Ухвала

від 30.11.2016 по справі 289/197/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/197/16-ц Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.

Категорія 24 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

ОСОБА_1

секретаря

судового засідання ОСОБА_2

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області, третя особа Заболотська сільська рада Радомишльського району Житомирської області, про визнання недійсним державного акта та його скасування,

встановив:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом. Просила визнати недійсним Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №096064, виданий 31 січня 2006 року Радомишльським районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_3 з цільовим призначенням землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6887 га., кадастровий номер 1825082900:01:000:0111 та скасувати Державний акт. В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що спірна ділянка належала її чоловікові ОСОБА_5, померлому 19.03.2013 року, на підставі Державного акта від 31.07.2003 року. Вона прийняла спадщину після смерті чоловіка, але при оформленні спадщини з'ясувалося, що на вказану земельну ділянку відповідачу пізніше видано інший Державний акт з цим же кадастровим номером. Вважає, що оскаржуваний правовстановлюючий документ виданий з порушенням норм законодавства.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним Держаний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, площею 1,6887 га., на ім'я ОСОБА_3, виданий 31 січня 2006 року Радомишльським районним відділом земельних ресурсів, серії ЖТ №096064, кадастровий номер 1825082900:01:000:0111 та скасовано його з моменту видачі.

У поданій через свого представника апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить зазначене рішення суду скасувати і ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, суд безпідставно врахував визнання позову ОСОБА_3, оскільки заява від її імені, яка знаходиться в матеріалах справи, нею не подавалася. Також судом при вирішенні спору мали бути досліджені матеріали відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі та матеріали розподілу земельних часток/паїв. Проте, суд на це увагу не звернув.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі з 29.03.1964 року.

Згідно з довідкою виконкому Заболотської сільської ради Радомишльського району №10 від 18.08.2015 року протоколом №1 зборів співвласників майна КСП «Явір» с.Заболоть від 21.03.2001 року ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку площею 1,6887 га. за №010111 (№189 у списку).

На підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації №139 від 15.05.2003 року ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЖТ №060397, кадастровий номер НОМЕР_1: 01:000:0111.

Чоловік позивачки помер 19.03.2013 року і спадщину після його смерті прийняла позивач ОСОБА_4, звернувшись із заявою до нотаріальної контори. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №114/2013. Проте, оформити спадщину на земельну ділянку позивач не може, оскільки з»ясувалося, що 31.01.2006 року відповідач ОСОБА_3 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №093064 площею 1,6887 га. з тим же кадастровим номером.

Вказаний Державний акт ОСОБА_3 виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1-1644 від 22.11.2000 року.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний правовстановлюючий документ на землю виданий всупереч норм законодавства та порушує права позивачки.

При цьому судом враховано , що відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Крім того, в даному випадку визнання недійсним лише Державного акта (без оскарження підстави його видачі) є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Так, із змісту оскаржуваного Акта вбачається, що він виданий на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідачка ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті свого брата ОСОБА_5, померлого 18.01.2000 року, на земельну ділянку 3,02 га. При цьому земельна ділянка належала померлому спадкодавцеві на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0030759 від 30.03.1997 року.

Як свідчить довідка виконавчого комітету Заболотської сільської ради протоколом №1 зборів співвласників майна КСП «Явір» с.Заболоть від 21.03.2001 року іншому ОСОБА_5 було виділено земельну ділянку площею 3,11 га. за №020121 (№177 у списку). Разом з тим, при оформленні спадщини за сестрою останнього - відповідачкою ОСОБА_3 помилково зазначено земельну ділянку №010111 чоловіка позивачки ОСОБА_5 (№189 у списку).

Тобто, в даному випадку зазначення у оспорюваному Акті кадастрового номера земельної ділянки чоловіка позивачки мало місце внаслідок помилки землевпорядної організації, яка розробляла технічну документацію для видачі відповідачці Державного акта на успадковану нею земельну ділянку. Причиною помилки було повне співпадання у імені спадкодавців сторін.

Разом з тим, як вбачається із наданих відділом Держгеокадастру у Радомишльському районі документів та викопіювання плану розташування розпайованих земель колишнього КСП «Явір» земельні ділянки, які належали спадкодавцям сторін, є самостійними об»єктами, розташовані в різних місцях та є в наявності, їх конфігурація не співпадає (а.с.17,18). При цьому, земельна ділянка, яка виділена чоловікові позивачки, значиться під №010111, а братові відповідачки - №020121.

Зазначених обставин сторони не заперечували.

За наведених обставин оскаржуваний акт обґрунтовано визнаний судом недійсним, оскільки він порушує спадкові права позивачки та суперечить вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності дослідження порядку розпаювання земель не заслуговують на увагу, оскільки виходять за межі вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,308,313-315 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: