, а отже вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

ОСОБА_2 з пунктом 4 частини третьої ст. і 29 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смак Миргородщини" (37600, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36328859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве корм ЛТД" (01010, м.Київ, пров.Хрестовий, 2, ЄДРПОУ 32708265) 250 460,00 грн. основної заборгованості, 97 231,74 грн. пені, 25 046,00 грн. штрафу, 51 152,64 грн. 20% річних, 20 772,94 грн. інфляційних та 6669,95 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2016р.

Суддя Киричук О.А.