Ухвала

від 30.11.2016 по справі 916/3018/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" листопада 2016 р. Справа № 916/3018/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕДІС УкраїнаВ» ;

до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«Аквасервіс УкраїнаВ»

про стягнення суми боргу у розмірі 44 342,13 грн.,-

Суддя Зайцев Ю.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності №157 від 25.05.2016р.;

Від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору : 08.11.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТЕДІС УкраїнаВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 підприємства В«Аквасервіс УкраїнаВ» про стягнення суми боргу у розмірі 44 342,13 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2016р. було порушено провадження по справі № 916/3018/16 з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

08.11.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області за вх. № 2-5877/16 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 підприємства В«Аквасервіс УкраїнаВ» в межах ціни позову, з урахуванням понесених судових витрат при зверненні до суду - 45 720 (сорок п'ять тисяч сімсот двадцять) грн. 13 коп., які знаходяться на рахунку №26004172441 в ПАТ «Марфін Банк» м. Чорноморськ, МФО 328168.

В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю В«ТЕДІС УкраїнаВ» зауважило, що ним було вжито заходів щодо досудового вирішення даного спору між сторонами, надіслано на адресу відповідача ОСОБА_3 від 15.07.2016р. вих.№ 3087/ГО/ЮД з проханням погасити наявну заборгованість. Вказану ОСОБА_3 отримано Відповідачем 27.07.2016р., проте Відповідач не здійснив дій щодо погашення наявної заборгованості. Отже, позивач відзначає, що Відповідач ухиляється від сплати заборгованості відмовляючись від переговорів.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позовуВ» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У пункті 7.1. Постанови Пленуму зазначено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Оскільки позовні вимоги мають майновий характер та їх розмір достатньо суттєвий, враховуючи доведеність обґрунтованості доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову існує вірогідність неповернення грошових коштів Позивача, розглянувши матеріали заяви, суд доходить висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66,67,86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТЕДІС УкраїнаВ» від 08.11.2016р. за вх. № 2-5877/16 про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_1 підприємства В«Аквасервіс УкраїнаВ» (65031, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35929103) в межах ціни позову 45 720,13 грн. (з урахуванням судових витрат), які знаходяться на рахунку №26004172441 в ПАТ «Марфін Банк» м. Чорноморськ, МФО 328168.

Ухвала набирає законної сили з "30" листопада 2016 року.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала дійсна для пред'явлення державному виконавцю відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження"

В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 67, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя