Рішення

від 02.12.2016 по справі 927/976/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 01 » грудня 2016 року Справа №927/976/16

За ПОЗОВОМ: Державного підприємства "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха"

вул. Попудренка, 54, м. Київ, 02094

До ВІДПОВІДАЧА: Відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області

вул. Центральна, 33, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400

Про стягнення 10691,00 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №7-7/843 від 15.11.2016.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державним підприємством "Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" заявлено позов до Відділу Держземагентства у Семенівському районі Чернігівської області про стягнення 10691,00грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору №56 від 07.10.2013.

Ухвалою суду від 03.11.2016 за клопотанням представника Позивача здійснено процесуальне правонаступництво у справі, замінено Відповідача - Відділ Держземагентства у Семенівському районі Чернігівської області його правонаступником - Відділом Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області.

З урахуванням викладеного, Відповідачем у даній справі є Відділ Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області.

Представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача у судові засідання 03.11.2016 та 01.12.2016 не з'явився, хоча Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду від 19.10.2016 та від 03.11.2016), наявні в матеріалах справи.

До початку судового засідання 03.11.2016 від Відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника Відповідача, а також відзив на позов та пояснення по справі.

У відзиві на позов Відповідач визнав наявність кредиторської заборгованості перед Позивачем. Разом з тим, Відповідач зазначає, що Відділ Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області є юридичною особою публічного права і фінансується з державного бюджету. З посиланням на норми Бюджетного кодексу України Відповідач стверджує, що із-за відсутності Паспорту бюджетної програми, тобто документу, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, - у нього не було жодних правових підстав вчиняти будь-які дії по перерахунку коштів Позивачу. Крім того, як стверджує Відповідач, погашення наявної кредиторської заборгованості було неможливо через відсутність відповідних кошторисних призначень і відкритих асигнувань. З огляду на вищевикладене, Відповідач не погоджується з позовними вимогами.

При цьому, у вищевказаному відзиві зазначено, що Відділом Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області надсилалися листи до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, структурним підрозділом якого є Відділ, з проханням передбачити відповідні кошти у відповідній сумі для погашення заборгованості перед Позивачем, але на даний час це питання не вирішено.

До початку судового засідання 01.12.2016 від Відповідача надійшли письмові пояснення, у яких Відділ Держгеокадастру у Семенівському районі підтверджує укладання договору №56 від 07.10.2013 між сторонами. Також зазначено, що на момент укладання договору існували паспорт бюджетної програми та затверджений кошторис, зареєстровані відповідне бюджетне зобов'язання №45 від 22.10.2013 і бюджетно-фінансові зобов'язання №54 від 31.10.2013 та №58 від 15.11.2013, але фінансування для оплати послуг, наданих Позивачем, було недостатнім у 2013 році. У зв'язку з цим виникла кредиторська заборгованість, яка була зареєстрована УДКСУ у Семенівському районі.

Розмір оплати за укладеним договором визначався відповідно до процедури проведення тендеру по запиту цінових пропозицій.

У 2014-2016 роках був відсутній кошторис для погашення відповідної кредиторської заборгованості, але ця заборгованість у фінансовій звітності була відображена як прострочена, але не зареєстрована.

На даний момент паспорт бюджетної програми по КПК 2755020 В»Проведення земельної реформиВ» існує, але відсутні кошторисні призначення.

Відповідач підтверджує кредиторську заборгованість перед Позивачем по договору на загальну суму 10691,00 грн., але просить відхилити позовні вимоги, оскільки даний борг виник не з вини Відповідача.

При цьому, Відповідач повідомляє, що як тільки буде при фінансуванні Відділу буде передбачено відповідні видатки, кредиторська заборгованість перед Позивачем буде погашена.

