Ухвала

від 29.11.2016 по справі 363/1288/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 363/1288/15-ц Головуючий у І інстанції Купрієнко С. І. Провадження № 22-ц/780/5369/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 6 29.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 серпня 2016 року у справі за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації, Вишгородської міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «СРТ 10», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, треті особи ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок ,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок . Заявлений позов мотивував тим, що відповідно до розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року № 571 - 591 змінено цільове призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 20,79 га. на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та передано їх у власність 21 громадянину для ведення особистого селянського господарства. На підставі даних розпоряджень Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі зареєстровані та видані державні акти на право власності на земельні ділянки, які в подальшому відчужувались із подальшею зміною цільового призначення на землі змішаного використання. Розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації, якими змінено цільове призначення спірних земельних ділянок та передано їх у власність громадян, видані в один день 09 квітня 2008 року і ними вилучено ліси єдиним загальним масивом, проекти землеустрою щодо вилучення лісових земель розроблені однією і тією ж землевпорядною організацією та на підставі договорів, укладених упродовж одного дня. Крім того, Київська обласна державна адміністрація прийняла вказані розпорядження з перевищенням повноважень, оскільки не наділена повноваженнями щодо вилучення та відведення у власність громадян земель, які знаходяться за межами населених пунктів для ведення особистого селянського господарства, так як на момент вилучення земельних ділянок, що є предметом спору, останні знаходились в межах м. Вишгород, а тому обласна державна адміністрація вийшла за межі повноважень, додатково розпорядившись земельними ділянками, які розташовані в межах населеного пункту. Втрати лісогосподарського виробництва у зв'язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок не нараховувались та не сплачувались. Крім того, договори купівлі-продажу, на підставі яких ОСОБА_35 відчужено 24 земельні ділянки, не можуть породжувати правових наслідків, оскільки укладені після його смерті. Зважаючи на те, що право власності на спірні земельні ділянки до громадян перейшло на підставі протиправних розпоряджень, які підлягають скасуванню, видані на їх підставі державні акти на право власності, а також прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень також підлягають скасуванню. Просив визнати недійсними розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року № 571 - 591 «Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянкок у власність громадян», визнати недійсним рішення Вишгородської міської ради № 34/18 від 25 червня 2010 року про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, рішення про державну реєстрацію прав власності та обтяжень на земельні ділянки, витребувати земельні ділянки у власність держави в особі Кабінету Міністрів України.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 серпня 2016 рокув задоволенні позову відмовлено.

Заступник прокурора Київської області, не погоджуючись із рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 серпня 2016 року , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що відчуження об'єктів, що є власністю народу України та не можуть перебувати за законом у приватній власності (земельні ділянки лісогосподарського призначення) є триваючим правопорушенням, оскільки законне право власності у приватних осіб та ці об'єкти не виникло, волі дійсного власника (народу України) в особі Кабінету Міністрів України не було. Навіть гіпотетична можливість наявності у прокурора спірних розпоряджень обласної державної адміністрації, враховуючи специфічність даних правовідносин, не може вказувати на його обізнаність щодо незаконності передачі земель лісового фонду площею більше 1 га., оскільки посадовими особами обласної державної адміністрації перевищено свої повноваження під виглядом передбачених законом дій, а саме передачі у власність єдиного лісового масиву декількома розпорядженнями з подрібненням ділянок на менші частини, що можливо виявити лише в ході проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законоів шляхом надання комплексної оцінки усім обставинам відведення спірних земель. В свою чергу Кабінету Міністрів України стало відомо про порушення вимог законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень і розпоряджень лише після пред'явлення прокурором даного позову. Вказував, що заяви про застосування наслідків спливу позовної давності зроблено лише трьома відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_4, ТОВ «СРТ-100», а отже щодо інших відповідачів позовна давність не сплинула.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що розпорядженнями голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року № 571 - 591 «Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність громадян» змінено цільове призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 20,71 га. на земельні ділянки сільськогосподарського та передано їх у власність 21 громадянину для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаних розпоряджень Київської обласної державної адміністрації Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі зареєстровані та видані державні акти:

