Ухвала

від 29.11.2016 по справі 917/14/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

29.11.2016 Справа № 917/14/16

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок", вул. Гаражна, 7, м.Полтава, 36008

на дії Відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції щодо виконання наказу по справі 917/14/16

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок", вул. Гаражна, 7, м.Полтава, 36008

про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 04.12.2015 р. по справі № 60/56

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок", вул. Гаражна, 7, м.Полтава, 36008

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Партизанська 28, с.Козельщина, Козельщинського району, Полтавської області, 39100

про стягнення боргу,

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від скаржника(стягувача): ОСОБА_2, дов. б/н від 06.01.2016р.

від боржника:не з"явився

від ВДВС: не з"явився

Розглядається скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" на дії ДВС Козельщинського районного управління юстиції щодо виконання наказу по справі 917/14/16

Так, в поданій скарзі скаржник просить: 1.Визнати незаконною бездіяльність Козельщинського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у зведеному виконавчому провадженні № 45007350, яка полягає в невиконанні перевірки майнового стану божника у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», Визнати незаконною бездіяльність Козельщинського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у зведеному виконавчому провадженні № 45007350, яка полягає в непроведенні опису майна божника у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження»; 2. Зобов'язати Козельщинський районний ВДВС ГТУЮ у Полтавській області здійснити у зведеному виконавчому провадженні № 45007350 виконавчі дії спрямовані на виконання наказів Господарського суду Полтавської області № 917/14/16 від 21.01.2016 року, а саме: провести перевірку майнового стану боржника; провести опис належного боржнику майна.

В обгрунтування скарги ТОВ "Компанія Крок" вказує, що бездіяльність державного виконавця полягає у не вжитті передбачених Законом заходів примусового виконання рішень.

Боржник в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином (пошт. повід. в мат. справи)

Представник ВДВС в судове засідання не з"явився, вимоги ухвали суду від 25.10.2016р. не виконав, про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином (пошт. повід. в мат. справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник скаржника на задоволенні скарги наполягає за обгрунтуванням, наведеним у скарзі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.01.2016р. по справі № 917/14/16 задоволено повністю заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 04.12.2015 р. по справі № 60/56.

На виконання ухвали судом видано накази № 917/14/16 від 21.01.16 року наступного змісту: (1) Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крок» заборгованість за договором поставки продукції з наданням обладнання в оренду №20576 від 18.06.2012, в розмірі 6000 грн. 00 коп. -вартість обладнання /низькотемпературний морозильний ларь торгової марки «Ласка» (заводський №1827360500322); (2) Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крок» 300 грн. 00 коп. - третейського збору; (3) Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крок» 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

02.03.2016 року ВДВС Козельщанського РУЮ відкрито наступні виконавчі провадження: ВП № 50342661 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 21.01.2016 року № 917/14/16 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (далі - Боржник) на користь ТОВ «КОМПАНІЯ КРОК» (далі - Стягувач) заборгованості в розмірі 6000 грн. 00 коп. (вартість обладнання); ВП № 50342690 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 21.01.2016 року № 917/14/16 про стягнення з Боржника на користь Стягувача заборгованості в розмірі 609 грн. 00 коп. (витрат по сплаті судового збору); ВП № 50342720 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 21.01.2016 року № 917/14/16 про стягнення з Боржника на користь Стягувача заборгованості в розмірі 300 грн. 00 коп. (витрат по сплаті третейського збору).

05.05.2016р. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

05.05.2016 року державним виконавцем було здійснено опис та арешт низькотемпературного морозильного ларя торгової марки «Ласка», заводський номер 1827360500322 (акт опису та арешту майна б/н від 05.05.2016 року).

19.05.2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна Боржника та оголошення заборони про його відчуження.

25.05.2016 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Вказана постанова була винесена з метою здійснення оцінки низькотемпературного морозильного ларя торгової марки «Ласка» заводський номер 1827360500322.

В тексті скарги скаржник посилається на те, що описаний державним виконавцем низькотемпературний морозильний ларь торгової марки «Ласка» заводський номер 1827360500322 не є власністю Боржника, на що Стягувач звертав увагу органу державної виконавчої служби шляхом надання письмових пояснень. Однак пояснення Стягувача були проігноровані.

Скаржик вказує, що незважаючи на неможливість виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на морозильний ларь, та незважаючи на належність Боржнику майна, жодних інших заходів які б були спрямовані на примусове виконання судових актів органом державної виконавчої служби не вживалось, зокрема, державним виконавцем не виконана перевірка майнового стану божника та не проведений опис майна божника у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

При розгляді скарги суд приймає до уваги наступне.

Як передбачено ст. 124 Конституції України та ст.115 ГПК України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція Закону, що діяла на період спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Як передбачено ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

При цьому державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

У відповідності до положень Закону "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна (ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 33, ч. 5 ст. 52, ст. 57).

Відповідно до ч. 8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

За приписами п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту України № 512/5 від 02.04.2012 року організацію розшуку майна боржника державний виконавець здійснює, зокрема, шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, банків, Державної автомобільної інспекції, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо.

Як встановлено судом за наявними матеріалами, державним виконавцем для виконання завдань щодо примусового виконання судового рішення по справі № 917/14/16 вчинено ряд процесуальних дій, зокрема, 02.03.2016 року відкрито виконавчі провадження з виконання наказів Господарського суду Полтавської області від 21.01.2016 року № 917/14/16 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (далі - Боржник) на користь ТОВ «КОМПАНІЯ КРОК» (далі - Стягувач) заборгованості в розмірі 6000 грн. 00 коп. (вартість обладнання); в розмірі 609 грн. 00 коп. (витрат по сплаті судового збору); заборгованості в розмірі 300 грн. 00 коп. (витрат по сплаті третейського збору); 05.05.2016р. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; 05.05.2016р. складено акт опису та арешту майна боржника; 19.05.2016р. винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження; 24.05.2016р. винесено постанову про призначення експерта.

Проте, матеріали справи не містять доказів виконання державним виконавцем перевірки майнового стану божника та проведення опису майна божника у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», матеріали виконавчого провадження на вимогу суду надані не були.

Так, у справі немає доказів про оновлення запитів до відповідних установ про наявність залишків коштів на рахунках чи іншого майна, що, в свою чергу, унеможливлює виявлення майна та коштів, на яке може бути звернене стягнення у виконавчому провадженні.

Державним виконавцем не надано доказів проведення опису належного боржнику майна, що принаймі знаходиться у будинку, за адресою, зазначеною у постанові про арешт боржника. Акт опису та арешту майна боржника від 05.05.2016р. свідчить лише про опис низькотемпературного морозильного ларя торгової марки «Ласка», заводський номер 1827360500322, яке згідно відомостей скаржника є власністю іншої особи.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, огляд та дослідження письмових доказів здійснюється судом відповідно до ст. ст. 34, 36 ГПК України.

Судом встановлено за матеріалами справи, що відділом державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції не надано жодних доказів на спростування обставин, викладених скаржником у скарзі та не висловлено своєї правової позиції щодо поданої скарги.

Згідно зі ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, а також не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Наразі законодавством передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Крім того, якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК. Разом з тим суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

За даних обставин, зважаючи на відсутність доказів вчинення державним виконавцем передбачених законодавством дій щодо примусового виконання рішення суду у справі № 917/14/16, суд приходить до висновку, що бездіяльність Козельщинського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у зведеному виконавчому провадженні № 45007350, яка полягає в невиконанні перевірки майнового стану божника та в непроведенні опису майна божника у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» є неправомірною, отже скарга стягувача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крок" задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність Козельщинського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у зведеному виконавчому провадженні № 45007350, яка полягає в невиконанні перевірки майнового стану божника у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

3. Визнати незаконною бездіяльність Козельщинського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області у зведеному виконавчому провадженні № 45007350, яка полягає в непроведенні опису майна божника у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження»;

4. Зобов'язати Козельщинський районний ВДВС ГТУЮ у Полтавській області здійснити у зведеному виконавчому провадженні № 45007350 виконавчі дії, спрямовані на виконання наказів Господарського суду Полтавської області № 917/14/16 від 21.01.2016 року, а саме: провести перевірку майнового стану боржника; провести опис належного боржнику майна.

Суддя О.А.Киричук