До пояснень додані копії листів Відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 13.04.2016 №22-28-99.4-502/1-16 та від 08.07.2016 №22-28-99.4-914/2-16, в яких повідомляється про наявність заборгованості та викладено прохання про виділення коштів на її погашення.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, але надав відзив на позов та письмові пояснення по суті спору, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2013 року між Відділом Держземагентства у Семенівському районі Чернігівської області (Замовник за договором), правонаступником якого є Відділ Держгеокадастру у Семенівському району Чернігівської області (Відповідач у справі), та Державним підприємством В«Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. ШахаВ» (Позивач у справі, Виконавець за договором) укладено договір №56 (далі за текстом рішення - Договір), за умовами п.п.1.1.-1.2. якого Позивач зобов'язався у 2013 році надати Замовнику послуги зі створення цифрової векторної карти по Семенівському району Чернігівської області Методом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п.1.2.1 Договору матеріалами по тексту цього Договору є топографічні карти масштабу 1:10000 та (або) видавничі оригінали карт (рельєф) в цифровому растровому (сканованому) вигляді.

За змістом п.1.3., 1.4. Договору найменування, зміст, обсяг, характеристика та інші вимоги до послуг, результати наданих послуг визначаються узгодженим сторонами Технічним завданням (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Результати наданих послуг, зазначених п.1.2. цього Договору, визначені Технічним завданням.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна договору становить 10691 (десять тисяч шістсот дев'яносто одна) гривня 00 коп., у тому числі ПДВ - 1781 (одна тисяча сімсот вісімдесят одна) гривня 83 коп. у відповідності з Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №2) та Кошторисом (Додаток №3), що є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п.4.1. Договору розрахунки по Договору здійснюються на підставі ч.1 ст.49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування.

Відповідно до п.4.2. Договору оплата по договору здійснюється після передачі виконаних послуг Замовнику та підписання сторонами акту приймання-передачі.

За умовами п.4.3. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України в безготівковій формі.

Відповідно до п.5.1. Договору строк надання послуг визначено Календарним планом (Додаток №4), що є невід'ємною частиною цього Договору.

За умовами п.п.5.2.-5.6. Договору результати наданих послуг Виконавець оформляє відповідно до вимог зазначених у Технічному завданні (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору і надає Замовнику акти наданих послуг та цифрові векторні карти, отримані шляхом векторизації сканованих зображень матеріалів, зазначених у п.1.2.1. цього Договору. Форма акта наданих послуг затверджена Додатком №5 цього Договору. Складання актів наданих послуг здійснюється відповідно до Технічного завдання (Додатку №1), що є невід'ємною частиною Договору. Виконавець може надавати Замовнику акти наданих послуг за фактично надані послуги до 05 числа місяця наступного за звітним, останній акт до 20 грудня 2013 року. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня одержання акту наданих послуг зобов'язаний направити Виконавцеві підписаний акт наданих послуг або мотивовану відмову від прийняття наданих послуг Приймання наданих послуг здійснюється Замовником відповідно до умов, визначених Технічним завданням (Додатку №1). У разі виявлення недоліків Замовник складає акт із переліком недоліків. Після усунення недоліків сторонами підписується акт наданих послуг.

Відповідно до п.5.9. Договору послуги, які зазначаються в акті наданих послуг та надаються за умовами цього договору, вважаються виконаними з моменту підписання сторонами актів наданих послуг, що є підставою для здійснення розрахунків.

Згідно з п.п.6.1.1., 6.3.1. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг, а Виконавець - забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до п.10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до грудня 2013 року.

У Технічному завданні (Додаток №1 до Договору) сторони передбачили, що результатом створення цифрової векторної карти Методом векторизації сканованих зображень топографічних карт масштабу 1:10000 та (або) видавничих оригіналів карт (рельєф) є:

- цифрова(і) векторна(і) карта(и), отримана(і) шляхом векторизації Топографічних карт масштабу 1:10000, що відповідають вимогам даного Технічного завдання, записані на електронному(их) носії(ях) інформації;

- заповнений(і) формуляр(и) в електронному вигляді, що відповідає(ють) вимогам даного Технічного завдання, записаний(і) на електронному(их) носії(ях), та в паперовому-підписані особою(особами), яка(і) заповнила(і) формуляр та особою(особами), яка(і) виконала(и) перевірку;

- анотований звіт про надані послуги, що відповідає вимогам даного Технічного завдання, в електронному - записаний(і) на електронному носії та в паперовому вигляді.

По факту наданих послуг, відповідно до умов цього Технічного завдання складається(ються) акт(и) наданих послуг. В акті зазначається площа території, на яку створено цифрову(і) векторну(і) карту(и).

За результатами наданих послуг Замовнику передається електронний(і) носій(ї) інформації із записаними результатами наданих послуг та акт(и) наданих послуг, який(і) підписується(ються) Виконавцем та Замовником.

Як вбачається з Календарного плану (Додаток №4 до Договору) Виконавець може надавати Замовнику акти за фактично надані послуги до 05 числа місяця, наступного за звітним, останній акт - до 31 жовтня 2013 року, анотований звіт про надані послуги із створення цифрової векторної карти - до 01 грудня 2013 року.

На виконання умов Договору Позивачем були надані послуги на загальну суму 10691,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актом №1 надання послуг за Договором від 07 жовтня 2013 №56 від 31.10.2013 на суму 6000,00 грн., актом №б/н надання послуг за Договором від 07 жовтня 2013 №56 від 13.11.2013 на суму 4691,00 грн., та накладною від 13.11.2013 на суму 10691,00 грн.

Відповідач за надані послуги розрахунок не здійснив.

Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія від 14.06.2016 №7-7/266 по сплаті заборгованості по Договору №56 від 07.10.2013 в сумі 10691,00 грн.

У листі-відповіді від 08.07.2016 за №24-28-99.4-907/2-16 Відповідач повідомив Позивачу, що дійсно існує заборгованість, зокрема, за вищевказаним договором, але в зв'язку з відсутністю фінансування Відповідач не може оплатити відповідну заборгованість.

З урахуванням викладеного Позивач просить стягнути з Відповідача 10691,00 грн. боргу.

Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

В«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.В»

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

В«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.В«

Досліджуючи матеріали справи суд відмічає наступне.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України:

В«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.В»

Згідно з п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ« :

В«Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару , відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.В«

Таким чином, і наведена ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачає, що до визначення строку виконання зобов'язання в першу чергу мають застосуватися саме умови зобов'язання, зокрема і договору, який встановлює такі зобов'язання, в т.ч. і щодо строку його виконання, а не положення цивільного законодавства.

Строк оплати наданих послуг у вищевказаному Договорі визначений пунктом 4.2., відповідно до якого оплата по Договорах здійснюється після передачі виконаних послуг Замовнику та підписання сторонами Акту приймання-передачі.

Разом з тим, п.4.1. Договору передбачено, що розрахунки по Договору здійснюються на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України:

В«Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.В«

Таким чином, п.4.1. пов'язує виникнення у Відповідача обов'язку оплатити надані послуги не з фактом і датою їх надання та підписанням відповідних актів приймання-передачі, а з фактом, датою та сумою надходження відповідного бюджетного фінансування.

Відділ Держгеокадастру у Семенівському районі зазначає, що на момент укладання договору існували паспорт бюджетної програми та затверджений кошторис, зареєстровані відповідне бюджетне зобов'язання №45 від 22.10.2013 і бюджетно-фінансові зобов'язання №54 від 31.10.2013 та №58 від 15.11.2013, але фінансування для оплати послуг, наданих Позивачем, було недостатнім у 2013 році. У зв'язку з цим виникла кредиторська заборгованість, яка була зареєстрована УДКСУ у Семенівському районі.

Розмір оплати за укладеним договором визначався відповідно до процедури проведення тендеру по запиту цінових пропозицій.

У 2014-2016 роках був відсутній кошторис для погашення відповідної кредиторської заборгованості, але ця заборгованість у фінансовій звітності була відображена як прострочена, але не зареєстрована.

На даний момент паспорт бюджетної програми по КПК 2755020 В»Проведення земельної реформиВ» існує, але відсутні кошторисні призначення.

Відділом Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області надсилалися листи до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, структурним підрозділом якого є Відділ, з проханням передбачити відповідні кошти у відповідній сумі для погашення заборгованості перед Позивачем, але на даний час це питання не вирішено.

Копії листів Відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 13.04.2016 №22-28-99.4-502/1-16 та від 08.07.2016 №22-28-99.4-914/2-16, в яких повідомляється про наявність заборгованості та викладено прохання про виділення коштів на її погашення, містяться в матеріалах справи.

Таким чином, Відповідач є лише кінцевим розпорядником вищевказаних коштів, від волі якого факт їх надходження, дата надходження та обсяг практично не залежать.

Фактична повна оплата за надані послуги не здійснюється вже майже три роки.

Таким чином, дата отримання Відповідачем бюджетного фінансування (як і взагалі факт його отримання) є не прогнозованою, не передбачуваною і незалежною від волі сторін Договору, зокрема і Відповідача, а тому пов'язування в п.4.1. Договору дати виникнення обов'язку Відповідача оплатити надані послуги з датою отримання ним бюджетного фінансування, робить першу нечіткою, неконкретизованою і може призвести до того, що такий обов'язок у Відповідача виникне або через декілька років або не виникне взагалі ніколи.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні належні та законні підстави вважати, що надходження коштів з бюджету на розрахунковий рахунок Відповідача є подією, яка має саме неминуче настати, а отже, яка може використовуватися для визначення термінів виконання зобов'язань відповідно до вищенаведеного абз.2 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Також, відповідно до ст.8 Конституції України:

« Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст.2 Закону України „Про судоустрій і статус суддівВ»

від 2 червня 2016 року:

„Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.В»

Відповідно до ч.1 ст.6 даного Закону:

В«Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.В»

Конституційний Суд України у п.п.4.1. п.4 Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України(справа про призначення судом більш м'якого покарання) по справі N 1-33/2004 від 2 листопада 2004 року, відмітив наступне:

«³дповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.В»

Принцип верховенства права та справедливості є універсальним, як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.

На дане власне рішення Конституційний Суд України посилається і в рішеннях по справах N1-10/2004 від 1 грудня 2004 року та N1-9/2005 від 24 березня 2005 року.

Крім того, згідно з п.6 ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Також, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 по справі №11/446 зазначено, що за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що застосування судом до спірних правовідносин п.4.1. Договору в частині оплати наданих послуг з вказівкою на таку подію, яка, на думку сторін, має неминуче настати, як наявність бюджетного фінансування, призведе до можливості тривалого невиконання Відповідачем обов'язку по оплаті наданих послуг, а отже і порушення майнових прав Позивача на своєчасне отримання грошових коштів за надані послуги, чим будуть порушені вищевказаний конституційний принцип верховенства права, право Позивача на справедливий суд, передбачене п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та на ефективний засіб юридичного захисту, передбачене ст.13 даної Конвенції, що неодноразово констатувалося рішеннями Європейського суду з прав людини проти держави України стосовно інших юридичних та фізичних осіб.

На підставі вищевказаного, суд доходить висновку, що в даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме п.4.2. Договору, яким передбачено, що оплата по Договору здійснюється після передачі виконаних послуг Замовнику та підписання сторонами Акту приймання-передачі, а не п.4.1. Договору, яким визначено, що розрахунки по Договору здійснюються на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування.

Зміст наведеного п.4.2. Договору фактично означає обов'язок негайної оплати Відповідачем наданих послуг згідно з датою прийняття наданих послуг і підписання відповідних документів про прийняття.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 10691,00 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати за надані послуги, як і належних та достатніх доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав,

У відзиві на позов визнав факт існування всієї суми вищевказаної кредиторської заборгованості перед Позивачем.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:

"Судовий збір покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

З урахуванням викладеного, враховуючи повне задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу Держгеокадастру у Семенівському районі Чернігівської області (вул. Центральна, 33, м. Семенівка, Чернігівська область, 15400, ідентифікаційний код 39875099) на користь Державного підприємства В«Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. ШахаВ» (вул. Попудренка, 54, м.Київ, 02094, ідентифікаційний код 02571008) 10691 грн. 00 коп. боргу по Договору №56 від 07.10.2013 та 1378 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 грудня 2016 року.

Суддя І.В. Кушнір