Ухвала

від 29.11.2016 по справі 804/533/15 (804/9386/13-а)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/53941/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Сороки М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Артік" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (далі - відповідач), треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просило:

- визнати дії Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо внесення попереднього реєстраційного запису про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1, а саме нежитлову будівлю - виставковий салон літ. АВ-2, ав, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними;

- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції скасувати державну реєстрацію ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1, а саме нежитлову будівлю - виставковий салон літ. АВ-2, ав, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції поновити реєстрацію права власності (шляхом внесення відновлення запису в Державний реєстр прав на нерухоме майно) на об'єкт нерухомого майна НОМЕР_1, а саме нежитлову будівлю - виставковий салон літ. АВ-2, ав, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 2 березня 2009 року між ним та ФОП ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Жуковою О.В. та зареєстрований в реєстрі про вчинення нотаріальних дій НОМЕР_2, згідно якого позивач набув право власності на приміщення (виставковий салон літ. АВ-2, ав), що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Внаслідок судових спорів було ухвалено судове рішення, згідно з яким право власності на зазначена нерухоме майно було визнано за ТОВ "Макріелті", яке, у свою чергу, продало це майно ОСОБА_4 У зв'язку з реєстрацією права ОСОБА_4 на нерухоме майно було скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Артік". В подальшому, судове рішення, яким було визнано право власності на нерухоме майно за ТОВ «МАКСРІЕЛТІ» було скасовано. Позивач вказував на те, що факт скасування судового рішення, на підставі якого ТОВ "МАКСРІЕЛТІ" набуло право на нерухоме майно, свідчить про відсутність у вказаного підприємства права укладати будь-які угоди відносно цього майна, оскільки таке право набуто незаконно.

На думку позивача, оскільки встановлено факт незаконного набуття права на майно особою, яка в подальшому його продала, то відсутні підстави стверджувати про набуття законного права особою, яка це майно придбала, у разі скасування зазначеного судового рішення є підстави і для скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судами, 2 березня 2009 року між ФОП ОСОБА_6 та позивачем укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Жуковою О.В. та зареєстрований в реєстрі про вчинення нотаріальних дій № НОМЕР_2, згідно якого ТОВ "Артік" набув право власності на приміщення (виставковий салон літ. АВ-2, ав), що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Вказане право ТОВ «Артік» зареєстровано 13 березня 2009 року комунальним підприємством "Дніпропетровське МБТ".

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2010 року по справі № 2-9976/10 визнано недійсним договір від 2 березня 2009 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 та позивачем щодо купівлі-продажу виставкового салону літ. АВ-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано державну реєстрацію права власності на дане майно за позивачем.

Відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2012 року №22-ц/490/4565/12 скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2010 року у справі №2-9976/10, провадження у справі закрито.

Відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 березня 2010 року №2-2172/10 визнано мирову угоду, згідно якої за ТОВ "МАКСРІЕЛТІ" визнано право власності на нежитлову будівлю - виставковий салон літ. АВ-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2011 року №2-а-4669/2011 зобов'язано КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ТОВ "МАКСРІЕЛТІ" право власності на виставковий салон літ. АВ-2, ав, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2011 року по справі №2-а-4669/2011; ухвали від Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2010 року № 2-2172/10 про визнання мирової угоди, зареєстрованої КП "Дніпропетровське МБТІ" Дніпропетровської обласної ради в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 10.01.2012 року за реєстраційним номером - НОМЕР_3, витяг про реєстрацію - НОМЕР_4 за ТОВ "МАКСРІЕЛТІ".

01 березня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю"МАКСРІЕЛТІ", юридична адреса якого: м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, буд. 3, код ЄДРПОУ 35862725, в особі директора Єгорова Роберта Володимировича (Продавець), та ОСОБА_4 (Покупець) 1 березня 2012 року укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Вдовіною Л.Л. зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_5.

Право власності ОСОБА_4 на вищенаведений об'єкт нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі правна нерухоме майно 05 квітня 2012 року. Підставою для реєстрації права зазначено договір купівлі-продажу.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 4 травня 2012 року №22ц/2390/1148/12 ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси про затвердження мирової угоди в справі №2-2171/10 від 18 березня 2010 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2012 року у справі №412/7250/2012 (8а/412/32/2012), за наслідками перегляду постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2011 року по справі №2-а-4669/2011 за нововиявленими обставинами, постанову суду скасовано.

Державним реєстратором реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Маньковським В.І. 27 квітня 2013 року винесено рішення №2034623 про скасування запису про нерухоме майно за ОСОБА_4 за номером НОМЕР_6 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером НОМЕР_1 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державним реєстратором реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Маньковським В.І. 27 квітня 2013 року винесено рішення №2034883 про проведення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю - виставковий салон, що розташований АДРЕСА_1 за суб'єктом - товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІК" та здійснено запис № НОМЕР_7 про право власності за ТОВ "АРТІК". Підставою виникнення права власності зазначено ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 4 травня 2012 року по справі №22ц/2390/1148/12; ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 1 жовтня 2012 року по справі №22ц/490/4565/12, договір купівлі-продажу від 2 березня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Жуковою Ю.В., зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_2.

Згідно розпорядження Дніпропетровського міського голови від 9 липня 2013 року №301-р нежитловій будівлі (виставковий салон) по АДРЕСА_1.

Відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року № 804/9386/13-а визнано нечинним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер НОМЕР_8 від 27 квітня 2013 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Маньковським Володимиром Ігоровичем за позивачем; скасовано запис про право власності НОМЕР_7 від 27 квітня 2013 року за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; поновлено реєстрацію права власності (шляхом внесення відновлення запису в Державний реєстр прав на нерухоме майно) на об'єкт нерухомого майна № НОМЕР_1, а саме нежитлову будівлю - виставковий салон літ. АВ-2, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_4

13 листопада 2014 року на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року № 804/9386/13-а поновлено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (номер запису про право власності 7768051).

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У відповідності до п. 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до статті 19 Закону №1952-IV, підставами для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно є, зокрема, договори, укладені у порядку, встановленому законом, рішення суду, які набрали законної сили.

Договори, укладені у порядку, встановленому законом та рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили, є самостійними підставами для державної реєстрації права.

У спірному випадку право власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно із частиною другою статті 26 Закону №1952-IV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про не встановлення у цій справі обставин, які б свідчили про неправомірність дій державного реєстратора щодо внесення реєстраційного запису про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на об'єкт нерухомого майна, оскільки, на час розгляду справи не існувало рішень суду, якими б скасовувалось рішення про державну реєстрацію права ОСОБА_4, а також не існувало рішень суду, якими б визнавався недійсним договір купівлі-продажу майна, на підставі якого зареєстровано право ОСОБА_4 на нерухоме майно.

Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що сам факт скасування ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2010 року №2-2172/10 на підставі якої право власності на нерухоме майно фактично перейшло до ТОВ "Максріелті", не може бути підставою для задоволення позову, оскільки запис про державну реєстрацію права на нерухоме майно за ОСОБА_4 внесено не на підставі зазначеного судового рішення, а на підставі договору купівлі-продажу.

Суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано не взяли до уваги доводи позивача про те, що у разі скасування рішення суду, на підставі якого ТОВ "Максріелті" набуло право власності, не існує необхідності визнавати недійсним договір купівлі-продажу, оскільки сам факт скасування рішення суду автоматично не призводить до визнання недійсним усіх правочинів, які вчиненні відносно зазначено майна. На момент укладення договору купівлі-продажу між ТОВ "Максріелті" та ОСОБА_4 ухвала Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 березня 2010 року не була скасована, а право власності за ТОВ «Максріелті» належним чином зареєстрованим.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Артік" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного суду від 10 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :