Постанова

від 09.11.2016 по справі 910/1725/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. Справа№ 910/1725/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Демідов А.М. - за довіреністю оформленою належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016р.

у справі № 910/1725/16 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс"

про стягнення 9 003,76 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс" про стягнення 9 003,76 грн.

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач у визначені ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строки не повідомив страховика про ДТП, а отже має відшкодувати виплачене позивачем потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 9 003,76 грн. в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2016р. у справі № 910/1725/16 позов задоволено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також на неправильне встановлення обставин справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс" прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.09.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

07.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник просив залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ТОВ "Оптіма Лізинг"; витребувати у відповідача оригінал акту повернення-передачі від 05.03.2014р. до лізингової угоди № 20131009/1 від 11.12.2013р.; відмовити у задоволення апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Частиною 1 ст. 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість в результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Отже, як вбачається з вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що оскільки з викладених позивачем обставин в обґрунтування даного клопотання та з обставин справи не вбачається, що прийняття рішення у даній справі, може вплинути на права або обов'язки ТОВ "Оптіма Лізинг", тому не має підстав у задоволенні такого клопотання.

У судовому засіданні 07.09.2016р. оголошено перерву до 21.09.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.09.2016р. у зв'язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс" відкладено на 09.11.2016р.

Позивач до судового засідання, що відбулось 09.11.2016р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні представник відповідача доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав, надав для огляду оригінал акту повернення-передачі від 05.03.2014р. до лізингової угоди № 20131009/1 від 11.12.2013р., просив оскаржуване рішення скасувати та у позові відмовити.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 05.11.2014р. ОСОБА_4, керуючи автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1, у м. Києві по пр. Оболонському вул. Героїв Дніпра не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Geely MK Cross д.н.з. НОМЕР_2 водій ОСОБА_6, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 26.11.2014р. у справі № 756/16044/14-п гр. ОСОБА_4 визнано винним за вчинене правопорушення.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Geely MK Cross д.н.з. НОМЕР_2. Пошкоджений автомобіль застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" на підставі полісу АС/9057719.

Зі звіту № 4258/11/14 від 24.11.2014р. матеріальний збиток, завданий внаслідок пошкодження автомобіля Geely MK Cross, д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, складає 10 804,51 грн.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Geely MK Cross д.н.з. НОМЕР_2, застрахована ТОВ "Оптима-лізинг" (страхувальник) у ПрАТ "Страхове товариство "Іллічівське" (позивач, страховик) згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2117055.

Відповідно до умов договору (полісу) АІ/2117055 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Нормами ст. 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивачем складено страховий акт № ЦО-53180-АІ-0002117055-2117055 від 02.02.2015р., в якому розраховано суму страхового відшкодування на підставі договору страхування (полісу АІ/2117055), визнано подію страховою та виплачено страхове відшкодування в розмірі 9 003,76 грн. (платіжне доручення № 4397 від 06.03.2015р.).

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, з аналізу вказаної норми вбачається, що для її застосування необхідні дві умови: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим; регрес має місце після припинення зобов'язання з відшкодування шкоди.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що ТЗ Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП знаходився у користуванні відповідача на підставі лізингової угоди № 20131009/1, укладеної 11.12.2013р. з ТОВ "Оптима-лізинг", а заподіювач шкоди - водій автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем, проте не повідомив позивача про настання страхового випадку у встановлений законом строк, що є підставою для задоволення регресної вимоги.

Такі висновки суду першої інстанції колегія вважає хибними, з огляду на наступне.

Колегією встановлено, що транспортний засіб Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, згідно акту повернення-передачі від 05.03.2014р. до лізингової угоди № 20131009/1 від 11.12.2013р. був повернутий ТОВ "Оптима-лізинг".

Зі змісту постанови Оболонського районного суду міста Києва від 26.11.2014р. у справі № 756/16044/14-п вбачається, що непрацюючого гр. ОСОБА_4 визнано винним за вчинене правопорушення.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За приписами підпункту "ґ" пункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992р. зазначено, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем не доведено перебування у трудових відносинах ОСОБА_4 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс" на час спричинення дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач, добровільно виплативши страхове відшкодування, фактично визнав дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 05.11.2014р., страховим випадком. Прийняття такого рішення підтверджує ту обставину, що позивач був обізнаний про, учасників ДТП, мав необхідний обсяг інформації та документів про дорожнього-транспортну пригоду, а тому визнав наявність підстав для виплати страхового відшкодування потерпілій особі. У випадку визнання страховиком ДТП страховим випадком, добровільної сплати страхового відшкодування - сам по собі факт неповідомлення про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, оскільки такий страховий випадок визнається та не оспорюється страховиком.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-284цс15 від 16.09.2015р.

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016р. у справі № 910/1725/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс" підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016р. у справі № 910/1725/16 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016р. у справі № 910/1725/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Приватному акціонерному товариству "Страхове товариство "Іллічівське".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 Б, код ЄДРПОУ 25186738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскар Сервіс" (04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3Є, код ЄДРПОУ 38323061) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №910/1725/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.В. Чорна

Л.Г. Смірнова