- державний акт серії ЯЖ № 210330 на право власності ОСОБА_23 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0152 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210331 на право власності ОСОБА_34 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0161 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210332 на право власності ОСОБА_32 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0160 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210333 на право власності ОСОБА_22 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0006 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210334 на право власності ОСОБА_15 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0002 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210335 на право власності ОСОБА_25 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0153 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210336 на право власності ОСОБА_30 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0158 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210337 на право власності ОСОБА_21 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0009 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210338 на право власності ОСОБА_27 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0155 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210339 на право власності ОСОБА_33 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0162 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210340 на право власності ОСОБА_20 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0005 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210341 на право власності ОСОБА_14 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0001 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210342 на право власності ОСОБА_26 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0154 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210343 на право власності ОСОБА_29 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0157 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210344 на право власності ОСОБА_24 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0151 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210345 на право власності ОСОБА_31 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0159 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210346 на право власності ОСОБА_28 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0156 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210347 на право власності ОСОБА_19 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0008 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210348 на право власності ОСОБА_18 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0007 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210349 на право власності ОСОБА_16 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0003 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району;

- державний акт серії ЯЖ № 210350 на право власності ОСОБА_17 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0004 загальною площею 0,999 га. для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району.

У подальшому ОСОБА_34 на підставі договору купівлі-продажу № 202 від 07 липня 2008 року відчужив свою земельну ділянку на користь ОСОБА_8 Останній 04 вересня 2008 року видано новий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 678505. В подальшому ОСОБА_8 рішенням Вишгородської міської ради № 34/18 від 25 червня 2010 року змінено цільове призначення її земельної ділянки на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). Після цього вона здійснила поділ земельної ділянки із кадастровим номером 3221810100:01:001:0161 на 7 земельних ділянок та одержала на них державні акти.

Також, ОСОБА_33 на підставі договору купівлі-продажу № 170 від 07 липня 2008 року відчужила свою земельну ділянку на користь ОСОБА_7 Останньому 04 вересня 2008 року видано новий державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 678506. У подальшому ОСОБА_7 рішенням Вишгородської міської ради № 34/18 від 25 червня 2010 року змінено цільове призначення його земельної ділянки на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). В подальшому ОСОБА_7 провів розподіл своєї земельної ділянки на 7 ділянок, одержавши державні акти, у результаті чого відчужив на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2013 року № 956 земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0217 на користь ОСОБА_13, за якою на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_36 № 4507959 від 30 липня 2013 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

Крім того, ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 на підставі договорів купівлі-продажу № № 190, 194, 198 від 07 липня 2008 року відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_6 Останньому 04 вересня 2008 року видано нові державні акти на право приватної власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 678504, № 678503, № 678502. У подальшому ОСОБА_6 рішенням Вишгородської міської ради № 34/18 від 25 червня 2010 року змінено цільове призначення його земельної ділянки на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). Також ОСОБА_6 здійснив поділ своєї земельної ділянки із кадастровим номером 3221810100:01:001:0160 на 7 земельних ділянок і одержав державні акти. Далі ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 05 лютого 2015 року № 477 відчужив земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0158 на користь ОСОБА_12, за яким на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_37 № 19129603 від 05 лютого 2015 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

Крім того, ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 05 лютого 2015 року № 478 відчужив земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0159 на користь ОСОБА_11, за яким на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_37 № 19130090 від 05 лютого 2015 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

Також ОСОБА_29, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 на підставі договорів купівлі-продажу № № 182, 174, 186, 178 від 07 липня 2008 року, № № 4188, 4196, 4192 від 08 липня 2008 року відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_10 Останній 04 вересня 2008 року видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 678501, № 678495, № 678496, № 678497, № 678498, № 678499, № 678500. У подальшому ОСОБА_10 на підставі рішенням Вишгородської міської ради № 34/18 від 25 червня 2010 року змінено цільове призначення її 7 земельних ділянок на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). Далі ОСОБА_10 на підставі договорів купівлі-продажу № № 2029, 2030 від 19 серпня 2010 року відчужила дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0152 та 3221810100:01:001:0151 на користь ТОВ «СРТ 10», якому 09 листопада 2010 року видано нові державні акти серії ЯЛ № 329923, № 329922. Ще дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0153 та 3221810100:01:001:0154 ОСОБА_10 відчужила на користь ОСОБА_9, про що на державних актах серії ЯЖ № 678497, № 678498 проставлені відповідні відмітки.

Крім того, ОСОБА_17, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 на підставі договорів купівлі-продажу № № 3322, 3329, 3333, 3337, 3341, 3345 від 27 травня 2008 року відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_5 Останній 18 грудня 2008 року видано один державний акт на право власності на земельну ділянку пл. 5,88 га. серії ЯЖ № 690719.

Також, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на підставі договорів купівлі-продажу № № 4180, 4176, 4172 від 08 липня 2008 року відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_35, якому 04 вересня 2008 року видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 678509, № 678508, № 678507. У подальшому ОСОБА_35 рішенням Вишгородської міської ради № 34/18 від 25 червня 2010 року змінено цільове призначення його 3 земельних ділянок на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). Одночасно зі зміною цільового призначення ОСОБА_35 за заявою № 934 від 06 липня 2012 року провів розподіл своїх 3 земельних ділянок загальною площею 2,97 га. на 28 земельних ділянок. За результатами цього ОСОБА_35 04 жовтня 2012 року видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки: серія ЯМ № 818837 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0151, серія ЯМ № 818838 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0152, серія ЯМ № 818839 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0153, серія ЯМ № 818840 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0154, серія ЯМ № 818841 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0155, серія ЯМ № 818842 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0156, серія ЯМ № 818843 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0157, серія ЯМ № 818844 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0158, серія ЯМ № 818845 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0159, серія ЯМ № 818846 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0160, серія ЯМ № 818847 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0161, серія ЯМ № 818848 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0162, серія ЯМ № 818849 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0163, серія ЯМ № 818850 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0164, серія ЯМ № 818851 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0165, серія ЯМ № 818852 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0166, серія ЯМ № 818853 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0167, серія ЯМ № 818854 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0168, серія ЯМ № 818855 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0169, серія ЯМ № 818856 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0170, серія ЯМ № 818857 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0171, серія ЯМ № 818858 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0172, серія ЯМ № 818859 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0173, серія ЯМ № 818860 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0174, серія ЯМ № 818861 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0175, серія ЯМ № 818862 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0176, серія ЯМ № 818863 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0177, серія ЯМ № 818864 з кадастровим номером 3221810100:01:007:0178. Далі, ОСОБА_35 на підставі договорів купівлі-продажу від 09 серпня 2013 року відчужив 24 земельні ділянки на користь ОСОБА_4, ще 3 земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу від 31 липня 2013 року відчужив на користь ОСОБА_2, ще 1 земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2014 року відчужив ОСОБА_3

Земельні ділянки ОСОБА_4 загальною площею 2,603 га. були об'єднані, в результаті чого утворилося 3 земельні ділянки із кадастровими номерами 3221810100:01:007:0180, 3221810100:01:007:0181 та 3221810100:01:007:0179, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_4

Вказані обставини підтверджуються наявними в справі доказами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та ст. 31 ЛK України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, зокрема передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припинення права користування ними.

У відповідності до положення ст. 27 ЛK України до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері лісових відносин належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних лісових ділянок площею більше як 1 гектар, що перебувають у державній власності.

Статтею 57 ЛK України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Згідно з ч. 7 ст. 122 ЗК України Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149,150 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятої і дев'ятою цієї статті.

Відповідно до ч. 9 ст. 149 ЗК України, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року № 571 - 591 «Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність громадян» спірні земельні ділянки були землями лісового фонду та відповідно перебували в державній власності до винесення оскаржуваних розпоряджень та передачі їх у власність третім особам.

Дані розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації видано в один і той день - 09 квітня 2008 року, ними вилучено землі лісового фонду загальною площею 20,79 га, які складають єдиний масив, змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення, а пізніше змінено цільове використання на землі змішаного використання та передано у власність відповідачам.

На підтвердження вказаної обставини Управлінням Держземагентства у Вишгородському районі Київської області надано лист від 08 травня 2014 року № 1999, згідно якого земельні ділянки із кадастровими номерами 3221810100:01:001:0151 - 3221810100:01:001:0156 включно, 3221810100:01:001:0158 - 3221810100:01:001:0160 включно та 3221810100:01:001:0162 станом на 09 квітня 2008 року знаходились в межах Вишгородської міської ради (а. с. 20 т. 3).

Враховуючи, що вказані земельні ділянки складають єдиний масив з загальною площею 20,79 га, що значно перевищує 1 га, Київська обласна державна адміністрація при прийнятті розпоряджень від 09 квітня 2008 року за № 571 - 591 перевищила свої повноваження щодо зміни цільового призначення та передачі у власність земельних ділянок 21 особі.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 122 та ч. 9 ст. 149 ЗК України Київська обласна державна адміністрація не є уповноваженим державним органом на передачу спірних земельних ділянок та не мала права ними розпоряджатися, а тому перевищила надані їй законом повноваження.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 20 березня 2013 року у справі № 6-13цс13, від 22 квітня 2015 року у справі №6-65цс15, від 01 липня 2015 року у справі №6-50цс15, та від 07 вересня 2016 у справі №6-1030цс16.

Разом з тим колегія суддів вважає що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, виходячи з наступного.

Заявляючи позов, прокурор вважав, що не пропустив строк позовної давності, оскільки лише після того як доступ до Державного земельного кадастру став відкритим (з 01 січня 2013 року), органи прокуратури отримали можливість встановити місцезнаходження спірних земельних ділянок та пересвідчитись, що вони складали собою єдиний лісовий масив, а Кабінет Міністрів України взагалі не знав про вказане порушення до часу проведення перевірки прокурором.

Разом із тим, колегія суддів з такими доводами прокурора не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідачами подані заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності: ОСОБА_4 - 02 червня 2015 року (а. с. 191 т. 1), ТОВ «СРТ-10» - 04 квітня 2016 року (а. с. 192 т. 2), ОСОБА_5 - 26 квітня 2016 року (а. с. 52 т. 3), Київською обласною державною адміністрацією - 17 травня 2016 року (а. с. 93 т. 3).

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Саме до такого правового висновку прийшов Верховний Суд України при розгляді справ №6-2407цс15 від 17 лютого 2016 року, №6-3029цс15, №6-3089цс15 від 08 червня 2016 року, №6-2165цс15 від 14 вересня 2016 року.

Крім того, Верховним Судом України у справі за № 6-2469цс16 викладено правову позицію від 16 листопада 2016 року, згідно з якою порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся його за захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Так, держава здійснює повноваження власника землі через спеціально створені уповноважені органи в галузі земельних відносин.

Відчуження спірних земельних ділянок відбувалось на підставі розпорядження органу державної влади в особі Київської обласної державної адміністрації. При цьому підготовка цих розпоряджень, виготовлення відповідної технічної документації, затвердження її, реєстрації права власності на землю відбувалась за участю інших державних органів, які мали повноваження контролю та виявлення порушень при здійсненні Київської обласної державної адміністрації повноважень власника землі.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Відповідно до ст. 9 Закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель відповідно до Постанови КМУ № 1958 від 25 грудня 2002 року була утворена в складі Державного комітету по земельних ресурсах.

В свою чергу територіальне утворення Державного комітету України по земельних ресурсах - ОСОБА_4 управління земельних ресурсів у Київській області надало 25 лютого 2008 року свої висновки при виготовленні технічної документації на спірні земельні ділянки, в яких підтвердило відповідність вимогам чинного законодавства вказаних дій відповідачів та позитивно оцінило зміну цільового призначення та передачі земельних ділянок у власність громадянам України - третім особам у справі (а. с. 101 - 140 т. 3). Тобто державі, в особі утворених нею органів, які мали повноваження щодо розпорядження землями державної власності та контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України, було і об'єктивно могло бути відомо про порушення права власності держави на землю з часу вчинення цього порушення.

Також з матеріалів справи вбачається, що і прокурор був належним чином повідомлений про ухвалені розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації.

Встановлено, що листом від 17 лютого 2009 року № 07/4-345 прокуратурою Київської області у зв'язку із проведенням перевірки у строк до 24 лютого 2009 року із Київської обласної державної адміністрації витребовувалися копії розпоряджень із земельних питань, виданих протягом 2008 року (а. с. 15 т. 4).

Листом від 25 лютого 2009 року № 11-26-11188 перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації повідомив прокуратуру Київської області, що з січня 2005 року щомісяця надаються копії усіх розпоряджень голови Київської обласної державної адміністрації прокуратурі Київської області, у тому числі і за 2008 рік (а. с. 16 т. 4).

Однак, постанова про проведення перевірки прокуратурою Київської області винесена лише 18 червня 2014 року.

Разом із тим, ці уповноважені державою органи не вчинили покладених на них законом обов'язків щодо усунення цих порушень протягом позовної давності, а тому право держави, як власника землі не підлягає судовому захисту.

Позовна давність за вимогами про оскарження розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 09 квітня 2008 року закінчилась 10 квітня 2011 року, а з вказаним позовом прокурор звернувся до Бориспільського міськрайоннного суду Київської області лише 24 березня 2015 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Похідними від вимог про визнання недійсними розпоряджень є вимоги про визнання недійсними державних актів щодо власників спірних земельних ділянок, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок. Відтак внаслідок відмови в задоволенні вимог про визнання недійсним оспорюваних розпоряджень в зв'язку із спливом строку позовної давності відсутні передбачені законом підстави і для задоволення інших вимог, заявлених прокурором.

З врахуванням наведеного, судова колегія прийшла до висновку, що позов пред'явлений поза межами позовної давності, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагєєв В.О.

ОСОБА_38