Рішення

від 28.11.2016 по справі 474/640/16-ц

ВРАДІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №474/640/16-ц

Провадження №2/474/243/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.16 року Врадіївський районний суд

Миколаївської області

у складі головуючого судді - Фасій В.В.

при секретарі - Багрін Н. А.

з участю :

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

без участі :

позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду смт. Врадіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до відповідача ОСОБА_4 з позовом про визнання за нею в порядку спадкування за законом права власності на 1/2 частки земельної ділянки, загальною площею 4,39 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області. Позовні вимоги обґрунтовує, тим, що 12.07.2014 р. померла її мати ОСОБА_5, після смерті якої вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом. Однак останнім їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкодавець, отримавши за життя у спадок ? частку вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_6, не зареєстрував набуте ним речове право на вказане майно, що унеможливлює його успадкування позивачем. Тому в іншому порядку крім судового, вона не може захистити свої невизнані права.

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав

Представник відповідача ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності НВХ №155258, з право визнання позову повністю або частково, - позов визнала.

Судом встановлені факти:

· за життя, ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку площею 4,39 га в межах Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, кадастровий №4822382600:01:000:0418, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі - земельна ділянка ) (державний акт на право власності на земельну ділянку ЯБ №421263);

. 31.08.2010р. ОСОБА_6 помер (свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.09.2012р. за реєстровим №2088);

. спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, які отримали свідоцтва про право на спадщину за законом - на ? частину земельної ділянки, були донька спадкодавця ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 (свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.09.2012р. за реєстровим №2088);

. 12.07.2014р. ОСОБА_5 померла, не зареєструвавши набуте нею речове право на земельну ділянку (свідоцтво про смерть І-ЖД №371832, показання представника відповідача в якості свідка);

. позивач ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_5 та спадкоємцем першої черги після її смерті (свідоцтво про народження ІІІ-ЖД №260653);

. інші спадкоємці після смерті ОСОБА_5, які б у встановлений строк звернулися з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори, чи про відмову від неї, чи такі, що проживали з нею за однією адресою на час відкриття спадщини, мають право на обов'язкову частку у спадщині - відсутні (показання представника відповідача в якості свідка);

. 29.07.2016р. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_5 на підставі пп.4.15 п.4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, - не проведення державної реєстрації права власності на 1\2 частину земельної ділянки успадкованої ОСОБА_5 у Держземагентстві та не внесенням змін до автоматизованої системи права власності за ОСОБА_5В, згідно свідоцтва про право на спадщину (відмова нотаріуса №1273/01-16 від 29.07.2016р.);

Суд вважає що між сторонами склалися правовідносини з приводу визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

При прийнятті рішення суд керується:

Ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (у редакції, діючій на момент отримання свідоцтва про право на спадщину) відповідно до якої право власності на земельну ділянку і право постійного користуванняземельною ділянкою посвідчуються державними актами.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009р. №439 ,перехід права власності на земельну ділянку, яке виникало на підставі свідоцтва про спадщину, до нового власника здійснювалося шляхом проставлення відповідних відміток на державному акті на землю як нотаріусом, який видавав відповідне свідоцтво про право на спадщину, так і органом, який здійснював державну реєстрацію права власності на цю земельну ділянку, тобто територіальним органом Держземагенства за місцем знаходження земельної ділянки.

Однак відсутність реєстрації такого права власності на імя спадкодавця згідно вимог ст. 125 ЗК України унеможливлює прийняття спадщини після її смерті спадкоємцями, яким є позивачка, шляхом подачі нею заяви до нотаріальної контори, тому право останньої підлягає захисту в судовому порядку.

Згідно ч.4 ст. 13 , ч.4 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 392 ЦК України наголошено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Дослідивши наявні по справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає доведеним, що спадкодавець ОСОБА_5 за життя, на законних підставах набула право власності на ? частину земельної ділянки, позивачка є спадкоємцем за законом після її смерті, в іншому порядку крім судового не може захистити своє право власності, а тому з врахуванням визнання позову відповідачем, вважає позов - підлягаючим задоволенню.

Суд вважає, що відмова позивача від вимог про стягнення з відповідача судових витрат, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому може бути прийнята судом. Керуючись ст.ст. 10 , 11209 , 212-215 , 218 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частину земельної ділянки в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 12.07.2014р., право власності на 1/2 частину земельної ділянки (кадастровий № 4822382600:01:000:0418) площею 4,39 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, що належала на підставі державного акту на право власності на землю ЯБ №421263 ОСОБА_6 та була успадкована, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.2012р. зареєстрованого за реєстровим номером 2088, ОСОБА_5.

Судові витрати по справі - залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Фасій