Ухвала

від 01.12.2016 по справі 807/2234/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року Справа № 876/8918/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЕЛІКС КУН» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «ЕЛІКС КУН» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року Приватне підприємство «ЕЛІКС КУН» (далі - ПП «ЕЛІКС КУН», Позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - Берегівська ОДПІ, Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.09.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_1 від 17.09.2015 року на підставі акту перевірки № 1422/010/33438028 від 11.09.2015 року незаконно та безпідставно встановлено порушення ПП «ЕЛІКС КУН» пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 331674,00 грн., що включає штрафні санкції в розмірі 66335,00 грн. Окрім того, відповідачем пропущено строк позовної давності при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.09.2015 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ПП «ЕЛІКС КУН», подавши на неї апеляційну скаргу. Позивач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Як обґрунтування апеляційної скарги вказує на неправильне застосування податковим органом законодавства, незадоволення судом першої інстанції клопотання про зупинення провадження, відсутність пояснень особи, яка була директором на період вчинення порушення, пропущення строків давності.

У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Берегівською ОДПІ на підставі направлень № 172, 173, 174 від 07.09.2015р проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП «Елікс Кун» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки, складено Акт від 11.09.2015р. № 1422/010/33438028 (а.с.48-61) «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Елікс Кун» (код 33438028) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року».

Даним актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого підприємству донараховано податок на прибуток в сумі 265339,00 грн., у тому числі за 4 кв. 2012р.- 119505,00 грн; 2013р. - 145834,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Берегівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2015 року № НОМЕР_1 (а.с.62) щодо ПП «Елікс Кун», яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на загальну суму 331674,00 грн., в тому числі за основним платежем 265339,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 66335,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до п.135.5.4 статті 135 «Порядок визначення доходів та їх склад» Податкового Кодексу України (в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення), інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Податковий орган правомірно застосував до правовідносин норму матеріального права у відповідній редакції, оскільки акти податкового законодавства, що скасовують податки і збори, знижують розміри ставок податків, усувають обов'язки платників податків або іншим чином поліпшують їхнє становище, на відміну від актів, які усувають або пом'якшують відповідальність за порушення податкового законодавства, можуть мати зворотну силу, тільки якщо прямо це передбачають. Тому, оскільки зміни були внесені до положень Податкового кодексу, що визначають склад доходів, а не до положень про відповідальність платників податків, посилання апелянта на п.11 Розділу 10 Перехідних положень є безпідставним, адже стосуються порядку нарахування штрафних санкцій.

Щодо доводів апеляційної скарги про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі, суд зазначає, що відповідно до статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні. В матеріалах справи відсутня інформація про звернення Відповідача з таким клопотанням, натомість є лист про заперечення таких дій (а.с. 116).

Посилання Позивача на недослідження податковим органом пояснень особи, яка була директором в період, що перевірявся, не може бути підставою для задоволення позову, оскільки законодавством не встановлено обов'язку для податкового органу здійснювати такі дії.

Питання дотримання строків давності прийняття податкового повідомлення-рішення правильно досліджене судом першої інстанції. Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Оскільки порушення мало місце в 4 кварталі 2012 року та 2013 році, то податковий орган прийняв рішення в межах строків давності.

Отже, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.09.2015 року Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області є правомірним.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЕЛІКС КУН» залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року у справі № 807/2234/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

ОСОБА_1