Постанова

від 29.11.2016 по справі 911/3348/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2016 р. Справа№ 911/3348/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Єриш М.В. - за дов.

Ткаченко О.М. - за дог.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Компанії Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД)

на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2016

у справі №911/3348/16 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Компанії Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстрація і маркетинг Консалтинг Груп»

третя особа: Республіканське унітарне підприємство «Белмедпрепарати»

про стягнення 29 000,00 доларів США та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2016 позовну заяву Компанії Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД) разом з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Компанія Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД) звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2016 у справі №911/3348/16 про повернення позовної заяви, матеріали справи передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначена ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права у зв'язку із неправильним застосуванням судом положень пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу про автомазований розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Компанії Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД) у справі №911/3348/16 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 апеляційну скаргу позивача у справі №911/3348/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.11.2016.

У судове засідання, призначене на 15.11.2016, представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представники позивача у судовому засіданні 15.11.2016 подали клопотання про продовження строку вирішення спору.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та третьої особи, враховуючи клопотання представників позивача про продовження строку вирішення спору, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 29.11.2016; зобов'язано позивача надати суду оригінал позовної заяви разом з доданими до неї документами.

Представники позивача надали суду в судовому засіданні 29.11.2016 оригінал позовної заяви, зареєстрованої Господарським судом Київської області за вх.№3465/16 від 12.10.2016, та оригінали доказів направлення копій вказаної позовної заяви відповідачу та третій особі (поштові квитанції та описи вкладення).

Вказані документи були оглянуті колегією суддів та долучені до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 29.11.2016, представники відповідача та третьої особи знову не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Як зазначено у пункті 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року №28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2016 та від 15.11.2016 у справі №911/3348/16 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал та копіями загальних списків відправки суду від 31.10.2016 та 16.11.2016 відповідно.

Отже, судом у відповідності до статті 64 Господарського процесуального кодексу України були вчиненні всі дії для належного повідомлення відповідача та третьої особи у справі про дату, час та місце проведення судового засідання.

Таким чином, оскільки відповідач та третя особа належним чином повідомлялись судом про дату, час і місце судового засідання, з огляду на сплив встановлених статтями 102 та 69 Господарського процесуального кодексу України строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також враховуючи, що неявка вказаних представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет оскарження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами та без участі представників відповідача та третьої особи.

Представники позивача у судових засіданнях підтримували доводи апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2016 у справі №911/3348/16 про повернення позовної заяви, матеріали справи передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, дійшла висновку щодо необхідності скасування ухвали Господарського суду Київської області від 17.10.2016 у даній справі та про задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.

Компанія Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД) (далі, позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом, який був зареєстрований Господарським судом Київської області за вх. №3465/16 від 12.10.2016, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстрація і маркетинг Консалтинг Груп» (далі, відповідач), третя особа: Республіканське унітарне підприємство «Белмедпрепарати» (третя особа), про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 29 000,00 доларів США та припинення зобов'язань Компанії Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД) по фінансуванню дій та заходів, що відносяться до реєстрації та перереєстрації (або заходів, що потребують внесення змін в реєстраційні матеріали) продукції, вказаної у Додатку №1 та №2 до Договору ексклюзивної дистрибуції №07/15955 від 19.12.2014, та які випливають з пункту 3.2.12. Договору ексклюзивної дистрибуції №07/15955 від 19.12.2014 та Договору про надання послуг №24/15 від 03.06.2015.

Повертаючи вказану позовну заяву на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що позивачем у позовній заяві не викладено всіх обставин та не зазначено доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме не зазначено, за якими накладними відбувалась поставка, що не оплачена і які докази підтверджують повноваження особи, що отримала товар. Також суд зазначив, що в обгрунтування позовних вимог до відповідача позивач посилається на обставини порушення зобов'язання третьою особою. При цьому, жодних обставин щодо порушень у правовідносинах безпосередньо між позивачем і відповідачем в позові не наведено. Вимога про повернення коштів пов'язана з наміром позивача припинити господарські відносини з третьою особою - Республіканським унітарним підприємством «Белмедпрепарати». Друга вимога про припинення зобов'язання також пов'язана з неправомірними діями третьої особи. Однак, позов заявлено лише до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстрація і маркетинг Консалтинг Груп» (відповідача), в діях якого позивачем не наведено жодних порушень в обґрунтування позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується із зазначеною ухвалою суду з огляду на наступне.

За змістом статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Наведений у статті 63 Господарського процесуального кодексу України перелік підстав для повернення позовної заяви є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

Також, у абзацах 5-6 пункту 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 зазначено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви. Водночас, якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Отже, колегія суддів наголошує, що суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи. Водночас, суд має право ухвалою витребувати від позивача чи відповідача відповідні докази у процесі підготовки справи до розгляду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України має право до прийняття рішення по справі змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, уточнити позовні вимоги тощо.

Відповідно до частини 1 статті 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви згідно пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивачем у позовній заяві не викладено всіх обставин та не зазначено доказів в обґрунтування позовних вимог, а саме не зазначено, за якими накладними відбувалась поставка, що не оплачена і які докази підтверджують повноваження особи, що отримала товар.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі як на підставу для повернення позовної заяви на те, що позивачем не наведено жодних обставин щодо порушень у правовідносинах безпосередньо між позивачем і відповідачем, а позовні вимоги пов'язані лише з неправомірними діями третьої особи, у той час, як позов заявлено лише до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстрація і маркетинг Консалтинг Груп» (відповідача), оцінюються судом критично, оскільки зазначені обставини мають з'ясовуватись судом під час вирішення спору по суті, а не на етапі вирішення питання про прийняття/повернення позовної заяви. Встановлення вказаних обставин за результатами розгляду позовної заяви може стати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до визначеного позивачем відповідача. Водночас, у відповідності до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача; господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Крім того, колегія суддів наголошує на наступному.

При прийнятті оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви місцевим господарським судом не було взято до уваги ту обставину, що ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2016 у справі №911/3127/16 (суддя Конюх О.В.) позовну заяву вже було повернуто позивачу з підстав, передбачених пунктами 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (не в повному обсязі сплачено судовий збір; не подано належних та допустимих доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви на належну адресу).

Усунувши допущені порушення, позивач повторно звернувся до Господарського суду Київської області із відповідною позовною заявою.

Однак, ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2016 у справі №911/3249/16 суддя Кошик А.Ю. повернув позивачу позовну заяву вже на підставі пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

12.10.2016 позивачем було втретє подано до Господарського суду Київської області позовну заяву, у якій зокрема вказано, що недоліки, які були зазначені суддею О.В. Конюх в ухвалі від 26.09.2016, а саме порушення, передбачені пунктом 4 та пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, належним чином позивачем усунені. Інших порушень, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, які є підставою для повернення позовної заяви, в ухвалі Господарського суду Київської області від 26.09.2016 про повернення позовної заяви зазначено не було.

Відповідно до пункту 3.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 повертаючи позовну заяву згідно з частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен зазначити у відповідній ухвалі всі підстави такого повернення, які наведені у цій частині і під які підпадає заява, що повертається. Недопустимим є повертати позовну заяву з підстав, які мали місце й при первісному зверненні з позовом, але не були встановлені й зазначені судом як підстави для повернення первісно поданої позовної заяви.

Отже, оскільки при первісному поверненні місцевим господарським судом не було зазначено про порушення, передбачене пунктом 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд ухвалою Господарського суду Київської області від 17.10.2016 у справі №911/3348/16 не в праві був повертати позовну заяву з підстав, які мали місце й при первісному зверненні з позовом, але не були встановлені й зазначені судом як підстави для повернення первісно поданої позовної заяви.

З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву Компанії Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД) з посиланням на пункт 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, а тому оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області від 17.10.2016 у справі №911/3348/16 підлягає скасуванню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України у випадку скасування апеляційною інстанцією, зокрема, ухвали про повернення позовної заяви, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Пунктом 4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 визначено, що у випадку, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Компанії Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД) обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Київської області від 17.10.2016 у справі №911/3348/16 підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до Господарського суду Київської області .

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії Din Commerce LTD (Дін Комерц ЛТД) на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2016 у справі №911/3348/16 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.10.2016 у справі №911/3348/16 скасувати.

Справу №911/3348/16 направити на розгляд до Господарського суду Київської області

Матеріали справи №911/3348/16 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко